Перед новорічними святами у громадському транспорті Тернополя аншлаги. Хтось добирається після навчання із великими сумками на вокзали, хтось з роботи – додому, хтось з ринку тягне все, на що вистачило пенсії чи зарплати.
– Пройдіть по салону! – кричить водій маршрутки №16, – Скільки можна? Поставали в дверях, як істукани і стоять!
Пасажири переглянулись один на одного. В очах – легкий шок: порівняння не дуже приємне. Півкроку вправо, півкроку вліво і ти знову на тому ж місці. Автобус набитий, як шпроти в банці, важко вистояти кілька зупинок, а тут ще й водій горланить:
– Задня площадка, передаємо за проїзд, інакше нікуди не поїдемо! Проходьте, проходьте!
Знову півкроку вліво і вправо – неможливо поворухнутися.
– Я навчу вас, як проходити до середини! – сердиться водій.
Нарешті рушає. Але всі зрозуміли, що щось неладне твориться. Автобус розганяється і різко гальмує. Всі намагаються схопитися, хто за що може. Водій повторює трюк.
– Скоренько постають, як треба, – каже до чоловіка поруч, мабуть, до знайомого.
Після зупинки вийшли чи не усі пасажири – висипалися з тої маршрутки, як горобці. Кожен так і не зрозумів до кінця, що сталося. Про такий сервіс можна тільки мріяти.
Воксана ШВАРЦ
Воксана ШВАРЦ, Ви теж носите горде звання “МАЙСТЕР ЗАГЛОВКІВ” ???
“тернопільські водії” МАРШРУТОК!!!