У Тернополі видали унікальну абетку поета з дитячою душею

0
186

16358432_1216901001727933_1471061280_nСім років минуло, як не стало радіожурналіста, поета Ярослава Бензи. Перед смертю він готував до друку абетку в іменах для дітей. Назвав її «Абомовня», а от завершити розпочату справу вже не встиг. Спільними зусиллями  видали друком друзі і колеги. Нарешті «Абомовню» Ярослава Бензи репрезентували, водночас організували вечір пам’яті.

Перше, з чим пов’язують ім’я Ярослава Бензи – жага віднайти милозвучне українське слово. Ті, хто спілкувався з ним, часто спостерігали, як Ярослав Антонович вишіптував, визвучував, вимальовував, плекав кожен звук. Він був спраглий нового, а тому друзі часто зустрічали його в бібліотеці. Ярослав Бенза працював, навіть прогулюючись містом, адже оцінював, думав, надихався і врешті записував новий вірш.

– Більше 40 років з приймачів обласного радіо лунав його голос, який завжди сповіщав важливе й актуальне. – Пригадує заслужений журналіст України Людмила Островська. –  Цей голос говорив про вічне. В колективі особливий, делікатний, відданий. Тут його називали Славком.

Саме Ярослав Бенза  відкрив джерела для живлення української мови, кажуть його колеги. Переконатись в цьому можна, читаючи вірші з нового видання «Абомовня». Власне, саме ця книга стала спільною справою Ярослава Антоновича і колег, які його досі люблять і поважають.

16244193_1216900995061267_2049702717_n– Разом зібрали гроші, проілюстрували, видали. – Розповідає ініціатор видання «Абомовня», заслужений журналіст України Євген Баров. – Ось цей доробок лежав у нього під столом. Багато-багато листочків списаних вздовж і в поперек. Я довго розбирав його почерк, бо Ярослав писав, наче лікар. Важко було зрозуміти. Але я читав і згадував. Якось він прийшов до мене в кабінет і сказав: «Старий!» (Я був старшим на два роки.) «Старий! Послухай, яку я риму витягнув! Кілька днів не вдавалося, а тут така рима!» Отаким він був.

«Абомовня» – це абетка в іменах для дітей. Тут історії, вірші, ілюстрації. Над створенням останніх працював Володимир Якубовський ще за життя автора. Однак тоді вони були чорно-білими. З нагоди посмертного видання книжки малюнки оновили й удосконалили.

Робота і поезія – дві справи, яким усе своє життя служив Ярослав Бенза. Таким його і пам’ятають, тож на вечорі пам’яті запропонували посмертно прийняти його у спілку письменників України.

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ