Хто в Тернополі встановлює ціни на товар?

0
320

кошикУ мене саме розв’язався шнурок на кросівках.

Призупинилася, щоб привести себе в порядок біля бабусеньки, яка розкладала товар – помідори й цвітну капусту. Помітивши мене, припросила, щоб узяла щось в неї. Я б із радістю, та вже і так не було куди – повні пакети провізії… І тут почали підходити перші покупці.

– Беріть свіжі помідори, один в один!

Дівчата, запопадливо перебравши кілька штук в коробці, уточнили ціну.

– 11 гривень за кілограм! – сказала продавець і продовжувала шустро викладати товар на лаву.

Покупці тим часом прибували, побачивши, що жіночки активно перебирають червоні плоди. Коли назбиралася необхідна кількість товару, то продавець зважила першим двом, тихенько додавши: «Ви сьогодні перші мої покупці, то продам вам по 12 гривень. А вже всім решту буду по 15». І справді, у наступних «точках» продажу ці овочі були здебільшого саме по 15 гривень. От я і думаю – а і молодець бабуся! Як мудро привабила до себе перших покупців, а далі вже й не збивала «таксу», щоб не викликати невдоволення інших продавців. І найцікавіше, що спочатку таки казала про суму в одинадцять гривень….

А взагалі ціни в Тернополі – то окрема тема… Хоч і рідне моє місто, та, наприклад, нещодавно побувавши в Рівному – відчула себе трошки ошуканою. По-перше, дорога від Кременця до Рівного. То дорога і більше нічого не буду казати. Це стосується і суттєво нижчих цін на багато видів товару в супермаркетах типу «Метро» та інших, яких у нас поки ще немає – «Веллмарт», «Екватор», і значно більшого асортименту. Наприклад, молочна продукція там із Львова, Луцька, Ковеля, Києва – то стільки різних упаковок і видів тари, що аж очі розбіглися! І печиво дитяче таке добре, не маю права розголошувати тут торгову марку з Києва, і хліб, що мене по-доброму трохи серце заболіло – ну чому, чому в нас такого нема?!

Щодо промислових товарів, то таки класти 1500 гривень за шкіряне взуття на літо не дуже радісно, при зарплаті в 4000 гривень… Адже купівля з екошкіри за 500 гривень порадує максимум два сезони… Те саме стосується й інших видів речей – можна знайти одяг від вітчизняного виробника, бо їхня фабрика робить дешевше – і вибрати можна таки. А в Тернополі… якось брала дитячу піжамку… то здивувалася, що з Харкова чи Дніпра виявилася суттєво дешевшою, ніж із «більш ближнього зарубіжжя – майже районного рівня»… Правду кажуть, що купуючи дешеві речі, ми викидаємо на вітер значно більші суми грошей…

Наталія ВОЛОТОВСЬКА



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.