За порятунок від спеки тернополянка заплатила 450 гривень

1
2053

спекаІ як ви рятуєтеся від спеки? А від того, що немає гарячої, чи бодай тепленької води? Скажете: “Та в таку спеку можна й холодний душ прийняти”. Так, погоджуюся, але після того, як я фраєр, в 11-му класі помила голову в холодній воді й схопила запалення вуха, хоча б кілька літрів літеплої води мені таки необхідні.

І я не одна така. Не всі готові починати загартовування проти власної волі. А після того, як вчора ввечері в нас вимкнули ще й електроенергію, я втратила надію помитися, загрівши воду електрочайником. От, чесно, здається, що хтось ввів проти Тернополя якісь нелюдські санкції – води нема, світла нема… І як я маю дітей своїх в темноті шукати? Хіба за запахом, бо він вже той…

Нарікати можна довго, але сама по собі проблема не вирішиться. На роботу треба йти гарною. А отже, хоча б з помитою головою. Тому я піду до перукарні. Попередньо передзвонила в одну і поцікавилася, чи є в них тепла вода, чи миють голову. Є! Полетіла туди.

Обслуговував мене чоловік. Лише потім я зрозуміла, що це такий прийом.

– Що будемо робити? – запитав перукар, усміхаючись. Видно в нього все помито, тому й такий веселий. – Тільки миємо?

– Так, тільки миємо, – відповіла я і подумала: “Мене своїми усмішками не візьмеш, я просто хочу помити голову”.

Він кивнув і відкрутив в душі воду.

Ооооо! – цей звук! Блаженство! Я просто заплющила очі від насолоди і уявила, як зараз ця вода полиється мені на волосся, промочить його аж до черепа, стікатиме поза вуха. А можливо, він промаже і пустить мені трохи води за шию… нехай, хай стікає аж по спині! Оооо! Будь ласка!

Я усвідомила, що в мене на обличчі якийсь придуркуватий вираз і розплющила очі, щоб глянути на чоловіка. Він далі усміхався. Вода лоскотала мені вуха, теплим потічком стікаючи в раковину. А я зловила себе на тому, що в мене нога почала смикатися, як в отого котеняти, якому почесати за вушком… Така насолода. Хоч би це не закінчувалося ніколи!

Я зловила перукаря за руку:

– Я передумала! Хочу ще маску і бальзам, і ополіскувач… І що там ще можна зробити? Все робіть!

Він усміхнувся ще ширше, наче чекав цієї пропозиції. Маніпулятор! Але мені вже було байдуже.

Повірте, це не зрівняється з жодним масажем. Принаймні сьогодні. Його пальці так ніжно втирали мені бальзам у волосся, вода лоскотала вуха, заливала мені очі.

– Ой, вибачте, – раптом сказав перукар, – я випадково залив вам очі.

– Нічого. Можна ще раз…і ще..

Але все добре рано чи пізно закінчується. Після того, як я попросила тричі добре сполоснути мені волосся, бо «не люблю, коли воно злипається», він все таки замотав мені на голові полотенце. Але я така вже була щаслива, що погодилася й на масаж обличчя і на укладку, з якимось там маслом. І ще на годину насолоджувалася чистотою.

Потім довго дякувала тому чоловікові за його роботу, називала “професіоналом своєї справи”, мало не цілувала його руки. Поки адміністраторка рахувала мені оплату за послуги, я все поглядала на те крісло перед дзеркалом і згадувала, як там було добре.

– З вас 450 гривень, – почула її слова і вони повернули мене на землю.

Я вилупила очі:

– Ви сказали 150?

– Ні, 450, – спокійно відповіла адміністратор. – Ви мили голову, плюс бальзам, плюс маска, плюс масаж голови й обличчя по 30 хвилин, стрижка гривки, плюс укладка феном з бальзамом, плюс лак…

Здавалося вона ніколи не дочитає той список, половини з якого я не пам’ятала. Я швидко дістала гроші, заплатила і пішла. А в душі стало якось гірко, наче мене розвели.

Тим паче, через спеку і купу лосьйонів на голові, моє волосся знову стало жирним вже через кілька годин…

Воксана  ШВАРЦ

1 коментар

  1. Я думаю, що вже в жодного тернополянина не залишилось сумніву, що відмовою у подачі теплої води наш мер карається за протести проти котелень! Адже кожного року вистачало для ремонтів місяця, а цьогоріч і півтора замало. А про те, що коштів на ремонт не має то взагалі смішно! Враховуючи кількість мешканців, що отримують субсидії, не думаю, що хоч якогось попереднього року була менша заборгованість!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ