Історію України видали турецькою мовою

Вийшла  обʼємна і змістовна академічна монографія турецькою мовою про історію України «Україна».

З початком повномасштабного російського вторгнення Україна стала ключовою темою обговорень у світі. Іноземці та громадяни нашої держави почали більше цікавитися історією незламної нації, яка змогла протистояти потужному ворогу. Це видання дає  шанс донести до широкої авдиторії нашу історію без тіні імперського наративу росії, з усіма останніми академічними досягненнями у цій галузі українських та турецьких вчених.  Офіційна Анкара надає істотну підтримку нашій державі  в політичній, економічній, гуманітарній і технічній сферах, а також докладає значних зусиль для завершення війни шляхом перемовин на засадах міжнародного права. За роки широкомасштабної російської війни, тут знайшли прихисток  понад 50 тисяч тимчасово перемішених і понад   тисячу дітей-сиріт   із супроводжуючими.  Дуже важливо, що наші люди відчувають тепло турецьких сердець і  підтримку в такий важкий час. Хочеться вірити, що  це видання допоможе  пересічним читачам  країни-партнера  глибше зрозуміти поточні події в Україні та настрої наших людей в боротьбі за незалежність.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туреччині Василь Боднар щиро подякував  редакторам видання Ісмаїлу Айдінгюну і Валерію Моркві та авторам статей за ґрунтовне дослідження нашої історії та гідну презентацію України для турецької аудиторії.

Редактор Валерій Морква – херсонець, який здобував  освіту  на історичному факультеті Луганського університету імені Тараса Шевченка, на історичному факультеті Інституту сходознавства імені Ахатангела Кримського НАН України в Києві та в  Туреччині  на факультеті міжнародних відносин Білкентського університету, що в Анкарі. Там отримав ступінь  доктора. Зараз  працює членом кафедри міжнародних відносин Університету Каппадокії. Володіє українською,  англійською та турецькою мовами на академічному рівні.

Акумулював інформацію і видав книжку Центр досліджень Ататурка.

Діапазон досліджуваних тем і відрізків історії  українського визвольного руху дуже широкий. Філіз Тутку Айдін  доцентка   Анкарського  університету соціальних наук працювала над темами  націоналізму кримськотатарської діаспори в Туреччині.Багато уваги історикиня надала   дослідженню  визнання колективних прав кримських татар у пострадянський період та долю кримських  татар в  анексованому росією  Криму.  Дослідження  історії Південної України у Середньовіччя та Ранню модерну добу, цивілізацій Причорномор’я а також   історії Кримського ханату та Османських володінь на території України, українсько-турецьких відносин належить українському історику  Олександру  Галенку.Пан Олександр  родом з Кам»янського Дніпропетровської області , тюрколог, джерелознавець,кандидат історичних наук, керівник Сектору дослідження цивілізацій Причорномор’я Відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України, доцент кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Серед авторів досліджень  історики Ісмаїл Айдінгюн, Сезай Озчелік та інші.

Книга містить  публікації дослідницького центру Ататурка, з яких  для турецького читача, як і для українського,  висвітлюються очевидні факти, яких раніше у світі  не помічали чи не хотіли помічати, не вникали в історичні аспекти, які мають потужний вплив на розвиток сьогоднішньої історії. Цитата: «російський проєкт в очах росіян виглядав як сепаратизм. Більшовики (червоні) і антибільшовицька опозиція (білі) могли жорстоко вбивати один одного і воювати між собою, але щодо України не було розбіжностей у поглядах. Для всіх росіян, червоних чи білих, Україна була невід’ємною частиною росії, і рівний політичний статус росії з Україною ніколи не міг бути прийнятий».

«Насправді Скіфія, описана Геродотом, є першою відомою державою в євразійських степах. Як і інші степові імперії, це був ієрархічно структурований союз племен з царською династією на чолі з правителями та підлеглими племенами. Поряд із письмовими свідченнями давньогрецьких і римських авторів, скіфи залишили значну мистецьку спадщину, відому як скіфське золото. Це величезні запаси золотих прикрас із характерними скіфськими мотивами, виготовлених грецькими золотарями на замовлення скіфів і знайдених у скіфських могилах. Ці вироби яскраво демонструють взаємодію цивілізацій, характерних для України. Не дивно, що росіяни так охоче привласнили ці твори».Це не українці нарікають, що в нас вкрали московити історію, це сторінки   дослідницького центру Ататурка, зафіксовані в книзі «Україна».

Там написано також, що «Україна, одна з найбільших держав Європи як за площею, так і за населенням, офіційно вважалася царським урядом невід’ємною частиною російської імперії. У той час як царська влада заперечувала існування окремої української національної ідентичності, культури та мови, вона намагалася знищити всі сліди української державної традиції та Української гетьманської держави (1648-1764),  з метою русифікації та асиміляції українців».

Сучасний  турецький читач  зможе  відділити історію України від історії росії, яка причепилася до історії України і поглинула її років так на 600.

Ця  праця істориків  допоможе зрозуміти,  чому у нас стільки відмінностей з росіянами та чому події, що розгорталися на українських теренах, мали важливі міжнародні наслідки, та причини сьогоднішньої агресії росії, яка загрожує всьому світові. Це видання підсилює віру, що історія може допомогти зрозуміти сучасність і в такий спосіб вплинути на майбутнє і підведе до висновку, що гідною відповіддю на агресію росії може бути лише  єдність світу і сильна економічно та незламна Україна.

Людмила Островська