Хворий на коронавірус 63-річний чоловік з Тернопільщини, під час самоізоляції, похудав на сім кілограмів

0
2121

Як це – стати одним з тих, хто захворів на COVID-19? Як факт зараження змінює світогляд і ставлення до навколишнього світу? Про це «НОВА…» поговорила із нашими земляками, мешканцями Тернопільщини, які пройшли через випробування коронавірусом й одужали. Вони розповіли про симптоми, роботу лікарів й те, як подолали захворювання.

Водій екстреної (швидкої) медичної допомоги Василь Могильницький перехворів на коронавірус кілька тижнів тому.

— Як саме я заразився, достеменно не знаю, — розповідає чоловік. — Монастириська районна лікарня однією з перших в області почала приймати хворих, а медики й усі дотичні до них, не маючи належного забезпечення засобами захисту, першими потрапили «під удар». Я як водій екстреної (швидкої) допомоги теж був у зоні ризику, адже часто возив недужих. Саме ми везли до тернопільської лікарні хворого чоловіка, котрий згодом став першим померлим від коронавірусу в нашій області…

Після того усіх працівників лікарні тестували на коронавірус, і через день до мене перетелефонував начмед лікарні: «Василю, ти тільки не хвилюйся, але твій тест на COVID-19 показав позитивний результат…» У мене не було ні паніки, ані страху, я відразу ж чемно самоізолювався і впродовж 16-ти днів з квартири — ні ногою!

Я живу в Монастириськах у чотириквартирному двоповерховому будинку і більшість моїх сусідів — пенсіонери, тож не хотів наражати їх на небезпеку. На щастя, всі вони дуже адекватно поставилися до ситуації — ніхто мене не жахався, навпаки, усі молодці, дуже допомагали й підтримували.

Стукає до мене якось сусід: «Васю, ти як? Я тут тобі передачу залишив…» Я дочекався, коли він піде, відчиняю двері, а там — десяток яєць і пляшка самогонки (сміється, — авт.). Наступного дня інша сусідка напекла пиріжків і передала мені…

Так сталося, що на час хвороби я був сам — діти з онуками якраз перед запровадженням карантину виїхали в село, а дружина за кордоном на заробітках. Рідні дуже переживали, телефонували щодня, рвалися їхати до мене, але я їх відрадив, щоб, не дай Боже, не заразилися…

Недаремно таки кажуть, що друзі пізнаються в біді — усі турбувалися, я дуже відчував їхню увагу й підтримку. Навіть дуже далека родина, з якою не пам’ятаю уже коли й спілкувався, однокласники, — усі телефонували через день…

Розказую оце вам, і в мене аж клубок у горлі — так приємно від того…

А ще величезне спасибі й низький уклін нашим волонтерам, які надзвичайно допомагали. Найбільше — місцевий активіст Олександр Сидоришин, який щоранку й щовечора телефонував: «Як здоров’я, як температура, кажіть, що потрібно…»

Відділення «Нової пошти» в Монастириськах закрили, то він зі знайомими їздив до Бучача, аби забрати для мене передачу з ліками. Світлана Безділь, Ірина Ванат, Марія Крайня, Лариса Сорока — щиро вам вдячний! Скажу не лише за себе, а й загалом за весь Монастириський район — якби не волонтери і благодійники, то була б сумна година, ситуація із захворюваністю була б значно важча…

Тепер про те, як мені «коронавірусилося». Можна сказати, що хворобу переніс легко. З симптомів були сухість в горлі і кашель, температура — 37,2. Як тільки підтвердився мій діагноз, мені перетелефонував лікар з інфекційного відділення, продиктував, які купити ліки. То «Таміфлю» аж у Києві знайшов мій шваґро, і то за «захмарною» ціною і в десятій за рахунком аптеці.

Окрім виписаних ліків, приймав вітаміни і риб’ячий жир, постановив собі регулярно і збалансовано харчуватися — незалежно від того, чи був апетит, чи ні, їв чотири рази на день, але чайною ложкою, щоб не переборщити (сміється, — авт.).

Робив «ставку» на фрукти й овочі — аби була вітамінна підтримка організму, часточку лимона різав як до чаю, так і до борщу. Готував здебільшого собі сам — я це вмію і люблю. І попри те, що під час хвороби (будь-якої, не лише коронавірусу) категорично не можна сидіти на дієті, я за рахунок збалансованого здорового харчування скинув сім кілограмів! Без дієти і з підтримкою імунітету.

Читайте також: На Тернопільщині чоловікові хотіли спалити хату, бо люди думали, що він заразив родичів коронавірусом

Ще я, навіть не виходячи з хати, активно займався спортом — вмикав собі на Ютюбі «Швидку ходьбу з Леслі Сансон» і зранку до сніданку і увечері перед сном займався ходьбою на місці — проходив від однієї милі до 2-3. Це може робити кожен, незалежно від віку — так, мені 63 роки і я нормально витримував ці навантаження.

Не пропустіть: Лікар з Тернопільщини, який перехворів COVID-19, розповів наскільки різними бувають симптоми у цієї хвороби

Минуло 14 днів, я зробив новий тест на коронавірус і він був негативним. За кілька днів повторив — знову «мінус». Нині я знову «в строю» і працюю. Розказав свою історію, аби люди бачили, що не все так погано і так «чорно»… Вчасний прийом ліків, добре харчування, активність і головне — позитивне налаштування, і жоден вірус вам не буде страшний! Будьмо всі здорові!

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ