У березні 2022 року Ольга Ляшко втікала з Маріуполя. Російські війська обстрілювали місто й Ольга жила у підвалі. Коли збирала речі, щоб виїхати, найперше спакувала червоні туфлі і помаду.
– Ці туфлі не були необхідністю, – розповідає. – Але вони мені так подобалися. Це наче моя жіночність, моє я. Я на них подивилася і подумала: ні, не хочу залишати комусь свої червоні туфлі. Забрала їх і помаду. Червона помада зажди є в моїй сумочці. Це наче проявлення себе. От я є і я є саме такою.
З Маріуполя Ольга виїхала 19 березня. Перед тим старанно прибрала у квартирі.
– Удома потрощило усі вікна, – каже. – Їх навіть вивернуло з рамами. Розуміла, що не можу так залишити квартиру, навіть якщо уже не повернуся. Хотілося прибрати усе. Я живу на сьомому поверсі. Було влучання в дев’ятий і восьмий поверхи прямо над моєю квартирою.
Ольга Ляшко переїхала до Тернополя. Вона – стоматолог. Знайшла тут роботу і друзів.
– Якось писала вірш, – говорить Ольга. – Якраз починалося літо. Початок літа для мене завжди був пов’язаний із морем. Я почала писати вірш про літо, перейшла на море і розплакалася. Розумію, що десь в глибині душі сумую за Маріуполем. Але я сумую не за тим містом, яке є тепер, а за тим, як було гарно тоді, яке в нас було життя. Усвідомлюю, що якщо я приїду зараз, тих почуттів не буде, бо там все зруйноване. Навіть інша енергетика міста. Ми навіть не розуміли, як гарно ми жили, поки це все у нас не відібрали.
Інтерв’ю з Ольгою Ляшко дивіться у відео.









































