При підтримці Посольства України в Португалії, Спілки українців Португалії велелюдне урочисте дійство розгортання «Рушника єдності-Рушника перемоги» організували Асоціація солідарності, взаємодопомоги і культури «Добре серце», яку очолює Валентина Тимчук, Українська Асоціація підтримки громад у Португалії «Оранта», під керівництвом Романа Гримайлюка, Товариство українок Португалії, яке очолює Наталя Варга.
Для свята площу Роза Вітрів з п’ятдесятиметровою висотою пам’ятника Першовідкривачам мореплавцями вибрали не випадково. Бруківка на ній викладена, як карта світу з величезним компасом.
Рушник розгорнули по периметру. Потримати його і сфотографуватися з українцями підходили сотні туристів зі всієї планети, а дійство відбувалося в самому центрі зображеного на площі світу.
Лісабон став третім містом Португалії, яке прийняло сакральне вишиття, після Фару і Лагоша. Вишивали рушник українські майстрині, колективи християнських церков майже зі всіх регіонів України, Естонії, Португалії, Норвегії, Нідерландів, Австрії, Німеччини, Польщі, Кіпру, Литви, Латвії, Франції. Коли його минулоріч презентували у храмі св.Олафа в столиці Естонії Таллінні в День Захисників та Захисниць України, він мав 260 метрів і складався із 120 рушників.
У цьому році він побував у Чернівцях, Харкові, Києві, Львові, де майстрині поповнювали колекцію оберегів. У цей вінок незламності і перемоги вплели свої роботи і українські майстрині Лагоша. А приєднали внесок «Оранти» до спільного вишиття мер міської ради та президент Лагосських міськрайонних зборів у присутності президента «Оранти», муніципальної виконавчої влади та всіх, хто став свідками цього символічного моменту солідарності з незламною Україною.
-Цей Рушник – символ єдності українського народу, в який вилилося всенародне прагнення перемогти у війні проти російських загарбників і підтвердження участі українських громад в різних країнах світу разом з громадами в Україні у підтримці Збройних Сил України, – сказала пані Посол України в Португальській Республіці Марина Михайленко. Присутні вшанували пам’ять тих, хто загинув, подякували захисникам і захисницям, які боронять Україну від російських загарбників, склали слова подяк португальським друзям за всебічну допомогу і підтримку. Очільник «Оранти» урочисто презентував сторічного рушника, який зберігає Любов Олейнікова.
Богдан Гримайлюк сказав, що українська вишивка завжди була носієм генетичного коду нації, а вишитий рушник – головним оберегом родини і передавався від покоління до покоління.
– Зараз він підсилює віру в нашу перемогу над окупантом і показує світові глибину нашої культури, адже це неповторна спадщина України, благословенний оберіг від зла і біди.А нині вони показують, що українці- творці, ми одностайні у прагненні пишатися нашою історією, плекати нашу українську ідентичність,-сказав очільник «Оранти». Аплодувала вся «планета» і виступам колективу португальських українців «Шалені укри», який створили Андрій Швець із сином Андрієм і співачкою Мартою Іваночко, танцювальному колективу «Зірочки» Української суботньої школи « Оберіг», яким керує Ліля Галабурда.
– Довгий прямокутний відрізок тканини завжди у наших предків означав дорогу, шлях, який веде і допомагає жити. Цей рушник став нашою спільною дорогою , яку ми мусимо пройти всі разом до перемоги,- сказала очільниця товариства «Добре серце» Валентина Тимчук. – Рушник з логотипом організації ми вишивали спільно з українськими і литовськими друзями. Ідею подала і виконала моя колежанка, сумчанка з литовської Єлгави Тетяна Лазда. Її особистий рушник у міжнародному став полотном подяки і слави ЗСУ, маршем солдатів до перемоги на блакитно-жовтій мапі України.Рукоділля всі надсилали на адресу ініціатора і керівника проекту,волонтера і громадського діяча Андрія Яценка в Таллін. Свого часу він дав життя материнському рушникові сьогоднішньої акції,- сказала пані Валентина.
Андрій Яценко, вітаючи «Рушник єдності-Рушник перемоги» в Португалії, сказав, що пишається земляками, їхньою стійкістю, незламністю і бажанням просувати інтереси України у світі.
Я попросила пана Андрія розповісти історію його ініціативи «Рушник єднання», яка народилася в далекому вже 2013 році і дала початок нинішній. Не без гордості він згадує ті часи, коли вони замахнулися на рекорд України і таки встановили його, з»єднавши прекрасні узори рушників в один понад 700-метровий рушник, найдовший в Україні і світі.
Тоді пан Андрій був очільником управління освіти і науки Херсонської ОДА і вишиванкове єднання підтримали в Херсоні всі школи, молодіжні установи, колективи дитячих заходів.
– Ми ставили собі за мету, об’єднати навколо української мови, культури етнічну строкатість півдня України, адже в нас проживає понад 115 представників різних народностей, серед яких греки, німці, кримські татари, поляки, роми, азербайджанці, вірмени, євреї, грузини, корейці, шведи, турки-месхетинці та інші.
Ми можемо спілкуватися на різних мовах, але мовою єднання у нас є українська і об’єднує те, що ми є громадянами України. От це ми втілили в рушникові-рекордсменові. Курсанти Морської академії разом із студентами вузів і коледжів з’єднали цим рушником через Антонівський міст правий та лівий береги Дніпра, засвідчуючи єдність землі та усіх народів України. Цей унікальний рушник потім зберігався у Херсонському краєзнавчому музеї до 2022 року.
В листопаді російські нелюди, тікаючи з міста, викрали все з наших музеїв, зруйнували міст, але Україну не окупували. І рушник не вкрали, бо працівники його заховали, як колись українці ховали стародавні чудотворні ікони від москалів-атеїстів.
Широкомасштабний напад росії нас мільйонами розкидав по світу. Але нас об’єднує любов до своєї рідної України.І я подумав, що символом нашої єдності може стати український рушник, вишитий руками жінок і дітей, які зараз змушені жити в різних країнах. І в 2024 році я запропонував спочатку в Талліні українській громаді, а потім друзям в Україні, знайомим у закордонні разом вишити Український Рушник єдності-Рушник перемоги. Він мав об’єднати нас спільною творчою працею навколо духовних цінностей України і демонструвати світу наше вміння творити красу навіть в період війни. І почали надходити рушники, а моя дружина Світлана Єрьоменко на машинці їх сшивала. Інколи навіть без сліз не обходилося, бо вона відчувала хвилювання і енергетику намолених полотен. Так з’явився не просто символ України, а красиве нагадування про Україну, щоб світ не казав, що стомився від нашої війни, бо нам потрібна його підтримка і допомога. У цьому полотнищі кожна ниточка вишиття наповнена енергією і силою великого прагнення до перемоги.
Руки майстринь в узорах з’єднують покоління, що боролися і борються за Україну: славних вояків Київської Руси, козацьких лицарів Гетьманщини і Запорізької Січі, хоробрих стрільців УНР та солдатів Української Повстанської Армії. Сьогодні до них доєдналися хоробрі воїни Сил оборони України, які є тією стіною, що відділяє наш український всесвіт від новітньо-гітлерівської московщини. Коли ми презентували цей рушник у 800-річній церкві св.Олафа у Талліні, де вперше в історії служба звучала українською мовою, її стіни, обвиті двічі українськими рушниками, були наче мати, яка тримала у своїх лагідних руках благословення на перемогу.
Не дарма вважають, що рушники традиційно були своєрідними посередниками між Богом і людиною, оберегом, молитвою, символом добра і любові. Споконвіку «зашивали» у рушник символи країни, родини, рідного краю, добробуту, процвітання та життя. А сьогодні українці «зашивають» в нього символи боротьби та свободи. Хочу побажати, щоб кожен на своєму місці робив максимально, аби наближати перемогу,-сказав ініціатор і керівник проєкту Андрій Яценко.
З Лісабону рушник передали в місто Алверка.Пані Валентина Тимук, яка координує маршрут вишиття у відкритій групі в соцмережах, каже, що вже розписаний графік міст і країн, які прийматимуть це рукотворне нагадування про незламність України.Далі будуть Німеччина, Франція, Нідерданди.
– Рушник побуває в усіх країнах і містах, звідки свої роботи надсилали вишивальниці,- каже пані Валентина. – Бажаючі можуть зайти в групу і залишити свої побажання. Доставка відбувається поштою, перевізником, нашими людьми, про все можна домовитися. Наша організація «Добре серце» вже мала досвід таких міжнародних акцій, з нами співпрацювали активні українці ще з 2014 року, тому карта Європи відкрита і контакти є. Таке міжнародне привернення уваги світової спільноти до України нам зараз критично необхідне, адже з кожним днем рівень уваги міжнародних медіа до України зменшується. Ми маємо доносити, що Європі потрібна Україна, бо ми давно культурна і цивілізована нація.
Акція символізує нашу національну гідність та неперервний звʼязок з рідною землею, є живим ланцюгом єдності та підтримки Батьківщини. Ми щиро віримо,що такі акції в різних країнах світу з потужним духовним посилом до Перемоги, світла, миру і добра одержать благословення вищих сил і наша мільйоннокрила споконвічна мрія про переможне закінчення війни, неодмінно здійсниться. А в День справедливого Миру ми хочемо зшити херсонський рушник з міжнародним і встановити цим понад кілометровим українським орнаментом новий рекорд України і світу.
Людмила ОСТРОВСЬКА, Лісабон. Португалія.









































