Пенсіонер з Тернопільщини має колекцію речей, які в радянські часи соромилися купувати

2
2914
Роман Островський викладав народознавство, етику і психологію сімейного життя у школі міста Копичинці на Тернопільщині. Школярам демонстрував презервативи та засоби контрацепції зі своєї колекції

Роман Островський ховає презервативи між книжками

— Раніше називали збоченцем, тепер кажуть на мене “поцілуйчик”. Коли вітаю когось із днем народження, то завжди бажаю багато кохання і поцілунків, — каже 69-річний Роман ОСТРОВСЬКИЙ із Копичинців Гусятинського району на Тернопільщині. Має колекцію презервативів і протизаплідних засобів радянських часів. – пише “Газета по-українськи”.

У Тернополі в кафе чоловік виймає із поліетиленового пакета презервативи, запаковані у пожовклий папір. Підписані 1981 роком. Розкладає їх на столі.

— Я взагалі плюшкін, — продовжує. — Маю багато старих речей, антикваріату. Коли знайшов ці презервативи, жінка сказала: “Викинь той стид”. Відмовився, бо це вже історія. У радянські часи це була закрита тема. Почав купувати їх, коли жив у Чернівцях. Як заходив в аптеку, слідкував, чи поруч ніхто зі знайомих не стоїть. Та й до продавщиць треба було придивитися, бо старші могли засміяти. Одна мені казала: “Молодий, а таким займається”. Тоді презерватив коштував 4 копійки, а хлібина — 16. Вони були не в усіх аптеках. Коли натрапляв, то брав із запасом.

На початку 1980-х чоловік із родиною переїхав до Копичинців. Викладав народознавство та етику і психологію сімейного життя для учнів 10-го класу.

— Останній предмет читав рік за офіційно затвердженою програмою, — розповідає Островський. — У ньому є тема “протизаплідні засоби”. Ходив по всіх аптеках і купував усе, що тільки міг знайти. Згодилася і колекція презервативів, що мав удома. Показував учням і вчив, як правильно користуватися. Деякі школярки не соромилися, питали: “А коли будуть практичні заняття?”

Згадує, як показував учням діафільм “Азбука для двох”.

— Отримали його з Москви 1985 року, — каже. — Там показували пози під час сексу. Стрічка всіх цікавила, бо цю тему в Радянському Союзі забороняли. Коли дізналася директор школи, сказала: “Батьки на вас написали скаргу”. Відповів, що читаю предмет за планом, а діафільм отримав із Москви. Вона послала на кафедру психології педагогічного інституту: “Розкажіть, про що з дітьми на уроках розмовляєте, а вони нехай зроблять висновки”. Після розмови вони написали рецензію: “Лекція актуальна. Побудована на наукових засадах. Відповідає сучасним вимогам”. Після цього ніяких питань до мене не виникало.

Роман Карлович відкриває одну з пачок презервативів. Вони стали коричневими. Один розсипається на столі.

— Гума тримається 100 років. А від цієї лишився лише обідок, — говорить Роман Островський і витирає стіл серветкою. — В інших пачках презервативи ще не такі старі. Зберігаю їх між книжками. Раніше ховав там від сина, а тепер — від дружини. Каже мені: “Ти такий старий, тобі вже того треба?”

“Є город, сад, а він кудись їздить”

Роман Островський закінчив хімічний факультет Чернівецького державного університету. Одночасно вчився у Школі молодого журналіста. Працював на Чортківському районному радіо. Потім учителював. Зараз — пенсіонер.

— Часто їжджу на тренінги з журналістики та фотографії до інших міст, — розповідає Роман Островський. — Спочатку люди дивуються, що приїхав такий старий чоловік учитися, та за кілька годин спілкування все внормовується. Знайомі пенсіонери деколи мене не розуміють. Кажуть: “Є город, сад, а він кудись їздить”. Щоб дружина на дорікала, перед кожним тренінгом стараюся виконати всю роботу. Тоді їду зі спокійною совістю.

Автор: Наталія ЛАЗУКА

 



2 КОМЕНТАРІ

  1. дідуля собі на тренінгах жахає молоденьких журналісток))) досвід є, а дівчатам свербить там

  2. Очевидно, цьому колекціонеру так і не вдалось продемонструвати УСІ способи «правильного користування» цих презиків-нацюцюрників на практичних заняттях, а тим «прогресивним» дівчаткам з патріархально-консервативних Копичинців також не пощастило випробувати (на собі?) той гумовий «виріб №2» на тих практичних – майже історичних для глибокої провінції – заняттях. Хоча, хто зна’, хто зна’… 🙂 Залишилось за кадром і те, чи демонстрував наочно цей продвинутий (тоді ше зовсім «не пенсійний») колекціонер «цікаві» пози – «кама сутри»? – зі скандального діафільму. 🙂
    А ось зберігати той контрацептивний «антикваріат» продвинутий колекціонер так, схоже, і не навчився. 🙂 Краще б його відіслав Вахтангу Кіпіані в «Історичну правду» ( https://www.istpravda.com.ua/artefacts/2010/10/25/1201/ ) – той би навчив його, як зберігати такі раритетні експонати майбутнього музею в Копичинцях … «Етика і психологія сімейного життя в Совдепії» для зали «Життя і секс за дві копійки». Варто лише уявити такий музей, який би відвідували туристи з усього світу! А то лише й говорять про «якісь», всім уже давно набридлі, ерото-секс-музеї в Празі, Барселоні, Санкт-Петербурзі, Гамбурзі, Берліні, Парижі, Мумбаї, Шанхаї, чи, взагалі, про заокеанські – у Нью-Йорку, Майамі та Лас-Вегасі, куди треба ще й летіти за «грубі» гроші. А тут – під боком, майже через дорогу – свій, ледь не домашній, «п’ятизірковий» гумовий cекс-музей … ще й з “практичними заняттями”. 🙂
    http://www.autotravel.ua/articles/12-krashchykh-muzeyiv-seksu-v-sviti/view_print/ 🙂

    Що ж до колекції В.К., то у нього є екземпляри з більш солідним віком – від 1953-го до кінця 1980-х, тобто, часів «збільшовиченої ери», а тому він точно знає, «що, як, скільки, коли і куди». 😉 ))

    Ну, а аффторка продемонструвала неабияку “сміливість”, написавши таку «протизаплідну» статтю на ТАКУ актуальну тему, коли в країні все ще існують проблем з народжуваністю і відповідно – зі зменшенням населення країни. Мабуть, для нашого уряду такі неприбуткові «тєми» все ще не на часі … 🙂 🙁

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.