Тернополянин придумав незвичайну технологію ліпнини на стінах – як у дитинстві, коли обліплював дитячі гірки

0
543

Тернополянин Василь Протасевич переконаний, що будь-яка ручна мистецька робота буде актуальною завжди. Він власним прикладом навчає свої трьох синів тому, що руки творять красу та не дозволяють перетворитись в роботів.  

– Зараз багато говорять про штучний інтелект, є сила-силенна фільмів, які пророкують час, в якому роботи «переплюнуть» людей, –  розповідає чоловік. – Я сам «підвис» на цій темі і став переживати за майбутнє своє та дітей. Чимало професій уже непотрібні та зникають. А чи будуть потрібні через кілька років художники, дизайнери, скульптори?.. Заспокоївся, коли зрозумів, чим відрізняється робота комп’ютера та людини. Так, робот все зробить досконало, але тільки людина може створити шедевр, який «зачепить» душу. Ми, на відміну від роботів, робимо помилки, –  і саме в ланцюжку сумнівів та помилок, зароджується щось нове. Це зачіпає нашу людську сутність, бо це творчість.

Художник провидить аналогію з передовою Японією, яка лідирує у комп’ютерних інноваціях, і водночас велике значення там відводять творчості та ручній роботі.

– Пригадайте їхні орігамі – Ніде у світі так не цінують вироби з паперу, який не є довговічним матеріалом, як японці, – каже Василь. – А їхні уроки каліграфії…Навіть у побуті вони цінують елемент творчості, момент творити.

Чоловік працює художником-декоратором у місцевому драмтеатрі. Там він робить різну бутафорію на вистави.

– Шаблі, корони, медалі, прикраси, ордени, гарбузи, музичні інструменти, гантелі, імітації голубів, дерев, голови драконів, –  перераховує Василь. – Робота в театрі дала мені розуміння того, що з будь-яких матеріалів, які під руками, можна зробити річ. Тому голову дракону ми вирізали з поролону. Щоб відтворити фактуру крони дерева, використовували мішковину. У роботу йдуть різні матеріали – гіпс, поліуритан, дерево, картон, фанера, монтажна піна, папір, тканини.

Двадцять років чоловік займається також інтер’єрним дизайном. Каже, на початку діяльності йому було найцікавіше, коли ескізи малював вручну.

– Тепер не треба малювати, бо є професійні програми, які роблять візуалізацію. Замовники отримують гарну картинку, яку дизайнери спільно проробляють із комп’ютерщиком, – продовжує Василь. –  Я не проти нових технологій, але вивчати їх не хочу. Всі бачать, що роботу дизайнера частково може виконати досвідчений візуалізатор-комп’ютерщик. Всі розуміють, що щодень художників витісняє прінт та друк. Але ж ми бачимо і розуміємо різницю між фотошпалерами та ручним розписом стіни!

Новим захопленням чоловіка зараз стало художня ліпнина на стінах. Якщо раніше в інтер’єрі тернополяни цінували гладкі рівні стіни та багаторівневі стелі, то зараз – декорування, каже чоловік.

– Художня ліпнина, як на мене, чудово доповнює дизайн кімнати. Барельєф допомагає створювати композиції за допомогою рельєфу на стіні та освітлення, –  пояснює Василь. – Звичайне приміщення завдяки барельєфу перетворюється у вишукані апартаменти. Художнику подобається, що завдяки мінімальним матеріалам – воді та гіпсу, можна створювати цілі композиції на стінах.

– Коли я ліплю, то поринаю у дитинство, – сміється чоловік. – Пригадую, як обліплював дитячу гірку болотом. Бачив, як штукатурять будинок і вірив, що з гіркою в мене вдасться також все гарно. Змішував пісок, багнюку та воду, – і з величезним задоволенням покривав майданчик. В мене тоді не було жодних поганих намірів, хоча дорослі сварили. А я тоді вважав, що заслуговую на похвалу… Якщо в дитинстві переживаєш, що хтось розвалить твій замок з піску, то в дорослому віці можеш сміливо будувати будь-якого розміру фортеці та замки, головне, щоб не з піску (сміється).

Тернополянин вірить, що знайдуть себе у творчості також його три сини.

– Я ріс в середовищі художників, тому такий скажений до будь-якої творчої роботи, –  жартує Василь. – Думаю, діти на інтуїтивному рівні зчитують цінності та вподобання батьків. На основі нашого досвіду, будуть свій світ і майбутнє.

Ема БЕРТА



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ