Хто в Тернополі встановлює ціни на товар?

0
348

кошикУ мене саме розв’язався шнурок на кросівках.

Призупинилася, щоб привести себе в порядок біля бабусеньки, яка розкладала товар – помідори й цвітну капусту. Помітивши мене, припросила, щоб узяла щось в неї. Я б із радістю, та вже і так не було куди – повні пакети провізії… І тут почали підходити перші покупці.

– Беріть свіжі помідори, один в один!

Дівчата, запопадливо перебравши кілька штук в коробці, уточнили ціну.

– 11 гривень за кілограм! – сказала продавець і продовжувала шустро викладати товар на лаву.

Покупці тим часом прибували, побачивши, що жіночки активно перебирають червоні плоди. Коли назбиралася необхідна кількість товару, то продавець зважила першим двом, тихенько додавши: «Ви сьогодні перші мої покупці, то продам вам по 12 гривень. А вже всім решту буду по 15». І справді, у наступних «точках» продажу ці овочі були здебільшого саме по 15 гривень. От я і думаю – а і молодець бабуся! Як мудро привабила до себе перших покупців, а далі вже й не збивала «таксу», щоб не викликати невдоволення інших продавців. І найцікавіше, що спочатку таки казала про суму в одинадцять гривень….

А взагалі ціни в Тернополі – то окрема тема… Хоч і рідне моє місто, та, наприклад, нещодавно побувавши в Рівному – відчула себе трошки ошуканою. По-перше, дорога від Кременця до Рівного. То дорога і більше нічого не буду казати. Це стосується і суттєво нижчих цін на багато видів товару в супермаркетах типу «Метро» та інших, яких у нас поки ще немає – «Веллмарт», «Екватор», і значно більшого асортименту. Наприклад, молочна продукція там із Львова, Луцька, Ковеля, Києва – то стільки різних упаковок і видів тари, що аж очі розбіглися! І печиво дитяче таке добре, не маю права розголошувати тут торгову марку з Києва, і хліб, що мене по-доброму трохи серце заболіло – ну чому, чому в нас такого нема?!

Щодо промислових товарів, то таки класти 1500 гривень за шкіряне взуття на літо не дуже радісно, при зарплаті в 4000 гривень… Адже купівля з екошкіри за 500 гривень порадує максимум два сезони… Те саме стосується й інших видів речей – можна знайти одяг від вітчизняного виробника, бо їхня фабрика робить дешевше – і вибрати можна таки. А в Тернополі… якось брала дитячу піжамку… то здивувалася, що з Харкова чи Дніпра виявилася суттєво дешевшою, ніж із «більш ближнього зарубіжжя – майже районного рівня»… Правду кажуть, що купуючи дешеві речі, ми викидаємо на вітер значно більші суми грошей…

Наталія ВОЛОТОВСЬКА

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ