Дивитися на літаки і пити каву з його горнятка – як здійснилося пророцтво зі сну

Узимку ця історія здивувала і мене. Сон перед Новим роком, дорога до Варшави, червона машина з минулого, загублений годинник серед снігів і відкриття місця поховання бабиного брата Михайла біля аеропорту Шопена. Тоді я пообіцяла собі повернутися туди, щоб побачити світ його очима. І ось – у липні це сталося.

Читайте також: Сон у руку: як одна ніч змінила маршрут тернопільської журналістки

Усе почалося з того рядка, написаного після лютневої поїздки: «От би побачити світ так, як бачив свого часу бабин брат. Дивитися у небо на літаки. Глянути рано-вранці на схід сонця з вікна його будинку. Випити кави з горнятка, з якого пив він. Посидіти на канапі, на якій любив сидіти він».

Сьогодні цей внутрішній заклик отримав реальне продовження. Нове відео з липневої мандрівки до Варшави відкриває завісу над тим, коли це стало дійсністю.

 

Ранкове сонце, що заливає кімнату через ті самі вікна.

Картина, на якій зображено чи то море, чи то річку Віслу. Буквально через кілька днів опинилися на на узбережжі Балтійського моря. А в Гданську споглядала, як течуть води Вісли.

Кава та інші напої з родинного горнятка на тлі зльоту літаків.

Тиша простору, де колись жив цей харизматичний, стильний і вольовий чоловік, який в чомусь скерував і мій шлях.

Ця подорож – це глибокий особистий міст між поколіннями. Доказ того, що родинні зв’язки не обриваються зі смертю, а світло пам’яті здатне матеріалізувати найпотаємніші мрії.

А тут за посиланням відео з липневої мандрівки і атмосфера цих місць наживо.

Наиалія ЛАЗУКА