Тернополянка заплатила ворожці дві тисячі гривень і не позбулася проблем

Вкотре переконуюся, що люди – дивні створіння, які вірять одночасно в Бога і в чортзна-що. І якось то в них так гармонійно поєднується, що годі в тому питати розуму і шукати логіки.

Ні, я не містик. Але за плечима достатньо життєвого досвіду спостережень.

Йдемо зі Світозаром до школи, дорогою приєднуються хлопчики, граємо в маленькі сніжки, мріємо про великий сніг. Попереду повільно йде жіночка, обертається часто, видно, що хвилюється, щось її турбує. Раптом різко висмикує руку з кишені, кидає дітям під ноги зіжмакані сто гривень і майже біжить. Хлопці не зауважили, а мене, наче смикнуло. Наздоганяю, хапаю пані під руку, розвертаю:

– Вибачте, – кажу, – ви сто гривень загубили.

І бачу, як мій малий нахиляється їх підняти.

– Не чіпай!!! – кричу.

– То не мої! – каже жіночка.

– Не брешіть, – прошу і підводжу її до тої викинутої купюри. – Піднімайте!

Діти дивляться нерозуміюче, раджу їм іти до школи і то бігом.

Неохоче, але йдуть.

Жіночка впирається і починає хлипати носом:

– Ви не розумієте! Мені то дуже треба! Будь ласка!

– Пані, краще підніміть. Бо, присяй-бо, зараз зніму ґвалт, люди саме з ранішньої Служби оно йдуть, ще й попрошу, щоб отця з церкви закликали.

Жіночка піднімає купюру, розправляє її:

– Ви не розумієте! В мене біда велика, мені ворожка так зробити порадила, ось бачите: знаки намалювала, щоб відвести біду від мене. То магія, спеціальні замовляння від хвороби, від біди. Мені тільки й треба було, щоб ті гроші хтось підняв. А ви…

– А я, значить, всю магію порушила? От я сволоч така!

– Не можна так було, розумієте?

Дивлюся на неї і шкода мені людину. Може, й справді біда в неї велика. Але…

Я досить довго прожила в цьому шаленому світі. Я знаю, що біда сама не ходить, за собою горе водить. Я знаю, що, окрім людських законів, на цій землі, під цим небом є Духовні Закони. І, на відміну від людських, вони спрацьовують завжди.

Незалежно від того в якого Бога, вищі сили, в яку магію і містику ти віриш. Навіть тоді, коли людина не вірить ні в кого, ні в що і не вірить самій собі, Духовні Закони працюють.

– Пані, а ви, бодай, на мить, задумались, що оту вашу сотню може підібрати дитина? Маленька дитина, яка нічим не завинила ні вам особисто, ні, взагалі, нікому в цьому світі?

– Мені дуже болить. Мені треба цього позбутись.

– Якою ціною, пані?

– Мені все-одно!

– Та хрена з два ви його позбудетесь! Вам ворожка знаки намалювала? Заговорила?

– Вона на Євангелії замовляла, вичитувала.

– Он як! Охреніть у нас круті ворожки пішли! А не читала вона вам з Євангелії, що ” Все, що найменшому із малих моїх зробите, тим і поверну вам.”? А про те: “Якою міркою міряєте, такою і вам відміряється!”?

Мовчить, сльози витирає рукавичкою.

– Пані, – говорю. – Тіштесь, що зупинила вас. Бо, я в магії і ворожках нічого не тямлю, але в правді-кривді розбираюся добре. Не приведи Боже, ті гроші з вашою бідою взяла б собі якась дитина, то повірте: воно б так вам повернулося, що теперішня біда здалася б хмаркою в небі.

– Ні! То сильна ворожка, обіцяла, що все минеться. Я їй дві тисячі заплатила. А тепер що маю робити?

– Не знаю. До сповіді сходіть, чи що?

– Я вже не раз ходила, не помагає мені церква. А ворожка сказала, що сьогодні якраз вдалий день.

– Ну… Підіть їй скажіть, що вона помилилась. День виявився невдалим.

– Не може бути! Подивіться: які знаки вона намалювала!

– Не хочу, – відповідаю. – І знати, що там у вас за проблема теж не хочу. Ідіть собі, пані і постарайтесь не наробити ще більшої біди собі і людям.

– То сильні знаки! – хлипнула мені навздогін жіночка. – Сильніші, ніж свячена сіль і мак.

Що вам сказати? Прийшов мій Світик зі школи в, помальованій кимось з однокласників гелевою ручкою, куртці. Знаки були настільки сильні, що ні традиційні методи, ні поради з інету, ні розрекламований Vanish їх не вивели. І, навіть, сода, яка виводить з організму раки, шлаки і каки, не допомогла. Трясця!

Ні, в містику я не дуже вірю, а ось у початок гормональних стрибків і пацанячий булінг – так. Але, тут уже маком і сіллю не обійдешся. І до ворожки не ходи. Яка знаки малює сильні.

Ага! сильнішого знака, ніж “х@й” гелевою ручкою на плащівці не буває!

Якщо такий побачите, то так і знайте, що це знак до купівлі нової куртки.