Ти втретє цього літа зацвітеш… Так жартує тернополянка Наталія Червак. У неї на городі знову зацвіла яблунька.
– Дивно бачити і цвіт, і плоди одночасно, – каже Наталія. – Взимку є свято, коли зима й літо зустрічаються. У вересні теж треба таке свято зробити, бо саме в цей час весна нагадує про себе. У Тернополі квітують заново каштани, у Збаражі яблуні й акація. І зрозуміло, що так не має бути, що то якийсь збій, але чомусь так вже тішить той цвіт.
На Тернопільщині вдруге зацвітають і вишні, і виноград. Це пов’язано із зміною клімату.- – У кожен літній місяць середні температури перевищують середньостатистичні на 2-5 градусів, – розповідає Олександр Степаненко, керівник громадської організації «Зелений світ». – Тим більше таку посуху, яка цього року була в травні, рослини сприймають, як штучну зиму. Вони сповільнюють свій ріст, захищаються від того, щоб не загинути. А потім вологе літо – дерево отримало життєву силу і сприймає це, як нову весну. З’являються молоді лиски і пагони. Часом – квіти. Зараз на багатьох деревах помітно, що те листя, яке розкрилося в квітні, трохи опало, а нові пагони розвиваються. За одне літо рослина переживає два літа. Каштани іноді цвітуть у вересні чи в другій половині жовтня.

Олександр Степаненко каже, що це явище виснажує дерева.
– Дерево не отримує тривалої паузи спокою, а має декілька поштовхів росту за літо. Двічі урожаю не буде. Ці квіти осиплються. Вони не дадуть плоду. Якщо і буде плід, він теж обпаде. А дерево виснажується. Це недобре для рослини.
Старші люди на Тернопільщині кажуть, що таке ж явище було перед Другою світовою війною. У той час вони вважали, що це якийсь знак на війну.
– Звичайно, люди наділяють таким явищам якогось містичного значення, – додає Олександр Степаненко. – Сприймають, як Божий знак. Але такі речі останнім часом ми бачимо майже щороку.

Зліва молода зав’язь яблук, справа – дозрів гарбуз
