Село Тернопільщини, збираючи таланти країни, може потрапити до книги рекордів України

0
1212

У Яблунові Копичинецької об’єднаної міської територіальної  громади Гусятинського району  відбувся ІІІ Всеукраїнський мистецький фестиваль  «Золота осінь в Яблунові». Святковий настрій, любов до українського  слова і пісні  привезли  понад  п’ятдесят митців з Київської, Хмельницької, Волинської,Чернівецької, Тернопільської областей.

Осіння філософія щось має – неповторне, красиве, багате духом, змістом, виваженістю. Вона строфою проситься на папір, лягає на струни  бабиного літа і звучить  різноплановою, різнобарвною і неповторною мелодією. В цьому мали можливість переконатися учасники та глядачі  цього фестивального дійства.  Ведуча концерту  Наталя Сигіль  підібрала такі слова до програми, що всім вдалося відчути присутність осені, і як чарівниці в золотій сукенці з терпким ароматом  пізніх квітів і жовтим багаттям,і, як окрайчика щастя в міжсезонні зима-літо, і  як пору, в палітрі якої звучить сум і радість, як врожайної пори року, підсумку польових робіт,  і як пори людської зрілості, золотого віку.  В осені стільки чарів  і рими, звуків, шелестів, що вона незримо проникла в  кожне серце, щоб схвилювати  спогадом, роздумами, не даючи збайдужніти, нагадуючи,  що печальний осінній вальс кружляє листя і над окопами наших захисників.

Завдяки воїнам, які стоять на сторожі лінії вогню, і яким щохвилини загрожує небезпека, ми можемо  проводити такі фестивалі,  писати вірші і пісні, зрештою, милуватися  золотими завірюхами жовтня.

Саме на осінь випадає свято  усіх свят – Покрова Пресвятої Богородиці. Під своїм омофором Мати Божа тримає  пам’ять і славу, звитяжний дух  всіх борців за незалежність України. Староста села Андрій Фик привітав із цим святом  присутніх, а особливо  нинішніх воїнів, які бережуть наш спокій  на сході України. Голова Копичинецької ОТГ Павло Лосик подякував нинішнім  захисникам і висловив упевненість, що російсько-українська війна закінчиться нашою перемогою, на наших умовах. Цьому запорукою є  загартоване не одним поколінням  бажання незалежної самостійної України, починаючи від козацтва,  Української повстанської армії і до сьогодні.

– В нашій ОТГ є шестеро учасників УПА. Ми їм подарували   по тисячі гривень,-сказав Павло Лосик. – Все, що передбачив закон для учасників АТО і Операції Об’єднаних Сил, ми дотримуємося.  Ми  пам’ятаємо  імена полеглих на російсько-українській війні і  військових-односельчан, які зі зброєю в руках зупинили російського агресора та його найманців.

Керівники Копичинецької ОТГ Павло Лосик з Андрієм Фиком і начальником відділу освіти, культури і спорту Любою Білик вручили за мужність і патріотизм учасникам цієї війни Івану Мацику, Михайлу Пиріжку та Русланові Стефанціву нагрудні знаки та подяки. Артисти присвятили захисникам України свої пісні та вірші.Особливо зворушливо звучала  «Молитва за Україну», яку глядачі слухали стоячи. Жіночий ансамбль тернополянок  «Золоті журавки»  під керівництвом  співачки і композиторки Людмили Червінської  молився разом із глядачами за божественну  українську мову, за калинову вроду своєї землі, за пам»ять убієнних за її волю синів. «Отче наш,  прости гріхи України і надалі грішити не дай» і «то нічого, що ти не безсмертна,  за безсмертя молюся твоє» – звучало глибоко і духовно, змушуючи серце битися частіше. Стоячи слухали глядачі і пісню  дуету «Роз-Марія» із Заліщиків «Пам’яті Героїв»,  слова до якої написала Оксана Дяків, музику Роман Калинич. Вперше, не так давно, Марія і Роман Калиничі її виконували для воїнів 24 механізованої бригади ім. Короля Данила Галицького. Яблунівські глядачі, слухаючи  про журавлину вірність своїй землі і загибель юнаків за Україну, за свою хату, не приховували  сліз. Молитовним плащем від ран козаків-воїнів  захищала в своїй пісні співачка і Ярослава Декалюк, зворушуючи до сліз виконанням, справжністю почуттів. Майстерно танцювали члени дитячого гуртка «Сокіл» сучасну композицію про гостроту часу воєн,  стремлінь, глухоти і німоти. Хлопці у захисній формі підсилювали відчуття  набряклості проблем  сьогодення.

Гармонійно в осінню палітру фестивалю вплела пісню  Івана Кушніра «Берегиня» киянка учасниця столичного  ансамблю  народної пісніф «Калинові наспіви»  Надія Селіна. Гостя із столиці  цьогоріч  втретє бере участь у Яблунівських фестивалях. Вперше вона приїхала  на травневий – «У Яблуневі яблуні цвітуть». Потім її репертуар патріотичних пісень ми чули на «Яблуневому Спасі» – влітку.  І осінній фестиваль привабив артистку своєю щирістю, безпосередністю.

Понад тридцять років звучить і не втрачає актуальності справжня народна пісня, як колись думали, «Мамо моя, голубко сива». Але написав її Іван Кушнір і розлетілася вона світом з нашими українськими лелеками. На фестивалі її виконав учень  Тернопільського музичного коледжу ім. Соломії Крушельницької Микола Калинич. Іван Кушнір дякував юному виконавцю за глибину і почуття, які розпізнав співак  у творі.

Несподівано яскраво  осінні мелодії  опалого листя  подарував слухачам  місцевий колектив BRASS-kvintet «Брати». У керівника гурту Андрія Гарасюка я поцікавилася  чи справді музиканти – брати.

– Все пішло від родини Матіяшів, – усміхається   очільник духовиків.- Іван –директор Будинку культури, Михайло Бобик з родини – грає на тромбоні. Є ще Володя Матіяш. Я – зять, моя дружина мала дівоче прізвище Матіяш. Володя Богуцький нам, як брат. Ми ж усі тут живемо, отож, направду,  назву ми самі вибрали і за духом.

Учасники фестивалю також теплими оплесками та вигуками «Браво!» вітали заслужену артистку  України Ірину Стиць, яка внесла у фестиваль буковинського колориту. Подільського духу додали пісні   дуету  з Хмельниччини «Червона ружа». Валентина Українка та Оксана Маліновська натхненно виконали пісні  друга Яблунівських фестивалів Івана Пустового та поетів Ніни Кордонської, Юрія Козловського. Соловейко нашого краю з Горошови Борщівського району Ігор Данилейко мав щастя співати і для своєї мами. Заслужений діяч мистейтв України навчається в Київському національному університеті культури і мистецтв, а мама в Італії. А цього разу він приїхав з Києва у Яблунів на фестиваль, а мама – з Риму. Фестиваль єднає сім’ї,  поетів і композиторів, виконавців.  Поет із Заліщиків  Олег Вістовський,  чернівчанин Павло Калинюк читали свої вірші, балади, які можуть стати піснями. Зі всіма  виконавцями незримо були автори творів, їх називали, розповідали про них.

– Особливість цього фестивалю – популяризація поетичної і пісенної творчості талановитих земляків, – говорить організатор фестивалю Іван Кушнір. – Немає поняття – місцевий поет, є – поет. Але одних знають лише на Хмельниччині, інших більше знають  на Буковині чи Волині. На фестивалі стає відомою їхня творчість широкому загалу. Адже не всі можуть збірку видати, а почитати людям, поділитися талантом, емоціями можуть зі сцени фестивалю, – сказав  поет-пісняр Іван Кушнір.

Багато звучало пісень на його слова, на слова Лесі Любарської, Надії Козак, Василя Дигтяра, Богдана Мельничука.

А завершував фестиваль дует «Криниця добра»- Ярослава Декалюк та Іван Кушнір піснями  золотої  зрілості людського життя. Разом із авторами пісні  Надією Козак і Василем Дунцем, із залом вони просили, щоб роки, які летять і не вертають назад, залишили «на згадку підкову, якщо вже не вернути назад». Чудовий вальс виконували і в залі бажаючі, і на сцені. Підтримали глядачі і прем’єру пісні цього дуету про те, що в душі всі молоді, і ще так багато мрій не здійснилося, ще багато цікавого попереду. Обнадійливо  переплелося: віра в завтрашній день, ностальгія за молодістю, сум за тим, що полетіло у вирій. Дуже хочеться, щоб сумна пора лоскотала тільки невеликими ковточками, кристалізувалася в куплетах, а людська доля щасливо собі погойдувалася в золото­осінньому мереживі.

– Ми побували в осені не для того, щоб поплакати над   прощальними акордами при- роди, а   за цей час ми  просвітліли  серцем, почули скільки гарних слів, пісень, поспілкувалися з друзями, навіть потанцювали. Адже Ярослава Декалюк з нашим поетом і дуже гарною людиною Іваном Кушніром співали  посвяту тим, кому за 50 років, що  «А ми в душі такі ще молоді…І мрій багато ще в нас не здійснилось…» Повальсували. Одна мрія вже здійснилася, – сміється пані Ганна, ділячись враженнями про фестиваль.

– Мені здається, я почула тут,  як  вітер  світ  колише, якась така була намолено-свята атмосфера, що дрібна суєта буднів змаліла. Дуже зворушливо прозвучали пісні про нинішніх  захисників нашої держави, про тих, хто віддав молоде життя за її цілісність і незалежність. Я без сліз не можу слухати ці пісні, вірші, бо мій зять посмертно став  Героєм України. А дочка служить на передовій. І мені через серце ідуть всі вісточки з  цієї російсько-української війни,- говорить пані Неля Цибульська з Луцька, яка приїхала на фестиваль підтримати друзів.

– Я так комфортно себе тут почуваю,  дуже люблю українську пісню,  просто не можу вже  не приїжджати  сюди, – говорить самодіяльна артистка з Києва, учасниця ансамблю української народної пісні  Надія Селіна. – Я тут одержую скільки позитиву, що вистачає на кілька місяців. Втішена , що одержала уже запрошення на зимовий фестиваль, який організовує натхненний поет, співак, громадський діяч Іван Кушнір, – поділилася пані Селіна. – Не знаю чи приїду, бо наші виступи розплановані на зимові свята в столиці, але вітаю вас ще з одним фестивалем в Яблунові.

Іван Михайлович на закритті фестивалю «Золота осінь» повідомив,  що  уже  запустив у роботу  новий проект для здруження  всіх сіл, що ввійшли до об’єднаної громади.

– «Україна колядує, колядує Яблунів» – така робоча назва  зібрання митців України і місцевих колективів  у Яблунові в зимові свята, – впевнено каже організатор і засновник фестивалів у своєму селі.

А я подумала, що можна  так і до книги рекордів України потрапити. А що? Де ще є такі ентузіасти, щоб збирали  таланти зі всієї України і не тільки, щоб пропагували українські пісні, робили відомими місцевих поетів, відновлювали і розвивали споконвічні традиції?

А про цей фестиваль скажу, що таку духовну втіху, спокій, лагідність можна отримати лише від молитви і українських пісень. В осінній філософії таки щось є, коли вона  до болю в душу западає.

Людмила ОСТРОВСЬКА



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.