Українка по всьому світу розсаджує вербу, яку колись посадив Тарас Шевченко

У Всесвітній день Волонтера я була серед перших, хто вітав із цим святом очільницю Культурно-просвітницької  асоціації «Mist-Il Ponte» та Міжнародної організації «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі», заслужену діячку естрадного мистецтва України, просвітянку, союзянку, волонтерку – Лесю Королик-Бойко.

Українка з Івано-Франківська понад 20 років проживає в італійському місті Губбіо, популяризуючи мистецтво України. До скарбнички її найсвіжіших відзнак та нагород, серед яких «Амбасадор української культури і мистецтва», «Посол Миру», «Посол української пісні у світі»,  «Найкраща українка в професії 2024»,  Ордену Святителя і Чудотворця Миколая, додалися Національна громадська відзнака «Відомі жінки України» і медаль «Волонтер України».

Пані Леся  має потужний арсенал для волонтерства на благо України, як на Батьківщині, так і в світі – свій талант організатора і співачки, культурної і громадської діячки, яка вміє гуртувати людей навколо гарних і плідних ідей та сама брати участь у благодійних заходах.

Приймаючи вітання з нагородою «Волонтер України», пані Леся  сказала, що український волонтерський рух є найпотужнішим явищем у світі.

«Наші люди, в якому б куточку землі не жили, навчилися брати на себе відповідальність за державу – тут і вже. Саме ця сила  є однією з підстав вважати, що Україна переможе.

У цій формі захисту є щось дуже справжнє, людське, що зачіпає кожного. І це дає нам колосальний моральний капітал, завдяки якому нас і продовжують щиро підтримувати.

Російсько-українська війна – гібридна. Ворог свої щупальці простягає до нашої історії, щоб перекрутити її з ніг на голову,  бере за горло нашу мову, щоб не звучала на нашій Богом даній землі, заперечує тисячолітню українську культуру і традиції. Тому волонтером тепер стає  чи не кожен перший в Україні, знаходячи для себе свій блок-пост захисту рідної землі. Бо хто би що не казав, а світом керують добрі люди і добрі наміри».

Один із яскравих проєктів, започаткований пані Лесею — Міжнародний фестиваль-конкурс «Мистецькі промені України». Цьогорічне двотурове змагання  професіоналів і аматорів в онлайн і офлайн режимах з гала-концертами в Києві і у Івано-Франківську тривало кілька місяців. Майже тисяча учасників, представників громадських організацій, ЗМІ з України, Італії, Польщі, Угорщини, Греції, Болгарії, Естонії, Литви, США, Канади, Фінляндії, Іспанії та Швейцарії. Дорослі і діти, професійні майстри і аматори змагалися у 14 номінаціях, демонструючи світу багатство української культури.

Пані Леся вдячна співзасновникам–однодумцям — працівникам Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Культурно-просвітницькій асоціації «Mist-Il Ponte», Міжнародному фонду Івана Франка, Міжнародному благодійному культурно-науковому родинному фонду імені Миколи Лисенка, департаментам культури Київської та Івано-Франківської міських державих  адміністрацій, Управлінню культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА. Завдяки зусиллям митців, учасників, членів журі, громадських організацій з України та з-за кордону вдалося долучитися до закриття рахунків для потреб артилерійського дивізіону самохідно-артилерійської батареї і придбати для 82-ї бригади ОДШБ пульти Radiomaster TX16. У цьому — сила творчої спільноти, яка здатна не лише надихати, а й підтримувати та рятувати.

Пані Леся розповідає і про благодійний  показ мод в її рідному Івано-Франківську, в якому вона брала участь віртуально. Цей захід, що згуртував дизайнерів, митців, підприємців, волонтерів та родини загиблих захисників і мешканців області, був спрямований на підтримку підрозділів Збройних сил України. За її словами, особливою частиною вечора став благодійний аукціон. Одним із лотів була картина про силу духу, вогонь боротьби та віру в перемогу – «Ритуал відродження», створена військовослужбовцем 102-ї бригади Сил територіальної оборони Євгеном Волковим.

«Для мене була велика честь долучитися до цього дійства сили і вдячності, — каже співачка. – Я виконувала пісню «Україна — це ти і я» на слова Юрія Піжука, музику Ростислава Галагана. На великому екрані мужні обличчя захисників, відбиття ворожих атак і пісня – про те, що кожен з нас є тією Україною, яка зараз в небезпеці, яка стала голосом наших незламних воїнів. Їхній фронт — там, а наш — тут. І ми повинні тримати його гідно, незламно, як це роблять наші непоборні Збройні Сили України.

Організатори заходу — Ірина Євчук, радниця голови Івано-Франківської  ОДА, очільниця  ГО «Родини Героїв», мама загиблого воїна Василя Стефанишина Лариса Стефанишин організували вечір, який зібрав людей, єдність яких  перетворила добрі наміри на реальну допомогу військовим. Після заходу у скриньці-добра залишилося 102 500грн для ЗСУ.

До свята волонтерів причетна вся сім’я пані Лесі. Разом з чоловіком Альфредо Мореллі, який підтримує її і морально, і матеріально, вони беруть участь у Міжнародному волонтерському проєкті «Тарасова верба».

Цьогоріч уже сьоме дерево, яке разом з представниками Міжнародної організацієї «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі» посадила пані Леся  в Афінах, прижилося в Європі.

«У рамках Міжнародної акції «Тарасова верба», деревце росте у Загребі – столиці Хорватії, у польському Пшемишлі, в Бергамо – на півночі Італії, в Іспанії у Барселоні, в Німеччині в Бонні, у парку Бруно Вебера біля міста Дітікон у Швейцарії.

Цим «дочкам» верби з Мангишлаку, яку посадив Кобзар своїми руками на засланні, судилося не лише довголіття, а й особливе місце у духовному житті нашого народу. «Тарасова верба» стала потужним символом єдності українців на материнській землі з українцями закордоння, бо наша сила у здатності до відродження, розвитку та підтримки один одного».

Залюбки пані Леся їде в будь-який кінець світу, де бере участь у команді журі мистецьких фестивалів-конкурсів, доєднується до благодійних міжнародних заходів чи  в Україні.

Цьогоріч співачка–волонтерка в когорті п’яти зіркових українок за значний внесок у розвиток України, самовідданість, професійні та громадські досягнення, а також за силу духу і приклад справжнього жіночого лідерства у воєнний час, нагороджена Національною відзнакою «Відомі жінки України». Із концертною програмою виступала в Києві на презентації  міжнародного артвидання українською та англійською мовами «Відомі жінки України. Історії сили під час війни».

Серед  історій сучасниць, які формують історію України, і її непроста історія, яка відкрила нові горизонти можливостей навіть у найскладніші часи.

​Неповторний портрет  пані Лесі на обкладинці грудневого номера глянцевого журналу  Super Lady magazine є окрасою випуску видання, яке крокує в ногу з часом, надихає і підтримує свою читацьку аудиторію, працюючи в час воєнного стану в Україні, як інформаційний блок.

Волонтерка переконана , що мистецтво в Україні перестало бути лише естетикою, а стало зброєю, голосом, мостом між фронтом і тилом. Кожна пісня, кожна виставка, кожен показ мод чи презентація видань, фільмів, виставок — це спосіб сказати військовим: «Ми з вами». І саме в такі моменти таланти українців сяють найяскравіше, бо служать добрій справі. Це й є їхня найвища місія.

Людмила ОСТРОВСЬКА, Губбіо. Італія.