Любов Малярська і Михайло Гуцалюк перемогли у міжнародному мистецькому фестивалі

Дует з Монастириської Тернопільської області – Любов Малярська та Михайло Гуцалюк серед переможців

Завершився  І Міжнародний фестиваль-конкурс «Мистецькі промені України». Організували і надихнули цей фестиваль Культурно-просвітницька асоціація «Mist-Il Ponte» з Італії (голова Леся Королик-Бойко), Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького (директорка Ольга Гураль) та Міжнародний фонд Івана Франка (директор Ігор Курус). Фестиваль-конкурс отримав підтримку  Департаменту культури КМДА, громадських організацій, ЗМІ, культурних і громадських діячів з України, Литви, Естонії, Фінляндії, Польщі, Німеччини, Люксембургу, Швейцарії, Італії, Іспанії, Греції, Канади, США.

Міжнародне журі  складалося з представників 10-и країн світу і формувалося зі складу заслужених артистів та діячів культури і мистецтв, викладачів ЗВО України та з-за кордону. Понад 800 учасників з усіх областей України, а також з Італії, Іспанії, Естонії, Німеччини, США, Канади, Греції, Ірландії, Швейцарії проявили себе  у дев’яти номінаціях, серед яких вокальний, інструментальний, літературний, театральний жанр, образотворче, декоративно-ужиткове, аудіовізуальне мистецтво та ін.

З ініціаторкою,  засновницею, організаторкою, співголовою оргкомітету та головою журі, очільницею Культурно-просвітницької асоціації «Mist-Il Ponte» та Міжнародної організації «Поступ жінок-мироносиць у діаспорі», заслуженою  діячкою  естрадного мистецтва України, диригенткою, співачкою, просвітянкою, волонтеркою, українкою з Івано-Франківська, яка вже понад 20 років проживає в італійському місті Губбіо, популяризуючи мистецтво України, Лесею Королик-Бойко  ми поспілкувалися після її повернення в Італію, після майже місячного перебування на Батьківщині. Адже організація такого масштабного культурно-просвітницького дійства, яке відбувається в умовах війни, вимагало особистої присутності на його заключному етапі. Гала-концерти  відбулися у Києві та в Івано-Франківську.

– Пані Лесю, представляючи Вас, я не назвала зорепад  нагород, якими Ваше ревне служіння Україні відзначила рідна земля. Ми з читачами, в числі перших, вітаємо Вас із званням «Амбасадорки української культури і мистецтва», яким Ви, серед десяти українок світу – номінантів VI Національної премії «Найкраща українка в професії 2024» були відзначені як активна культурна і громадська діячка в українській діаспорі.

У  Михайлівському Золотоверхому Соборі за відродження духовності в Україні, відданість ідеалам добра та значний внесок у суспільне благо Ви нагороджені   Орденом Святителя і Чудотворця Миколая. Вітаємо Вас!

– Дякую. Це відзнаки моєї команди однодумців, і для мене велика честь мати ці нагороди від України,  бути в когорті людей, які стоять на захисті її культури і мистецтва.  Велика вдячність Тетяні Коляді і Марині Кінах – організаторам VI Національної премії «Найкраща українка в професії 2024», Зої Ружин – голові ГО «ВО«Поступ жінок-мироносиць»,  Блаженнішому митрополиту Київському і всієї Русі, предстоятелю Української Православної Церкви за високу відзнаку моєї скромної праці на благо України і її майбутнього. Сьогодні кожен українець у світі повинен бути  амбасадором України в тій чи іншій сфері. Ми, за кордоном, є великим резервом для піднесення України в світі. А такі заходи, суголосність у співпраці, бажання творити, допомагають діаспорі дистанційно бути в українському середовищі і дбати про свою Батьківщину та про популяризацію і збереження національних цінностей. Так склалося, що живу на дві країни, але душею завжди в Україні.

– Ви разом з творчою інтеліґенцією, яка живе  і працює в Україні та за кордоном, ініціювали, організували і провели чотири міжнародні мистецькі проєкти, що єднають світове українство з рідною землею, примножуючи скарби української культури для духовного єднання нації та культурного зростання. Зрештою, Ваш досвід проведення міжнародних фестивалів-конкурсів скоро вивчатимуть  науковці мистецьких  вишів, щоб поширювати його, передавати досвід молоді і мовою фестивалів-конкурсів демонструвати глибину культурних надбань України.

– І перший крок до підсумків і аналізу   організаційної роботи  вже зроблено. Безмежно вдячна Наталії Толошняк – завідувачці кафедри естрадно-вокального мистецтва ЗВО «Університет Короля Данила» за можливість поділитися своїм досвідом та виступити з доповіддю про «Фестивальний рух в часі війни: форми, напрямки, тенденції»  на ІІ Всеукраїнській  конференції «Естрадно-вокальне мистецтво: історія, теорія, практика» у цьому ж закладі. Як на мене, для розвитку  мистецтва важливо поєднувати творчість із науковим підходом, бо фестивалі та конкурси є важливим складником у вихованні та самоідентифікації молодого покоління.

Відколи почалася широкомасштабна війна, з командою однодумців організували і провели чотири міжнародні фестивалі-конкурси: Різдвяно-мистецький багатожанровий фестиваль-конкурс «На Різдвяні свята всі ся згуртуймо», як Міжнародний мистецький перформанс «Ти у серці моїм, Україно!», провели на зламі 2022-2023 років. До 32-річниці Дня Незалежності України провели Міжнародний мистецький багатожанровий фестиваль-конкурс «Ти у серці моїм, Україно!».

Цьогорічне Різдво  відзначили  Різдвяно-Новорічним фестивалем-конкурсом «Formidable», що в перекладі  на українську означає «Найкращий».

Ці три фестивалі-конкурси були організовані Київським міським центром народної творчості та культурологічних досліджень за підтримки Департаменту культури КМДА та Культурно-просвітницької асоціації «Mist-Il Ponte», яку я очолюю.

I Міжнародний фестиваль-конкурс «Мистецькі промені України»,  присвятили Дню Європи.

– Пані Лесю, поділіться з нашими читачами особливостями фестивального руху  під час війни. Багато  кажуть, що не на часі такі мистецькі заходи. Але є тенденція  до розвитку цих велелюдних дійств, які об’єднують українські таланти зі всього світу, людей відданих  ідеалам добра, бажанню творити сьогодні,  у такий складний для України час, уславлювати незламну державу в піснях, слові та через інші види мистецтва.

– Всі такі заходи мають одне завдання – говорити світові про Україну і сьогоднішні реалії, в яких ми всі опинилися через напад російських терористів. Завданням цих фестивалів-конкурсів – єднати українців  всього світу для поширення і популяризації української культури. Зараз багато українців виїхало за кордон. А ми знаємо, що українці – це нація талантів, тому для згуртування творчої інтеліґенції, посилення їхніх професійних зв’язків у європейському і світовому просторі, створення позитивного іміджу України та її всебічної підтримки на міжнародному рівні є  важливими такі   новітні  явища світового масштабу. І, найголовніше, що всі ці мистецькі проєкти спрямовані на те, щоб морально та матеріально підтримати ЗСУ і увесь український народ загалом.

Яскравим прикладом став і I Міжнародний фестиваль-конкурс «Мистецькі промені України», який промінням талантів України освітив світ, де учасники уславили та продемонстрували кращі зразки і надбання українських класиків,  сучасних митців. Нового звучання  в сьогоденні набрали твори  Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького,  Івана Франка, Тараса Шевченка, Ліни Костенко, Ігора Шамо, Олександра Білаша, Ігора Поклада, Ігора Білозіра. І цей список можна продовжувати і продовжувати…

– Розкажіть будь ласка про учасників цього фестивалю-конкурсу, про нагороджених, в які куточки планети сягнуло мистецьке проміння України?

– У кожній номінації, у кожній віковій групі  кваліфікованим журі було визначено Гран-прі, лауреатів I, II, III місця та дипломантів.

Найкращих учасників- переможців Гран-прі було відзначено трьома кришталевими нагородами «Гран-прі I Міжнародного фестивалю-конкурсу «Мистецькі промені України» від ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» (голова Тетяна Коцеба) та 12 кубками від ГО «Спілка жінок міста Києва» (голова Лідія Москаленко).

Кришталеві нагороди отримали:

Ольга Ледо – членкиня Творчого об’єднання «Наше Слово», що у Мадриді (Іспанія) за поетичний переклад творів українських класиків на іспанську мову у номінації «Літературний жанр», Народна аматорська чоловіча капела «Сурма» імені Богдана Волосянка (керівник Володимир Савчук) Івано-Франківського національного медичного університету у номінації «Вокальний жанр (хорове мистецтво)» та Віктор Остап’юк з США (місто Фармінгтон-Гіллс, штат Мічиган) – випускник Українського Музичного Інституту Америки, відділ у Детройті (клас викладача фортепіано Галини Яловенко). Він, у номінації «Інструментальний жанр» був визнаний найкращим.

5 кубків від «Спілки жінок міста Києва» її очільниця  Лідія Москаленко особисто вручила на Гала-концерті у Києві: Народному вокально-хореографічному ансамблю «Зернятко» Київського Будинку дітей та юнацтва «Вітряні гори» (керівник Раїса Заклецька), Народному художньому колективу Театр пісні «Ладоньки» Центру позашкільної роботи Святошинського району Києва (художній керівник Світлана Садовенко), здобувачу бакалаврату 4 курсу Національної музичної академії України ім. П. Чайковського Каріні Курбановій (клас викладача Ірини Семененко), методисту, керівнику гуртка гри на гітарі Центру позашкільної освіти «Оберіг» Боярської міської ради Київської області Максиму Савицькому та студенткам – здобувачам бакалаврату 2 курсу КНУТКІТ ім. І.К. Карпенка-Карого – Анжеліці Серветник, Катерині Тютюнник,  Анастасії Цовмі, викладача сценічної мови Лариси Недін.

Такими кубками нагороджено і кращих серед переможців фестивалю-конкурсу з Івано-Франківська та Івано-Франківської області на Гала-концерті у Івано-Франківську, які, як голова журі, мала за честь вручити.

Серед нагороджених: Учениця 4 класу Івано-Франківської ДМШ №2 ім. Василя Барвінського Софія Петровська (клас викладача фортепіано Ірини Гонської), студенти Івано-Франківського фахового музичного коледжу імені Дениса Січинського – тріо акордеоністів (Іван Шушваль, Володимир Олійник, Іван Турчиняк), клас викладача акордеону Віктора Поліщука, студент – здобувач бакалаврату 2 курсу Навчально-наукового інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Назарій Тимків (викладач Надія Кукуруза), Вокальний гурт «Джерельце» Освітньо-мистецького центру Івано-Франківської міської ради (керівник Тетяна Шиптур), Зразковий аматорський танцювальний колектив «Калинонька» Будинку культури села Радча Івано-Франківської області (керівник Тетяна Вацеба).

Ще один кубок відправлено у місто Суми – членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України Сумського обласного осередку, виховательці ЗДО №13 «Купава» Світлані Бідній та у США, місто Кіркленд, штат Вашингтон, найстаршій учасниці фестивалю-конкурсу – Галині Пономаренко. На нагородження у Івано-Франківськ  приїхали і переможці фестивалю-конкурсу зі Львова – Діана-Катерина Горін та дует з Монастириська, Тернопільської області – Любов Малярська та Михайло Гуцалюк.

Цей міжнародний мистецький проєкт дав можливість не тільки сфокусуватися на мистецькій палітрі, а й сприяв відкриттю юних талантів, розгорнув творчий потенціал молодих учасників, як професіоналів так і аматорів, відомих колективів і окремих учасників,  які продемонстрували свої творчі здібності та надбання. Всі разом,  ми зробили  мистецький посил  світові –  нагадали, що Україна була, є і буде, що нас не зламати і не поставити на коліна, бо  наша ментальність, автентичність, культурні надбання з глибоким історичним корінням. А тепер, це ще й стало нашим протистоянням ворогові, нашою зброєю у цій гібридній, геноцидній війні. І, коли зараз, в час перемовин між країнами про допомогу Україні, без якої нам важко вигнати окупанта з нашої землі, про підготовку до вступу України в НАТО і ЄС, то це є ще однією важливою складовою заявити світові, що нам є що боронити, є ким пишатися.

Заявки учасників фестивалю-конкурсу були опубліковані у групі фестивалю-конкурсу на фейсбук-сторінці, де кожний бажаючий міг послухати спів і гру того чи іншого учасника, подивитися картини та роботи учасників і ще раз переконатися, яке розмаїття творчих набутків в Україні! І свідченням цього була велика кількість переглядів та коментарів від їхніх друзів, знайомих, вчителів, викладачів, і просто українців, які живуть Україною та вболівають за її майбутнє.

За ввесь час проведення фестивалю-конкурсу ми, організатори, розповідали про учасників на радіо, на сторінках газет, на  інтернет-ресурсах, які стали нашими інформаційними партнерами. Медіа-підтримку нам надала найстарша українська газета, яка безперервно виходить українською мовою з 1893 року – газета української громади в Америці «СВОБОДА» Українського Народного Союзу (США), часопис «Детройтські новини», яка виходить у Детройті (штат Мічиган, США),  Наше радіо у Греції з «Голосом України» з міста Афіни, Радіо «Українська хвиля з Європи» з Литви, Інтернет-видання «Український репортер» та  Всеукраїнська газета «Справи сімейні» з міста Києва, Всеукраїнська громадсько-політична газета «Сільський господар» з міста Тернополя,Тернопільський сайт ПроТЕ, Івано-Франківська обласна газета «Галичина».

Я щиро вдячна всій команді, яка причетна до проведення цього І Міжнародного фестивалю-фестивалю-конкурсу з такою крилатою назвою «Мистецькі промені України», директору Музею видатних діячів української культури Ользі Гураль та директору Міжнародного фонду Івана Франка – Ігорю Курасу за підтримку моєї ініціативи та заснування, організацію і проведення  цього потужного фестивалю-конкурсу. Ми не прощаємося, а тільки кажемо: «До зустрічі!», бо хочемо його зробити щорічним.

І Міжнародний фестиваль-конкурс «Мистецькі промені України» завершився, талановиті українці майже з усіх куточків України та світу ще раз продемонстрували свою єдність, патріотичне піднесення, любов до України та проявили свої культурно-мистецькі цінності, засвідчивши безмежну вдячність нашим доблесним ЗСУ, які виборюють незалежність України і разом з ними, ми, тут в тилу, тримаємо оборону на культурно-мистецькому фронті.

– Дякую, що знайшли час для зустрічі між своїми репетиціями. Зараз у Вас триває  Одинадцятий фестиваль «Дорогами святого Франциска», в якому беруть участь 30 хорів з різних регіонів Італії – Умбрії, Тоскани, Марке і Лаціо. І Ви берете там участь, бо співаєте в хорі абатства Сан-Секондо. Не важко? Щойно співали і розмовляли українською на фестивалі-конкурсі в Україні, а тепер італійською, та ще й в церковному хорі?

– Це суцільне натхнення і задоволення. Колись, навчаючись у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника на музично-педагогічному факультеті вивчала  історію італійської музики, а сьогодні маю можливість і честь співати в церковному хорі у римо-католицькій церкві твори італійських композиторів і духовно та творчо збагачуватися .

Теорія переросла у практику. А ще сили додає, що заключний етап фестивалю  відбудеться у Верхній Базиліці Святого Франциска в Ассізі, де народився, жив і присвятив своє життя Богові святий Франциск, де кожен хто туди приїжджає черпає сили і щоразу відбувається душевне відродження. Я щаслива, що маю можливість співати з італійцями, а вони знають, що з ними співає українка – сильна духом і нескорена. Адже ми, українці за кордоном є представниками української нації і культури, і, через нас, вивчають Україну, її історію, традиції, звичаї, обряди, минуле і сьогодення. Італійці дуже прихильні до українців і багато зробили та роблять для наближення нашої перемоги над загарбником, за що я їм щиро вдячна.

Вдячність і низький уклін ЗСУ за можливість  працювати, творити і втілювати в життя такі потужні Мистецькі проєкти.

Дякую і Вам, пані Людмило за інформаційну підтримку нашого мистецького проєкту, за цікаву і приємну бесіду. Разом до Перемоги! Все буде Україна!

Людмила ОСТРОВСЬКА,      Губбіо, Італія