Кременчанка привезла до Китаю каміння, яке нагадує про батьківщину

Українська громада спільно з посольством України в Китайській Народній Республіці  з нагоди Всесвітнього дня міст, започаткованого  Генеральною Асамблеєю ООН,  провела культурний захід «Моє місто – в Україні 2.0».

Цифри в назві засвідчують, що свято стало щорічним і вже вдруге зібрало українців, які мешкають у Пекіні, Тяньцзіні, Шанхаї та інших містах Китаю, щоб інтернаціональним гостям і  китайським друзям представити Україну крізь призму її міст, історій, музики та традиційної кухні.

Наші земляки ділилися особистими історіями про свої рідні регіони, даруючи присутнім подорож Україною.

Серед них була і кременчанка, волонтерка, громадська діячка  Світлана Дзюма-Чан, яка багато років із сім’єю проживає в Піднебесній.

«Наше українське товариство складається з представників різних міст: від Львівщини і Тернопільщини до Донеччини,  Луганщини, Харківщини. Від Одещини до Житомирщини, Києва і центру України.Ми  об»єдналися в єдиному бажанні – розповісти якомога більше про Україну, її принади, особливості культури, мови, приготування національної страви, глибшого знайомства з картою України, щоб наші гості розуміли, що в нас із захланною росією лише спільний кордон, а більше нічого.Україна самодостатня , цивілізована держава, яка живе за європейськими цінностями.

Саме  на наших землях є багато принад, яких немає ніде у світі. Кожен регіон мав свій презентаційний столик.  Захід України  розцвів у розповідях  представників Хмельницька, львів»ян, тернополян,козівчан.Ми наголосили, що завжди були в Європі, бо географічний центр континенту в нас на Закарпатті.

Зразком європейськості є наш Львів, де збереглися численні пам»ятк архітектури.Чого тільки вартує Старе місто, де площа Ринок є музеєм просто неба, а  Львівська опера  вважається найкрасивішою серед театрів  Європи.Зацікавили гостей і світлини Тернопільського ставу, завдяки якому наш обласний центр називають голубооким,з брендом «Файне», Тернопільського замку, збудованого у XVI столітті для захисту від татар.Ми казали, що Тернопіль відомий в Україні, як молодіжна столиця, бо  має найбільшу кількість студентів на душу населення в Україні, як “місто-парк” завдяки численним   зеленим насадженям.

Наша  печера “Оптимістична” занесена до Книги рекордів Гіннеса, як найдовша у світі гіпсова печера і найдовша печера Євразії.   Дністровський каньйон тернопільщини один з найдовших в Європі. Я привезла з Кременця  шматки твердого мінералу-кременю, покладів якого багато у місцевості. Камінь дав назву Кременецьким горам і місту. А розмалював їх місцевими пейзажами, як і картини з визначними місцями, наш художник-аматор і поет із Великих Бережців Микола Федорук. У полотнах митця охудожнені місця дорогі і моєму серцю.Його подарунки у мене в Китаї на видному місці. Я їх і взяла на презентацію Батьківщини. Журналістка і волонтерка Зоя Карпюк  подарувала мені сувеніри – символи Кременця.

З цікавістю китайські друзі розглядали розмальоване каміння, бо вміють цінувати витонченість. Я розповідала, що моє місто просте й  красиве, без зайвого пафосу але й не без гордості у характері. Бо гордитись Кременець справді має чим.Перша  згадка про місто пов’язана з битвою Данила Галицького проти угорського короля у 1227 р.Кременець вистояв  перед монгольською навалою, ордами Батия у 1241 році.Про козацьку сторінку історії міста, коли у 1648 році замок зруйнували козаки під проводом Максима Кривоноса, тепер його руїни  на горі Бони приваблюють туристів.У нас найстаріший в Україні Ботанічний сад, заснований у 1806 році ірландцем Діонісієм МакКлером на площі понад 200 гектарів.Кременець мав Магдебурзьке право у 1438 році за правління великого князя литовського Свидригайла.Кременець – справжній скарб для любителів історії, архітектури та природи.

Зворушливо кияни презентували столицю засушеним каштановим листям у рамках і свіжими каштанами, привезеними з дому. Розмова була про надважкий транспортний літак «Мрія»- Ан-225, розроблений на київському КБ імені Антонова. Це був найбільший і найпотужніший літак у світі, який встановив понад 200 рекордів.Його знищили росіяни в аеропорту Гостомеля 27 лютого 2022 року, напавши на Україну. Кияни розповідали і про ті красоти, в які ми прагнемо, коли хоч на день потрапляємо до столиці.Не можна  не зайти до Києво-Печерської лаври,Михайлівського, Софійського соборів, де Богоматір Оранта пережила усі руйнування, що їх зазнавав собор упродовж тисячоліття, і вважається оберегом Києва та України.

Оригінально дівчата з Вінницької , Кіровоградської, Черкаської, Дніпропетровської та Полтавської областей представили центр України.Гостей вразила розповідь про підписання Гадяцького договору як першого документу про Євроінтеграцію, історія про Хасидів в Умані, Гадячі та Дніпрі.  Цікавилися бджолами та винаходами основоположника раціонального рамкового бджільництва Петра Прокоповича. Саме його здобутки мали велике значення для розвитку світового бджільництва. Окрім фотографій та сувенірів у гостей була можливість побувати на онлай-екскурсії  Гадяцького історико- краєзнавчого музею завдяки проєкту « SmartmuseumGadyach». Дівчата демонстрували зал  Гетьманщини, наголошуючи що Гадяч – гетьманська столиця.

Представники Запоріжжя детальніше розповіли про українську козацьку державу, що існувала в середині XVII — XVIII ст., офіційна назва якої була «Військо Запорозьке» або Гетьманщина.Ще тоді Україна мала власну систему влади, військо, судову та адміністративну систему. Козацтво було суспільним станом із власними правами та територією, а також головною силою у визвольній боротьбі,виступало захисником культури, створюючи державність і засновуючи нові поселення.Запоріжці оформили стенд для фотозони  з колоритним українським козаком.

Харків»яни розповіли про свої  «7 чудес Харкова», найвідоміші символи міста: Держпром, Покровський собор, дзвіницю Успенського собору, «Дзеркальний струмінь», площу Свободи, а також Історичний центр, що є візитівкою  першої столиці України.Нагадали, що російська армія щоденними бомбардуваннями руйнує історичні цінності і житлові райони.

Звучали розповіді і про Миколаїв – легендарне місто кораблів.Тут єдиний в Україні Музей суднобудування та флоту, де  з понад  3000  експонатів є сотні кораблів та складових до них, знайдених на дні Чорного моря та річок.Історія судноплавства сягає часів Київської Русі.Миколаївська астрономічна обсерваторія, заснована у 1821 році,  одна із найстаріших у південно-східній Європі. Її включили до попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України.

Представляли рідне місто і вихідці із найсхіднішого обласного центру – Луганська, тимчасово окупованого росією з 2014 року.Це місто  першим зустрічає сонце України.Звідти дівчата привезли, як сувеніри, зразки кам»яного вугілля, каски , в яких видобувають  чорне золото, на поклади якого багатий Донбас.Найбільш цікавими об’єктами в області є: пам’ятки природи Баранячі Лоби у Новоайдарі – унікальні крейдяні скелі висотою до 50 метрів і Королівські скелі – гірські утворення висотою до 100 метрів.На жаль, більшість із цікавинок зараз перебувають під окупацією бойовиків, тому невідомо, чи щось від них залишилось. Але ми всі  сподіваємося, після деокупації Донбасу люди матимуть змогу насолоджуватися красою Луганщини.

Херсонщина зацікавила гостей високим місцем у рейтингу «Сім природних чудес України». Серед них заповідник Асканія-Нова -«маленький рай», як назвав це місце у середині 19 століття засновник німецького поселення  Фрідріх Фальц-Фейн. Степова площа 11 тис. га є найбільшою заповідною територією в Європі. Там до тисячі  видів рослин, тварин і птахів з усього світу: з Африки та Австралії, Північної та Південної Америки, Центральної Азії та Далекого Сходу, навіть Арктики.

На Херсонщині – найбільша і єдина пустеля Європи Олешківські піски. Є тут солончакове Рожеве озеро із залишками доісторичного Лемурійського моря. Зараз ця краса під тимчасовою окупацією, понівечена ворогом. Херсон потерпає  через постійні ворожі обстріли.Я бачила, як наші люди, незважаючи на всі труднощі, продовжують вірити в краще майбутнє, підтримуючи один одного та зберігаючи нашу ідентичність, – сказала Світлана Дзюма-Чан. – Кожен куточок України – це унікальна історія, і я була вражена, як ми всі, незалежно від того, звідки ми, можемо об’єднатися заради спільної мети. Наша сила в єдності, і разом ми здатні на великі справи».

Посол України в КНР Олександр Нечитайло подякував усім за організацію та виявив вдячність гостям за інтерес до України.«Всесвітній день міст нагадує нам, що кожне місто має свою душу, історію і неповторний ритм життя. У 1494 році Київ отримав Магдебурзьке право – символ самоврядування, справедливості та громадянської гідності. Саме тоді кияни здобули право самостійно вирішувати долю свого міста. Це право стало основою європейської традиції українського міського життя», – сказав дипломат. «Перший секретар з питань культури та публічної дипломатії Посольства України в КНР Кирило Чуйко  взяв на себе організаційні питання.Ми  вдячні дипкорпусу  за постійну підтримку і участь в реалізації ініціатив української громади», – сказала  кременчанка.

Гості мали змогу скуштувати різноманітні українські страви і смаколики.Особливе враження справив 40-літровий казан ароматного борщу, який готували в Посольстві. За словами пані Світлани, іноземні друзі  навіть стояли в черзі, щоб скуштувати борщ, культуру приготування якого ЮНЕСКО внесла  до Списку нематеріальної культурної спадщини людства, що потребує негайної охорони.

Ми наголошували на тому, що цей статус підтверджує, що борщ є невід’ємною частиною української культури, традицій та ідентичності. Також відвідувачі брали участь в інтерактиві «Мапа України», отримуючи пам’ятні стікери з визначними пам’ятками українських областей. Одним із найбільш зворушливих моментів став виступ маленької дівчинки з Китаю, яка вперше заспівала на сцені легендарну пісню «Ой, у лузі червона калина».

До неї одразу приєдналися українські дипломати та представники громади, виконуючи хором Гімн січових стрільців, слова якого стали актуальними сьогодні.Пані  Світлана  натхненно каже, що завдяки таким заходам у різних країнах, де живуть українці, після війни кількість туристів до України зросте в десятки і сотні разів. «Люди хотітимуть бачити  нашу горду і незламну країну, яка обов»язково переможе цього ворога з величезною територією і людськими ресурсами. І світ не розчарується, побувавши в кожному куточку нашої  відбудованої України.Віра в це нас тримає, додає незламності, спонукає допомагати тим, кому це найпотрібніше, – каже волонтерка.- Відрадно, що є небайдужі люди, які передають кошти на потреби.Допомога наша конкретна і адресна. Тільки таким чином ми можемо наблизити Перемогу України».

Захід завершився спільною світлиною й гучним вигуком «Слава Україні!», який пролунав під синьо-жовтими прапорами.

Людмила ОСТРОВСЬКА, Пекін. Китай.