Інтерв’ю з івано-франківською відункою, у якої тернополяни замовляють амулети

0
1739

Чимало Тернополян їздять за порадами та амулетами до відунки з Івано-Франківська Русани Гордієнко. Яких знань вони шукають у цієї жінки? Чим вона цікава і несподівана? Про це – у інтерв’ю.

Русана Гордієнко, мама чотирьох красивих діточок, має чотири вищих освіти, серед яких спеціальність лікаря, психолога та знавця нетрадиційної медицини. Молода жінка має дуже цікаві погляди на життя і оригінальні хобі: створює амулети, чарунки, медитує і… замовляє стихії

– Русано, щоб дарувати іншим духовне зцілення, ти сама повинна бути осередком спокою. Як тобі це вдається?

– Якщо чесно – не вдається. Чи, вірніше, не завжди вдається. Але ж це і не є  правильним. Вода, коли перебуває в постійному спокої перетворюється на болото. Рух має бути завжди. А Жінка – це текуча Вода. Їй властиві емоційні переміни та дикість, але аж ніяк – вічний спокій. Звісно, коли займаєшся зціленням, то маєш бути в гармонії з собою. Це робота і теж рух – постійне власне зцілення та вдосконалення. Без цього неможливо допомогти іншим. Мій метод допомоги полягає в тому, щоб показати Жінкам, що вони можуть бути Собою, справжніми, без ролей та масок, проявляти емоції, бути слабкими та неідеальними, приймати внутрішню Силу, іти власним Шляхом, бути чесною в стосунках і з собою, дозволяти собі бути дикою. І, основне, розуміти, що все, що нам потрібно знаходиться у нас всередині, а не в мудрих книжках, у словах інших людей чи на нескінченних тренінгах та лекціях.

 – Нещодавно ти повідомила своїм прихильникам:  «Здорова та спокійна Мама – запорука щастя та радості в Домі». Що ти вкладала у ці слова?

– Я дуже люблю готувати, а от останнім часом мені ця справа геть не приносить задоволення і я, радше, уникаю її, аніж роблю. Маю виправдання – річне немовля (сміється). Так от, сьогодні мала розпланований день, але зранку встала з бажанням зготувати сніданочок! Купила нещодавно велетенську деревяну тарелю, на яку поміщаються зо шість маленьких звичних тарілок. От і наготувала купу різних бутербродів, сир, овочі, грінки… Нарізаю, вискладую – помідор плястерками, огірок – соломкою, петрушечку – букетиком. Словом, медитація… Під час цього, то старша прибіжить: «Що мені одягати?», то  молодша – «Дай кави!», а малий «Мам!»

Не витримую: «Що?». У відповідь: «Нічого!».

А чоловік так лагідно: «А що ти така нервова?! Заспокійся!»
Ось тут виникає бажання нецензурно вилаятися! І пошкодувати, що переробила кухню у загальний зал-столову… Заспокійся? Мені не треба заспокоюватися.

Я потребую, щоб мене не виривали зі Спокою! Адже приготування їжі – це з одного боку –  робота Жінки, а з іншого – творчий медитативний процес, інтимний навіть. Хочеться, щоб наготувати, накрити стіл, покликати їсти і всі такі у відповідь – «ВОВ!». Неначе в музеї біля красивої картини чи на концерті, слухаючи улюблену мелодію… Чоловіки, чи вам добре, коли ви свердлите, прибиваєте, ремонтуєте, майструєте, працюєте, дивитеся футбол , а хтось вас смикає, запитує, відволікає, якщо ви ще й занурені в процес? От!
І тут Інсайт –  що у мене відсутній цей інтимно-творчий простір… або я сама дозволяю його порушувати… А приготування їжі – це й ще Магія, енергія, якою вся сім’я потім насичена до самого вечора, звершує свої подвиги та починання, творить та росте.
Звісно, що коли є заплановане спільне приготування їжі з дітьми чи з чоловіком – то це кайф, який передбачає веселий настрій і позитивне налаштування.

Давайте жінці та мамі “домалювати полотно” сніданку, “заграти мелодію” обіду та “написати вірша” вечері в Спокої та Тиші. Нехай вона ніжно посміхається сама собі, мугикаючи та чаклуючи, очікуючи на вашу реакцію від побаченого та спробуваного, до останньої крихти з’їдженого!

– Розкажи, коли і як ти захопилась виготовленням амулетів?

– Це не захоплення. Це лише маленька незначна частина того, чим я займаюся. Шматочок Творчості, яка проходить крізь мене. Я просто провідник. І отримую від цього задоволення.

– Що ще ти робиш?

– Живу. Надихаю свого Чоловіка, бавлюся з дітьми, пишу вірші, читаю книги, бубню, слухаю приРоду, веду, розчиняюся у Всесвіті, творимо разом нові світи, бубни, чарунки, дихаю, сміюся

– Розкажи цікавий випадок, що трапився з тобою при виготовленні замовлення або з твоїми клієнтами?

– Речі Сили, як і Магія – не іграшки) Відправили бубен колежанці у спеціальній сумці. До неї прийшла кума, якій знадобилася сумка на роботу (час від часу «виносила» з заводу продукти, протягом багатьох років). От і взяла вона ту сумку і в той же вечір її зловили і звільнили. Я про те, що завжди треба відповідати за свої вчинки та слова. А Речі Сили допомагають  тим, у кого Чисте Серце. Якось так.

Наталія ВОЛОТОВСЬКА

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ