На тернопільському телебаченні працює людина, яка 10 років тому відмовилася від телевізора

0
309

Тернопільська журналістка Зоряна Биндас на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук поділилася враженнями від рішення приєднатися до команди Суспільного телебачення.

«Рішення було раптовим і несподіваним як для моїх колег з інших проектів, так і для менею – пише Зоряна. – Трохи передісторії. Все життя я ігнорувала відео, понад 10 років живу без телевізора, переважно мене цікавили лише: тексти, тексти, тексти. Торік на форумі радійників і телевізійників, здається, прозріла, зрозумівши, що майбутнє за відеоконтентом.

Через кілька місяців частково долучилась до команди каналу, який створювався у Тернополі. Забігаючи наперед: той канал матиме фантастичний контент, якого у Тернополі не було й близько. Там зібралась команда чудових людей, однодумців, ентузіастів. Чому мені було кидати це все і йти на Суспільне? Бо це набагато складніше, а я люблю виклики. Ненормальна? Так.

Місяць я відповідаю за новини на каналі та радіо.

— Ти так витримаєш працювати до ночі? — запитав мене монтажник у перші дні, міряючи жалісливим поглядом.

Щиро розсміялась, насправді не вмію працювати інакше.

Перші дзвінки по роботі в мене лунають, буває, вже по 6 ранку. Останні — біля 21. Дистанційно (або й ні) доводиться працювати в суботу. Але це круто! Нам вдалось:

— Відмовитись від новин в записі, ми працюємо у прямому ефірі.

— Перейти на нову сітку, ввести суботні випуски “Вістей”, додатковий випуск зранку щодня. Так, це робота, але я готова працювати більше задля результату. Рада, що маю однодумців.

— Більше працюємо з соціальними мережами. Лише за останній тиждень нашу сторінку вподобало кілька сотень людей (ми не замовляли реклами).

— Стати гнучкішими та оперативнішими. Так, ми користуємось власними смартфонами, робимо включення з місць подій і стараємось дати інформацію глядачам якнайшвидше. І тут знову респект колегам, які не лінуються робити включення, стрімити, закидати анонси сюжетів.

В нас були й нічні зйомки, і робота вдосвіта, і на Різдво, на Новий рік… Вдавалось формувати підсумкові 20-хвилинні випуски новин, коли в місті повне затишшя і всі сплять після святкувань. Найбільше тішусь, що в команді є навіжені трудоголіки, які готові виїжджати на зйомки вночі, працювати на вихідні, робити навіть більше, ніж від них просять. Я все це бачу і дуже ціную.

Чи позитивні зміни — моя заслуга? Ні. Одна людина не зможе нічого, може лише команда.

Від Наталії Мехралієвої мені дісталась хороша команда, де є кілька справжніх бійців, вони продовжують працювати в тому темпі, до якого звикли. До речі, їй окреме спасибі, бо віддавати своє дітище в руки якійсь незрозумілій новій людині — непросто, та Наталка зробила це достойно, респект.

Дякую всім ентузіастам з команди, будемо працювати над тим, щоби всі підтягнулись до рівня найсильніших та найініціативніших.

Роботи дуже-дуже багато. Чи впораємось? Не можу знати. Але точно знаю: зробимо все, що залежить від нас.

Я впевнена: журналістика кількості перейде у журналістику якості, стандарти Суспільного, звісно, роблять життя складнішим, але пришвидшують процес переходу контенту на якісніший рівень».



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.