У селі на Тернопільщині відбувся пісенний фестиваль міжнародного рівня (фото)

0
345

Відбувся третій фестиваль української пісні і українського слова «А в Яблуневі яблуні цвітуть». Шість років поспіль  у Яблуневі Копичинецької ТГ, що в Чортківському районі,  відбуваються величні,  захоплюючі фестивальні дійства – обласного, всеукраїнського і міжнародного рівнів. Із  своїми фестивалями: «В Яблунів із колядою», «А в Яблунові яблуні цвітуть»,  «Яблуневий Спас», «Золотий Яблунів» та  мистецькими заходами  сільської музичної та опорної  шкіл,  Яблунів претендує на звання «Найфестивальніше село України». Цьогоріч, сподіваються, вже карантин не завадить  зафіксувати  це «В книзі рекордів України».

Організатор і натхненник  велелюдних концертів, які збирають гостей  не тільки з області,  а й з різних куточків України і світу – поет-пісняр Іван Кушнір.

– Коли цвітуть яблуні, на душі якась неймовірна легкість. Хочеться сміятися, хочеться співати, хочеться обійняти весь світ. Біло-рожеві квіти надихають на прекрасне, вселяють надію, спонукають до  хороших справ, – каже  Іван Михайлович.

Він переконаний, що важливість фестів виходить за суто музичні межі. Адже всі їхні завдання можна об’єднати поняттям «культура». Добре, коли є мистецький  рух і розвиток, відбуваються  культурні події. Саме це й забезпечує в суспільстві, а особливо у сільській місцевості, обмін інформацією та енергією.

Хоч пісняр схвильований, що останнім часом, ймовірно, є загроза фестивальному рухові. Кілька років поспіль  невтомний пропагандист українського слова і пісні  разом з колегами  Нестором Мартинцем з Івано-Франківська  і Володимиром Канюкою із Житомирщини заснували  Всеукраїнський  творчий  марафон «Мистецтво єднає Україну». Це були  сотні концертів у найвіддаленіших селах і районах Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської областей, куди державні програми не доходять. Обов’язковою умовою таких заходів  була  участь місцевих колективів, поетів, які пишуть, але не можуть надрукувати книжку чи кудись поїхати показати творчі набутки.  Державної підтримки це не знайшло. Але, як розповідає Іван Михайлович, треба було бачити тих людей, які живуть у глибинці, знають безмір народних пісень, пишуть філософську поезію і їх відкривають для себе односельці.  Скільки приємних  годин вони дарували одні одним! Через пандемію припинили організацію таких  вогників культури. Але і влада  на місцях  не  завжди  розуміла значення таких заходів. Добре, коли це спільна робота.

– Наш староста Андрій Балабух і староста Сухоставу Іван Матіяш дуже активно сприяють проведенню  таких пісенних зустрічей. У нас прибрана  і оформлена сцена. Вчителька Олександра Матіяш із своїми вихованцями  зробила чудові локації  яблуневих гілочок. З різнобарв’я лугів та клумб  – неповторний  каркас весняного вбрання, де кожен може відчути себе  мавкою у сукні з квітів. Лавочки, обвиті віжками, створюють ефект гойдалки, поруч – вишивані рушники… Все це для  святкового  настрою. У нас гості і односельці  нагодовані. Понад 150 літрів юшки,  скільки ж смаженої картоплі, велика пательня печериць. Наш незмінний кухар Михайло Пирижок дуже смачно готує. Є навіть пиріжки смажені  та канапки з салом,  на дегустації і вишнева наливка та настоянка  місцевих умільців. Тут за столиками і батьки з дітьми, і артисти, спілкуються, про сільські новини розповідають, вітаються. Це здружує громаду, – резюмує  поет-пісняр.

Дуже яскрава і розмаїта палітра  Яблунівського мистецького дійства. Сорок колективів, понад двісті учасників ентузіастів-аматорів та професіоналів пісенного мистецтва з Києва, Львова, Івано-Франківська, Хмельницького, Чернівців, Тернополя, колективи  будинків культури Копичинецької ТГ, гості з Борщова, Гримайлова, Хоросткова, Чорткова,  колективи Яблунівської музичної школи  дарували своє мистецтво вдячним глядачам, тішили   різнобарв’ям перлин народної пісні, пісень про материнську любов,  красу рідного краю, ліричні настрої. Особливого звучання набрали  твори патріотичного спрямування, адже того дня Україна відзначала День Героїв. На фестивалі мав слово організатор фестивалю «Чорна вишиванка», племінник розстріляного  енкаведистами дядька, науковець зі Львова  Роман Лопушанський, який уже десятки років на місці трагедії на хуторі Кулеби Бережанського району організовує фестиваль-реквієм, вшановуючи пам’ять про сімох односельців, які прийняли бій і загинули  тут у криївці. Виступаючи, він сказав, що свято Героїв  це  свято і нинішніх захисників Вітчизни, які дають нам можливість проводити фестивалі і запросив на «Чорну вишиванку».

Голова старостинського округу Андрій Балабух  сказав, що такі свята, як результат співпраці  громадських організацій і  освітніх та культурних закладів, урізноманітнюють життя громади, роблять його яскравішим. Сам староста уже запланував провести в селі відкритий літній чемпіонат області з  важкої атлетики та силових видів спорту. Каже, що ще допрацьовують сценарій, хочуть  поєднати спорт  з художніми номерами, показом особистих  рекордів, занесених до «Книги рекордів Тернополя», яких пан Балабух має кілька.

Старосту називають місцевим богатирем, бо серед його особистих рекордів  таких, як розривання  руками відривного 365-сторінкового календаря, є  і розривання трьох колод карт за 28 секунд,  і шести автомобільних знаків за хвилину.  До речі, Андрій Балабух входить в десятку найсильніших людей України. Отож, у селі скоро буде і спортивний фестиваль.

Активний учасник і співорганізатор сільських фестивалів викладач Яблунівської музичної школи, художній керівник  духового оркестру та  квінтету «Брати» Андрій Гарасюк  переконаний, що будь-яка країна починається з культури,  а кожне село в Україні багатюще талантами. Колективи музичної школи готують кількагодинні  звітні концерти.

На фестивалі  виступив  духовий оркестр, дитячі і вчительські ансамблі. Андрій  Гарасюк захоплений українською народною піснею і думає, що нема такої людини, яка б не співала її хоч раз в житті.  Століттями лунають вони в  Україні, чаруючи своєю мелодійністю, красою й душевністю. Не уявляють свого життя без пісень і учасники народного аматорського ансамблю «Буковиночка», які приїхали з Чернівців. Дует «Криниця добра» – Ярослава Декалюк та  Іван Кушнір разом з ансамблем театру пісні «Оберіг» запросили і глядачів до кривого танцю, який супроводжував у їхньому виконанні  веснянки й гаївки.

Заслужені артисти України  чернівчанка Ірина Стиць  і тернополянин Василь Хлистун, киянка Катерина Шимків, які,  як і всі учасники  фестивалю,  вклали всю свою душу у кожен номер, тож і захопили цим публіку, подарувавши незабутні емоції та враження, хвилини піднесення і натхнення.

Почесними гостями Яблунівського фестивалю були Галина  Палій з чоловіком Паулушем, які проживають в Іспанії і підтримують українське мистецтво. Саме в Барселоні потужне українське товариство , яке проводить міжнародні фестивалі української пісні. Галина з Паулушем  неодноразово приймали тернопільських артистів,  допомагали з проживанням, організацією екскурсій. Тернополянка пані  Палій  майже 20 років  проживає  в Іспанії. Там і діти стали на ноги. З Паулушем  планують повернутися в Україну. Чоловікові з Нідерландів  подобається наш клімат і квітуча Україна.  Дуже втішені гості атмосферою Яблунівського фестивалю,  ковтком свіжого повітря, який дарує український колорит, народна пісня та музИки. Подружжя вдячне  організаторам за запрошення на це дійство, а артистам за самобутність  і життєствердний дух концерту.

Свято вдалося на славу, бо було наповнене українською щирістю і любов’ю, а також розмаїттям талантів. Квітучі яблуні, ароматні яблука, золоте листя Яблунева, яким присвячені фестивалі в цьому селі,  вже давно стали символом єднання поколінь і  дають  плоди любові та порозуміння.

Людмила ОСТРОВСЬКА

 

 

 

 

 





БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ