У Кракові вшановують українського митця, про якого мало знають на батьківщині

У палаці Кшиштофори Національного історичного музею Кракова  краківський гурток Об’єднання Українців в Польщі у партнерстві з музеєм, Академією мистецтв імені Яна Матейки у Кракові та Факультетом міжнародних та політичних досліджень, польсько-україністичних студій Ягелонського університету організувало  виставку графік “Краківські подвір’я та будинки в творчості українського митця Лева Ґеца”.

Виставка поєднала оригінальні роботи художника, які зберігаються у фондах історичного музею Кракова і репродукції  його графік. Цей багатющий матеріал  презентує потужного митця, маловідомого в Україні, але знаного у світі. «Цією виставкою ми пропонуємо поглянути на життя і творчість  талановитого львів’янина і популяризувати українське мистецтво за  межами Батьківщини, – розповідає наша гідеса, кураторка та організаторка виставки, секретарка краківського осередку українського товариства в Польщі Марта Левосюк-Олійник.

– П”ять років тому я  приїхала в Краків і від місцевих українців дізналася про могилу Леона Ґеца на Райчинецькому цвинтарі, де ми щовесни впорядковуємо могили українців. А потім, поспілкувавшись із членкинею товариства Ольгою Кіх-Маслей, довідалася, що вона вивчає творчість митця і готує до видання книжку.

А ще я натрапила на Науковий зошит, написаний Мартою Суперсон-Галадій і виданий Краківським музеєм, де написано  що Лев переказав у 1966 році  цьому музею  446 своїх праць з Краківської серії, ставши першим художником-іноземцем, який офірував музейній установі Польщі свої праці.Так визріла ідея – розповісти широкому загалу про українця і нагадати,що пам»ять нащадків нетлінна.

Ми дуже вдячні працівникам музею за тісну співпрацю, особливо Камільові Стасякові. Це вже наша п’ята виставка  в просторі цього музею. Межи іншими ми презентували «Українську вишивку в Польщі» з демонстрацією вишитих  речей, яким понад сотня років. Ще була виставка строїв українців з теренів  польсько-українського прикордоння з сіл Верхрата і Вербиця, а також  національних костюмів з різних регіонів  України. А в час різдвяних свят ми виставили кільканадцять колядницьких зірок, а між ними і  сферичну різдвяну звізду села Мацьковичі – елемент нематеріальної культурної спадщини України. До річниці вступу Польщі до Євросоюзу музей Кракова запропонував долучитися до спільної виставки.

Ми представили музейний розвиток України.А за допомогою штучного інтелекту  «оживили»  постать велета українського патріотизму  Богдана Лепкого, який розповідав про виставку, наші спільні сторінки в європейській історії.Виставка “Краківські подвір’я та будинки в творчості українського митця Лева Ґеца” частина проєкту, в якому  йдеться про образотворче мистецтво ХХ ст., що зберігається поза межами України, адже у буремному сьогоденні зростає значення напрацювань маловідомих українських художників,- продовжує Марта Левосюк-Олійник.

– Для поляків він польський художник, але ми розповідаємо, що Лев Ґец  народився  у 1896р, виріс та отримав початкову художню освіту у Львові. Перші серйозні напрацювання в образотворчому мистецтві він здобув у лавах Українських Січових Стрільців. На полях перебігу військових подій, вісімнадцятилітній юнак зосередився на творенні швидкого рисунку.

Чисельна кількість замальовок, створених під час Першої світової війни стали вагомим мистецьким надбанням.Після закінчення Краківської академії мистецтв 1924 року Лев Ґец багато експериментував із графічними техніками: виконував ліногравюри, літографії, офорти, дереворити.

Його виставки у Львові, Варшаві, Берліні, Празі, Римі та багатьох містах Америки підтверджували високий рівень творчих напрацювань Ґеца. Після Другої світової війни він живе у Краків. У 50-х роках минулого століття – працював викладачем Краківської академії мистецтв. На цій виставці є документи, як про його навчання, так і про викладацьку роботу, його відзнаки, досягнення».

Відрадно, що на відкритті  виставки про творчість Лева  Ґеца  було багато українців, польських друзів і партнерів. Серед них заступник директора Маршалковського Уряду Департаменту Культури та Народної Спадщини Гжегож Соболь, засновники Фундації Новиця Михайло та Стефанія Марковичі.

Поділився спогадами  голова краківської ланки ОУП від 1998 до 2013 року Роман Любінецький. Він пригадав,що художник працював учителем рисунка у Сяноцькій гімназії, його учнем був знаменитий поет Богдан-Ігор Антонич.Сам художник вважав  цей  час   найпродуктивнішим періодом не тільки у творчості, а й громадській діяльності.Лев заснував у Сяноці товариство «Лемківщина» та однойменний музей.Він збирав і комплектував лемківський іконопис, предмети побуту, знаряддя сільськогосподарської техніки, твори народних промислів і мистецтва, документи і рукописи. 14 років  він був водночас і керівником музею, і невтомним трудівником, який присвячував усі свої сили збереженню української народної спадщини.Після війни художник брав участь у діяльності української спільноти Кракова (УСКТ), був дописувачем єдиного україномовного часопису Польщі «Наше слово».

Роман Любінецький розповів, як митець міг зобразити найвищі костели і важкодоступні місця старої частини міста. Він добився на це офіційного дозволу влади. Художникові навіть вдалося побувати у внутрішніх двориках монастирських комплексів, в їхніх коридорах та келіях. Талановитий графік і живописець нагороджений багатьма державними відзнаками Польської Народної Республіки. В Інституті національної пам’яті Польщі зберігаються його спогади, документи, якими цікавляться історики.

Віце-президент Фундації св. Володимира Хрестителя Київської Руси у Кракові Петро Ничик зауважив  відтворення художником будинку на вулиці Канонічій, 15 – колишньої садиби Фундації, а також  будинок за адресою Ґродська, 21, де нині розташовується ресторан фундації « Український смак»-Smak Ukraiński. Фундацію українці створили 36 років тому  і вона була завжди в розвитку, активно реагувала на революції в Україні та напад росії на рідні землі. У приміщенні організації проводили прес-конференції, гуманітарні акції, збирали та відправляли допомогу на Майдан та Донбас. Графіка ж талановитого художника зупинила історію. Пан Петро Ничик наголосив, що такі виставки  популяризують взаєморозуміння між нашими народами, дають  можливість мешканцям Польщі поєднувати добре ставлення до сусідів зі знанням української культури.

За словами кураторки виставки, щоб донести широкій аудиторії відомості про українського митця, вони організували відкриті лекції про його творчість.В онлайн-режимі із записом  виступить доктор Ягелонського університету, суспільна діячка, активно задіяна в популяризації і піклуванні про українську культуру в Польщі Ольга Кіх-Маслей. Пані Ольга давно досліджує роботи майстра.  Про творчість художника розповідає і зберігачка мистецтва з Історичного Музею у Сяноці,організаторка багатьох  виставок малярства, фотографії та різьби Катажина Вінніцка. Є тут і приватне листування Лева Ґеца із світлої пам’яті Степаном Заброварним, економістом та істориком українського походження, який свого часу був членом головної управи ОУП. Донька пана Степана люб’язно надала  для виставки  листи, які характеризують художника з різних боків і вже стали історичним документом.

«А ще нам вдалося організувати  майстер-класи, які проводить  літографічна студія Юстини Ківер «Litograf Studio», – розповідає пані Марта. – Всі бажаючі можуть  створити власні копії гравюр Ґеца методою сухої голки і мати їх у себе в хаті. Адже купити його графіку ніде не можна, а тут власноруч зробиш собі подарунок і дізнаєшся про художника».

Родзинкою виставки став фоліант – книга-альбом Єжи Добжицького «Давні подвір’я та завулки Кракова», ілюстрована рисунками  Лева Ґеца, що побачила світ у 1958 році. У виданні опубліковано 113 рисунків. Кожна графічна робота розміщена на окремій сторінці, за винятком кількох розгорток, на яких знаходяться по два чи три рисунки. Усі зображення представлені в історичній послідовності: від найдавніших пам’яток архітектури до більш сучасних. Розпочинається із «серця Кракова» – площі Ринку, продовжується в старих краківських вулицях: Флоріанської, Сінної, Брацької, Шпитальної, Кармеліцької, Краківської, Костюшки. В усіх без винятку творах увага художника прикута не так до зовнішньої краси фасадів унікальних будинків чи палаців старої частини міста, як до внутрішніх дворів та забудов. Перша частина представляє історію давньої краківської архітектури, друга – присвячена короткому огляду творчої спадщини митців, які раніше працювали над темою мистецького зображення Кракова. У заключній частині альбому автор надав розлогу розповідь про архітектурні об`єкти Кракова, уміло відтворені Ґецом, що суттєво підсилило мистецьку вартість книги-альбому. Це була перша праця в історії Кракова, що в цілості обіймає давній Краків від ХІІІ до ХІХ віку. «Рисунки Лева Ґеца – це цінний вклад в історію Кракова. Тепер вони вже вважаються важливим документом для істориків, архітекторів і митців,- каже організаторка і кураторка виставки.

– А нам приємно цим виданням підкреслити  вклад українського митця у польську культуру. На нашій виставці експонуються  й ті роботи, які увійшли до книги-альбому «Давні подвір’я та завулки Кракова»: «Двір будинку на Головному Ринку, 37», «Двір будинку на вулиці Голембія, 8», «Вид на вежі Маріяцького костелу з двору будинку на вулиці Флоріанській, 13»  та ін.

Виставка демонструє, як влучно, документально художник  передав образ королівського міста, готичного, ренесансового й барокового Кракова. Хочеться щоб якомога більша кількість людей побувала на виставці, щоб торкнулися очима оригінальних робіт, наповнених  енергетикою художника.

У найближчих планах після виставки у Кракові, хочемо зробити презентацію художника в Народному домі Перемишля, показати творчий доробок Лева Ґеца в Ягелонському університеті. У майбутньому організуємо  Міжнародну конференцію, присвячену Левові Ґетцові.Нащадкам українця є чим і ким пишатися. Світ повинен про це знати».

Людмила ОСТРОВСЬКА, Краків, Польща