
“А памятаєте Богданочку? – пише Марта Левченко. – Дитину, яку я знайшла завдяки героїчній соціальної працівниці Зінаїді. Героїчній, бо вона перша, і єдина за всю мою історію соціальний працівник, яка звернулася за допомогою, яка не приховувала біду родини, якій мала допомагати, бо їй було небайдуже. ⠀
⠀
Так от, дитина яка доглядала за мамою прикованою до ліжка, і за бабусею після інсульту. Яка сама варила, обходила город, прала ( руками!!!!), виносила нечистоти відрами… а ще встигала вчитися на відмінно, і ніколи в житті їй навіть в голову не приходило, що вона робить якісь нереальні речі! ⠀
⠀
Коли я її знайшла, вона спала на підлозі, в хаті було страшне, лупилися стіни, гнили старі шпалери… їсти Богданочка варила на старенькій електричній плиточці, мама не вставала, бо не мала спеціального інвалідного візка, вузькі двері і високі пороги роками тримали жінку в сирій і темній кімнаті, не бачучи сонця, а її донечка, жодного разу не покидала межі села, та де там села, не заходила далі сільської школи… ⠀
⠀
І ось, ми з вами об’єдналися, ми не просто зробили новий інклюзивний і доступний дім, ми реально змінили життя сім’ї! Сьогодні Богданочка оділа ту ж свою улюблену жовту сукню, але дім її не такий уж, він став прекрасним, як і вона.

⠀
Я невимовно щаслива! Бо ми знову з вами створили чудо, яке реально змінить долю дитини, зробить щасливими ще одну сім‘ю, і додасть світла у наш світ.