Тернопільська журналістка взяла інтерв’ю у жінки, яка розповідає своєму чоловікові про коханців

1
4626

Як правильно жити? Більшість людей може сказати вам як: потрібно робити так, як думають саме вони. Героїня нашої сьогоднішньої розмови живе, як підказує їй серце та переконання. Пані Ірина Клекіт, уродженка Західної України, авторка книги «Двоє в ліжку, не рахуючи коханців» розповість нам про поліаморію, або про те, як можна любити кількох людей одночасно. Кохатися з ними, спілкуватися і ділитися часточкою себе.

Ірина Клекіт вивчала основи сексології та сексопатології, а також основи психологічного консультування (індивідуальне, сімейне, в сексології).

Поки що пані Ірина не показує широкому загалу свого обличчя, щоб не наражати себе на осуд, передусім, своїх дітей і могти вільно вести свій блог та сторінку у Фесбуці про свій еротичний та емоційний досвід пов’язаний із сексом і спілкуванням. А яка ваша думка, читачі? Ви змогли б ділити свою другу половинку з іншими? Чи виникала у вас думка, що все було б забагато простіше, якби суспільні норми приймали можливість бути не лише з одним партнером у якийсь проміжок часу?

– Ірино, готуючись до інтерв’ю, я хотіла як вступ до розмови скопіювати з інтернету визначення поліаморії, щоб познайомити з ним наших читачів, але виявилося, що такі стосунки можуть бути досить різними. Тому краще ви, опишіть, що це для вашої сім’ї? Як такі відносини виглядають на практиці для вас?

– Коли я тільки почала описувати наші стосунки у своєму блозі та книжці “Двоє в ліжку, не рахуючи коханців”, то навіть не знала, що існують різні визначення для такого типу відносин. Тоді я думала, що є тільки моногамія і як протилежність — полігамія.  Ми просто жили без назв і термінів. Кохали одне одного, але час від часу мали романи поза нашою парою і не приховували цього одне від одного. Іноді, це короткі пригоди, а іноді і тривалі стосунки із емоційною прив’язаністю.

Це вже згодом, занурившись у цю тему я побачила цілу жменю визначень: відкриті стосунки, немоногамія, поліаморія, полігамія тощо. А ще й кожен із них має підвиди. Точного терміну, котрий би описав саме нашу сім’ю, я так і не знайшла.

Найближчим можна назвати саме «поліаморію від др.-грец. πολύς «багаточисленний» + лат. amor «кохання». Це стосунки, в котрих є любовні відносини з кількома людьми одночасно, за згодою і схвалення всіх учасників цих відносин.

Але у нас з чоловіком були різні періоди і різні ситуації. Наприклад, коли у когось із нас був роман із одруженою особою, партнер/ка котрої не знала про нас. Отже, вже був хтось, кого обдурювали. Постраждала сторона. Тому, я не впевнена, чи ми маємо право на 100% називати наші стосунки поліаморними.

– Яка система цінностей у ваших стосунках?

– Для нас це:

– Абсолютна відвертість із коханою людиною.  Про свої емоції, про бажання, почуття. Наприклад, чоловік приходить із побачення. Я можу накрутити у себе в голові цілий серіал, у котрому його коханка і цікавіша, і акробатичні трюки вміє робити, і розумніша. І взагалі, він закохався від одного тільки поцілунку в неї. У таких фантазіях я ой, яка вправна. А він обіймає і розказує, що він відчував, де вони були, що робили… І я розумію, що вона просто така ж жива жінка, як і я. А його почуття до неї зовсім не загрожують нашим стосункам.

Ще більш важливо говорити про свої думки та почуття відносно одне одного. Ми стараємось проговорювати всі свої образи, свої емоції. Навіть коли дуже страшно і хочеться прикрасити реальність, то стараємось цього не робити.

Коли я відчула, що закохуюсь у свого коханця, то перша людина, котра про це довідалась, був мій чоловік. Я спитала його, чи готовий він прийняти це. І тільки після розмови із Дереком (так звати мого чоловіка) я озвучила свої почуття коханцю.

Максимальна турбота про партнера. Ми звичайні люди зі своїми ревнощами, почуттям невпевненості, зі страхами. І коли появляється хтось третій, то нам у посиленому режимі потрібна підтримка. Тому, коли у мене є коханець, мій чоловік отримує ще більше турботи від мене.

Робота над стосунками. Звичайний моногамний шлюб проживає багато криз. Ми з чоловіком уже разом біля 20 років і теж бувають різні періоди. Так от, ні в якому разі не можна починати експерименти за межами пари, якщо в ній є проблеми. Інакше вибух і розлучення наступить дуже швидко. Тільки маючи міцні стосунки в сім’ї,  можна ще з кимось будувати їх. Тому втеча до коханців від сімейних проблем — це не про нас.

Розуміння, що можливо доведеться поставити крапку, якщо комусь із тріо не вдасться розібратись із негативними відчуттями. Готовність це зробити.  Буває, що коханець чи коханка появляються невчасно. Щось недопрацьовано в нашій парі, якісь особисті проблеми, важко впоратися із ревністю. І я, або Дерек не готові прийняти третю особу. В такому випадку роман на стороні згортається.  Така ситуація вже була.

– Які позитивні якості розвиває у вашій душі немоногамність? Наприклад, слухала на Ютубі слова психотерапевта про те, що люди у таких відносинах не концентруючись на ревнощах, усувають нарцисизм і відчуття власності, розвиваючи у собі комперсію (вміння радіти, коли партнеру добре  без тебе з іншим чи іншою).

– Для нас з Дереком, як не дивно, немоногамність допомагає поглибити і зміцнити наші стосунки. Через те, що без відвертості і турботи до почуттів партнера, просто неможливо будувати поліаморні відносини. Виходить, щоб мати пригоди із коханцями, ми мусимо працювати над нашими стосунками.  А також над собою. Для того, аби пояснити щось чоловікові, я  спершу мушу розуміти себе, що відчуваю, чого бажаю, навіщо мені це потрібно.  Це постійний самоаналіз і саморозвиток. І так, у цих стосунках стараєшся зрозуміти причину ревнощів, і з’являється радість за партнера. А часом і добряче збудження.

– А навіщо це вам потрібно? Заради чого вводити коханців у життя подружжя?

– Є багато причин, чому люди зраджують. Вважають, що коханці з’являються тоді, коли у парі щось не так у стосунках, або у ліжку чогось бракує. Так буває, але це зовсім не правило. У кожній ситуації причиною буде щось інше. Буває, що людина потребує новизни, іноді це бажання самоствердитись, часом це тваринний потяг, буває закоханість… Причин багато. Потяг з’являється, але людина приймає рішення ризикувати шлюбом і починати роман на стороні, чи стриматись і залишатись вірною.

У нашому з чоловіком випадку нема ризику розриву  через зраду, бо немає обману. Тому в нас є більше можливостей спробувати щось нове. Солодкий щем від першого поцілунку, хвилювання від флірту, збудження від пізнавання нового тіла, новий досвід у ліжку, розкривання особистості нового партнера… Це речі, котрі вже не отримаєш у сталих стосунках. Бо вони вже відбулись напочатку. Гострі емоції — ось що ми отримуємо від романів поза нашою парою.

– А що для вас любов?

– Це питання, на котре немає істинної відповіді. Скільки людей, стільки значень кохання. Мені важко в кілька речень втиснути власне розуміння любові. Для мене коханий Дерек — це життя. Моя історія поділяється на “до нього” і “з ним”. Цей чоловік став для мене другом, батьком-матір’ю, коханцем, партнером, батьком наших дітей… І я знаю, що таке ж велике значення маю для нього.

– Звідки знаєте, що любите когось? Які це фізичні, емоційні сигнали?

– З Дереком ми зустрічались вже десь біля півроку. Я точно пам’ятаю мить, коли закохалась. Це було трохи схоже на попсову мелодраму. 14 лютого, вечір, ми повертались із побачення. Великий лапатий сніг летів на нас. Я задивилась на той сніг у світлі ліхтаря і мене раптом ніби осінило: “Все! Я закохалась”. Це було таке відчуття, що ніби нарешті все стало на свої місця. Тепер я там і з тим, з ким маю бути. Є він і я, все решта — дріб’язкові проблеми. В той вечір, повернувшись додому я сиділа і плакала.

Потім ще кілька років я боялась, що колись так само різко моє почуття може виключитись.

Але з часом не минає, а тільки посилюється. Те, що ми пройшли разом, як пропрацювали наші стосунки — це вже так просто не відміниш.

– Деякі теорії виділяють шість видів любові (агапе, манія, прагма, людос, сторге). Чи можете сказати, що людина у поліаморних відносинах любить кожного партнера іншою любов’ю? І є такий жарт: «У мене є розумний, сміливий і добрий хлопець і звати його Петро, Іван і Степан». Чи так є у поліаморії, коли людина не знаходить чогось в одному партнері і шукає в інших та з допомогою кількох партнерів зліплює образ ідеального?

– Гарна теорія, і певний сенс у ній є. От тільки я б сказала, що люди всі дуже різні. І зустрічаючись, створюють багато різних комбінацій стосунків. Кожна пара унікальна, кожна любов особлива.

Так, з різними чоловіками є схожі етапи стосунків, але різний тип кохання.

Знаєте, це як материнство. Коли я вдруге завагітніла, то не розуміла, як я зможу любити ще одне дитя. А моя любов помножилась і почала грати новими барвами.  У мене двоє дітей, обидвох я люблю безмежно і сильно. Але кожне з них має свій характер і наша з ними взаємодія і стосунки є різними. Хоч любов однаково сильна, але вона  ніби різного кольору.

Так і з чоловіками. Можна кохати двох, але та любов буде різного відтінку. Не слабша чи сильніша, але різна.

Правда, що ж на іншій стороні медалі?

Мій коханець Павло страшенно ревнивий.  Відколи я з ним, то мушу зважати на цю його особливість. До свінг-клубів не ходжу, на дискотеки менше вибираюсь. Коли їду кудись в подорож, то він накручує собі фільм про табуни залицяльників. Якось, в такій розлуці, він ще й почитав старі історії із мого блогу. Ох, що то було!  З його ревністю ми працюємо. Але це складно. І через це час від часу виникають суперечки.

З другої сторони — мій чоловік. Ми разом майже двадцять років. В таких тривалих стосунках іноді виникають кризи і суперечки. Щодо виховання дітей, старих непропрацьованих образ, тощо. До того ж останній рік Дерек має проблеми зі здоров’ям, а при цьому важко бути в хорошому гуморі. Це нормально, але коли ці складності накладаються по обох фронтах, від обох чоловіків, то витягують всі фізичні сили.

Колись давно у мене взагалі стався потрійний удар. Одразу двоє коханців обірвали зі мною стосунки. З кожним були свої причини. Плюс до всього, у нас з чоловіком нагрянула чергова подружня криза в стосунках. Досі з неприємними відчуттями згадую цей період.

Так що з однієї сторони кілька романів — це багато інтиму, любові, позитивних емоцій. А з другої сторони помножуються і всі складні сторони стосунків: суперечки, непорозуміння, ревність, образи…

– Чи помічали зв’язок із розкутістю у ліжку, відкритістю до нового в сексі із життєвим успіхом, скажімо, у традиційному значенні цього слова, наприклад, грошима, статусом у суспільстві?

– Гроші і статус не завжди дорівнюють щастя. Часто заможні люди не є в гармонії із собою, а через кар’єру намагаються компенсувати якісь інші потреби. Тому не можу сказати, що є така закономірність.

Я відмітила дещо інше. Люди, що вміють чути себе і своє тіло, ті що приймають себе, такі люди є більш щасливими. Вони вміють будувати стосунки, є більш терпимими до оточуючих. Так, це люди з достатком, але не обов’язково багаті та статусні.  Це люди щасливі і вільні.

– Іноді люди, щоб знецінити чиїсь відносини кажуть: їх поєднує лише секс. Але, якщо вдуматися, якщо у партнерів чутливий яскравий секс, хіба це мало?

– Якщо цим людям потрібен тільки секс — то прекрасно, що вони це отримують. Я усміхаюсь, коли бачу поради, як одружити на собі чоловіка, на якому побаченні дозволити себе поцілувати, як зманіпулювати, щоб отримати його прізвище.

Як на мене, то така побудова стосунків нагадує полювання, а не кохання. І в порівнянні з цим зустрічі тільки заради сексу є більш щирими. Але люди соромляться своїх бажань, знецінюють їх, знецінюють тілесність. А якщо відключити галочку “секс без почуттів — зло”, то будуть дуже цікаві результати.

Моя подруга пішла на зустріч із хлопцем тільки задля сексу на кілька ночей. І ось уже кілька років вони разом, кохають одне одного і виховують спільного сина. А це був просто секс.

– Згідно ваших спостережень, як впливає ще досі поширена думка в суспільстві, особливо у західноукраїнському, що секс – це гріх, бруд або просто щось непристойне, про що не говорять уголос… на життя людей, їхній психологічний стан?

– Я вважаю, що  сексуальність — це дуже сильна енергія. Не можна пригашувати її без наслідків. Так чи інакше вона знайде вихід. Непередбачуваним, небезпечним шляхом. Або ж людина буде крадькома втілювати свої бажання і за це картати себе і нищити. І один, і другий сценарій шкідливі для особистості.

– У своїх інтерв’ю ви згадуєте, що у юності були релігійною людиною з психологічними установками зумовленими впливом Церкви. Які зараз у вас відносини з Церквою? Коли востаннє були на сповіді?

– Секс – одна із базових потреб людини. Контролюючи сексуальність, контролюємо людину. Зауважте, що чим менш розвинена країна, тим більше обмеження має сексуальність, особливо жіноча. І як не сумно — тим більше там насильства.

Навколо сексу найбільше табу і заборон. Релігія, соціум, традиції — всі заглядають до нас у ліжко. Мене завжди дивувало, чому я маю на сповіді обговорювати свій секс. Подруга взагалі отримала від священика наганяй за те, що в піст тримає хлопця просто за руку!

Сором, відчуття бруду, гріх, очікування кари, страх — це емоції, які ми відчуваємо внаслідок такого тиску. Енергія любові трансформується в абсолютно протилежну — агресію. Коли ж людина нарешті приймає свою сексуальність, свої бажання, тоді світ навколо наповнюється любов`ю, прийняттям і співчуттям до ближнього.

А до сповіді я перестала ходити відколи, появився перший коханець. Я розуміла, що зустріну сильний осуд у церкві. Але ось недавно спілкувалась зі знайомим священником. Він розказував такі пікантні історії із залаштунків Церкви, що у мене волосся дибки стояло. Стало сумно від того лицемірства. Не буду дуже коментувати цю тему.

– Чи знаєте поліаморних людей ще? (окрім близьких до себе). Може з Тернополя хтось траплявся?

– Доки я не почала вести блог, то зовсім нікого не знала. Це надто табуйований тип стосунків, ніхто відкрито не признається. Тільки дякуючи листам моїх підписників я довідалась, що такі сім’ї теж існують. Але в Тернополі нікого не знаю.

А ще, одного разу я була в Тернополі. Ще до одруження. Дуже гарне місто. А дякуючи Братам Гадюкіним, я знаю, що то і файне місто. Можливо, колись, приїду і з презентацією своєї книги.

– Що порадите і від чого відмовите партерів, які хочуть спробувати поліаморію у своїх стосунках?

– Для того, аби зробити своє сексуальне життя більш щасливим, не обов`язково кидатись у крайнощі. – ставати поліамором, відвідувати свінг-клуби чи організовувати оргії. Можна просто дозволити собі насолоджуватись, але в повній мірі тим, що у вас вже є.

Є чоловік, є коханий? Шалійте з ним. Не соромтесь озвучувати свої бажання. Не соромтесь сексуальності. Не бійтесь звучати (!) у сексі. Не соромтесь своїх фантазій. Це нормально. Приймайте себе. Озвучте свої таємні мрії. Між вами двома не може бути нічого неприйнятного. І вже, на цьому етапі ви зможете вивести своє сексуальне життя на зовсім новий рівень.

І тільки, якщо ви впевнені на 100 відсотків у міцності ваших стосунків, тільки якщо ви впевнені, що вашому партнеру чи партнерці це теж сподобається, тільки тоді можна пробувати йти на такі експерименти. І будьте готові в будь-яку хвилину до неочікуваних реакцій, ревнощів. Говоріть про свої відчуття, входьте в такі стосунки акуратно і потроху. Пам’ятайте, що немоногамія буде як каталізатор: може розірвати ваш зв’язок, але може і сильно зміцнити. Кохайте одне одного!

Спілкувалася Ірина СКОРОБОГАТА

Цитати з книжки Ірини Клекіт

«Роман із Юрою розпочався ранньої весни і розквітав разом із природою, піднімаючи градус спекотності одночасно зі ртутним стовпчиком. Перші місяці мене розпирало від зовсім нових емоцій: збудження тіла й душі, клекіт почуттів. Життя було вибухово-прекрасним. Піковий стан щастя. І все це я приносила в сім’ю. Дерек був єдиним, кому я могла виговоритись, розказати про всі відтінки емоцій. Жодна інша душа не знала про цей роман. Дерек став тією «подругою», якій розкривають усі подробиці відносин, з котрою радяться і якій, при потребі, можна поплакатись у плече. І це зовсім не зменшувало його пристрасті».

***

«Федеріко забирає мене з готелю і везе в невелику холостяцьку квартиру. Шаленство починається відразу, з порогу, без зайвих вступів. За секунди я вже гола і гаряча. Це найбільш відвертий, справжній, сповнений насолоди секс. Можливо, через те, що ми розуміємо — є тільки ця зустріч, більше ми не побачимось. Чи тому, що познайомилися в такому однозначному місці. Тож жодної маски, жодних ролей і лукавства, лише чистий і відвертий секс.

Всі презервативі використані, безліч поз випробувано. Ми мокрі від поту й бажання…

Виснажена йду в душ. Він стоїть поруч і не зводить очей з мого тіла. Саме тоді я далеко не в найкращій формі, бо ж перед цим була серйозна травма, після якої довелось провести в ліжку два місяці й за цей час м’язи атрофувались, а я суттєво поправилась. Та Федеріко поїдає мене очима, що стає відкриттям: не потрібно гнатися за ідеальною зовнішністю, мордувати себе дієтами, виснажливими тренуваннями й картати себе за кожну зайву складочку на талії. Потрібно просто бути собою!

Ми випили один із одного всі соки, але здається, що наповнені, ніби два океани».

***

«Мила річ — юнацький максималізм. Здається, що ти все знаєш і вмієш. В перші роки ми з Дереком були схожими на кроликів. Якби нас тоді закрити наодинці в кімнаті, то гарантовано за 5 хвилин звідти б уже лунали характерні ритмічні звуки. Ми хотіли весь час і будь-де. Вважали, що в цій сфері знаємо все. І відверто посміювались, коли чули, що в когось секс буває лише раз на тиждень. «Та то вони просто нічого не вміють, тому їм і не хочеться. Ото дурні! Ми ж не такі, ми кращі». Ага.

Час минав, вік та звичка брали своє. Діти, турботи, побут потроху притуплювали бажання і гостроту насолоди. Бажання виспатись було ціннішим від оргазмів. Виявилось, що необхідно працювати не тільки над відносинами, але й додатково підігрівати сексуальне життя.

З часом пристрасть ущухає, а їй на зміну приходять інші, не менш потрібні емоції. Наприклад, ми стаємо ближчими: зчитування думок, розуміння партнера за одним лише диханням — прекрасний рівень єднання, наче дві половинки одного цілого. Але нам із Дереком не хотілося втрачати вогонь статевого життя. Відверто проаналізувавши, ми зрозуміли, що потребуємо додавати у відносини гостріших приправ.

Сексуальність, як і інші сфери життя, треба вивчати, покращувати, не шкодуючи на це часу й сил: експериментувати, втілювати найпотаємніші фантазії.

Зараз ми намагаємось розвивати сексуальність не тільки кількісно, але і в глибину, відмітаємо стереотипи. Для нас не існує неправильного сексу. Ми шукаємо те, чого хочуть саме наші тіла. Якщо нам це подобається, дарує задоволення, збудження, радість, якщо після цього очі сяють і тіло переповнює натхнення та енергія, значить, ми все робимо правильно».

 

 

 

1 коментар

  1. Цікаво прочитати про різні та інколи такі химерні прояви відносин між чоловіком і жінкою .

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ