Де тернополяни можуть побачити цифри, від яких стає моторошно

0
745

 

Сьогодні деякі місцеві сайти оприлюднили інформацію, що жителі Тернопільщини ледь не масово страждають ожирінням. Якщо по Україні лише 39,2 відсотки людей має зайву вагу, то у нашій області – 42,4.

Не знаю, я своїх знайомих не важив, але не якось не помітив, щоб вулицями Тернополя масово пересувалися дуже вже повні люди. Але то таке.

Сказали, що ці цифри надало управління статистики. І я пішов на їх сайт. Цю інформацію мені знайти так і не вдалося, зате розшукав іншу, не менш цікаву. Я навіть би сказав – шокуючу.

Не дуже розуміюся на цифрах, тому можу десь і помилитися у якихось сотих чи тисячних. Нехай мене тоді знаючі люди виправлять. Але візьмемо хоча б такий цікавий факт. У 1995 році в Тернопільській області було 89 лікарняних закладів. У 2016 їх залишилося 64. У 1995 році в області було трохи більше 14 тисяч лікарняних ліжок, на минулий рік залишилося трохи менше 9 тисяч. Хтось скаже, що це нормально, адже кількість населення області зменшується. І не лише через смертність, багато виїхало за кордон.

Погоджуюся і намагаюся з’ясувати, що там зі здоров’ям людей. В 1995 році «кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань, усього, тис». 586,0. А в 2106 – 724,9. А людей то менше, а лікарняних закладів і ліжок – також. Зі скаргами на хвороби систем кровообігу в 1995 році поскаржилося 24 тисячі наших краян. Минулого року трохи більше 48 тисяч. Навіть при моїх проблемах з математикою, не важко підрахувати, що удвічі більше. Хвороби органів дихання – 238,6 тисяч проти 354,1. Новоутворення 5,5 тисяч в 1995 році і 6,4 тисяч в 2016.

А що з медичним персоналом? У 1995 році було 5,5 тисяч лікарів, а в 2016 – 5,6 і це без зубних лікарів. Дивна тенденція? Кількість медичних закладів зменшується, а лікарів стає більше. З іншого боку, куди ж щороку дівати випускників медичної академії? А ось середнього медичного персоналу таки стає менше. 11,2 тисячі проти 13,2.

На жаль, в Україні на сьогодні нема міністра охорони здоров’я, є лише людина, яка виконує обов’язки. А ось якби був, то я впевнений, що він виступив би із заявою, що українці більше хворіють, бо менше лікуються. Чи якось так. А те, що не кожна людина у цій країні може дозволити собі полікуватися, то міністра б мало хвилювало.

Раз вже тема зайшла про міністрів, як не пригадати про Андрія Реву і його класичне, що ми бідніші від німців, бо їмо більше.

А що з цього приводу мовить статистика? На жаль, цифр суто по Тернопільщині нема, є лише загальні по Україні. Але нехай вже і так. У 1999 році в середньому за місяць в розрахунку на одну особу українці споживали 3,6 кілограма м’яса. А ось у 2106 році уже цілих 3,9. Аж на триста грамів більше. А ось риби і морепродуктів як з’їдали 0,8 кілограма в 1999 так і до сьогодні споживають стільки ж. І з’являється у мене підозра, що насправді оті зайві 300 грамів м’яса їсть не пересічний українець, а якийсь можновладець. Адже лише у них життя покращилося у кілька разів.

А тепер, якщо вам ще не дуже набридли цифри, перейдімо до найцікавішого, до цифр. У 1999 році одне домогосподарство в середньому дозволяло собі витрачати на місяць 471 гривню і 18 копійок. А в 2016 – 6260,27. (Хотів би я мешкати у тому домогосподарстві, вибачте за ліричний відступ). Вражаюче зростання, чи не так? Навіть вищезгадані німці і ті б позаздрили. Але якщо раніше на оплату комунальних послуг витрачалося трохи менше 9 відсотків від сукупних витрат, то у минулому році більше 15. Порахуйте самі, 9 відсотків від 400 гривень і 15 від 6 тисяч. А ось на продукти харчування і безалкогольні напої у відсотках українці таки почали витрачати менше. У 1999 році – 66,6, а в 2016 – 49,0. Менше курять і п’ють. 2,6 відсотка в 1999 році і 2,4 в 2016. Зате більше витрачають на непродовольчі товари і послуги. 42,8 відсотка проти 27,8. І хоча на шкідливі звички йде менше грошей на здоров’я чомусь витрачається більше. Раніше 3,2 відсотки від сукупних витрат, а тепер – 5,5.

Ось такі цифри. Є доволі цікавий вислів, який приписують багатьом політикам, але який став відомим завдяки Марку Твену: «Є брехня, відверта брехня і статистика».

Марко КЛЕВЕЦЬ

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ