Чому мер Хмельницького переміг конкурентів з таким вражаючим результатом

0
2060

У 2015 році перемога Олександра Симчишина на виборах міського голови Хмельницького нагадувала сюжет серіалу “Слуга народу”. Тільки тут вчитель історії став не президентом, а мером. – повідомляє BBC

Вже у 2020 році він виграв вибори із результатом, якому могли б позаздрити Путін і Лукашенко – 86,83%.

Це найвищий показник серед усіх обласних центрів України.

Кандидатка від “Слуги нарду” Інна Ящук тут посіла друге місце, проте з результатом лише 4,97%.

Саме до мера Хмельницького президент Зеленський їздив на “запашну каву” в локдаун, що коштувало усім учасникам застілля по 17 тисяч гривень штрафу.

Парки, сквери, туалет за мільйон, футбол, дороги, фестивалі та політична хитрість – що з цього створило феномен Хмельницького мера?

Між “Свободою” і “Командою Симчишина”

Вибори у Хмельницькому були унікальними для України із самого початку.

Вже переобраний мер Олександр Симчишин у 2015 та 2020 роках йшов на вибори від партії “Свобода”. Ця ж партія мала найчисельнішу фракцію в міськраді. А от на нещодавніх виборах вона не висунула жодного кандидата.

Натомість туди пішли кандидати від партії “Команда Симчишина”. Цей бренд почали активно розкручувати на парламентських виборах.

Тоді кандидат з команди мера програв висуванцю від “Слуги народу” Миколі Стефанчуку, який є рідним братом першого заступника голови Верховної Ради.

Влітку ЗМІ писали, що Симчишин планує поступово дистанціюватись від “Свободи”. Гострі ідеологічні моменти можуть шкодити успіху команді мера.

Та й рейтинг “Свободи” останніми роками впав, а мера – виріс.

Особливо на фоні того, що всі п’ять років мер вибудовував імідж господарника, а тому власний бренд може краще конвертувати власну популярність у власну ж більшість у міській раді.

І це, судячи з результату, спрацювало.

У Хмельницькій міській раді команда Симчишина матиме монобільшість, а в районній та обласній радах – найбільші фракції.

Керівництво “Свободи” принаймні публічно задоволене таким результатом, а Олег Тягнибок привітав поки ще соратника.

Кампанія тривалістю в 5 років

Олександр Симчишин фактично почав свою виборчу кампанію одразу ж після перемоги в 2015 році.

Вже відтоді роботу мера та його команди посилено рекламували на всіх можливих майданчиках.

Сам мер систематично розповідає про них у соцмережах, а підконтрольний міській владі телеканал “Місто” не оминає події з ним у своєму ефірі.

І ці відео постійно крутять у тролейбусах. А там основний пасажир – пенсіонер. На виборчих дільницях 25 жовтня за умови низької явки літніх людей було багато.

Вже перед самими виборами на вулицях розмістили білборди з підбіркою успіхів роботи за 5 років.

При чому не всі з них були коректними.

До прикладу, повідомлялося про отримання гранту на реконструкцію сміттєпереробного заводу. Проте на цей час такий завод лише планують будувати.

Місто тільки уклало угоду про фінансування будівництва. Все мають зробити коштом кредиту ЄБРР, гранту ЄС та міського бюджету. Загальна вартість будівництва складає понад 1,2 мільярда гривень.

Дороги і транСПОРТ

За 5 років у місті покращився стан доріг. Загалом різними методами відремонтували 429 вулиць – майже половину від усіх в місті.

Мер Хмельницького полюбляє спорт, а особливо футбол. Тому в місті оновилася спортивна інфраструктура. За останні 5 років відкрили 31 відремонтований чи побудований майданчик.

Окрема історія – місцевий футбольний клуб “Поділля”, який грає в Другій лізі.

Клуб отримує фінансову допомогу від міста. Президентом “Поділля” є бізнесмен та керівник місцевого відділення проросійської партії ОПЗЖ Євген Бейдерман.

Протилежні ідеологічні погляди партій двох любителів футболу не заважають їм мати гарні людські стосунки.

Спортивний журналіст Іван Вербицький у вересні виклав фотографію мера Симчишина та Бейдермена на віп-трибуні, де вони разом дивились матч “Поділля”. Мер вміє знаходити спільну мову і з опонентами.

Громадський транспорт – той напрямок роботи, за який команду мера як критикують, так і хвалять.

Успіхи – оновлення тролейбусного парку (купівля 32 нових та 6 відремонтованих), встановлення графіків руху тролейбусів, хоч і не до кінця досконала, але все ж робота сервісу онлайн-стеження за рухом транспорту “Dozor city”. І поява “розумних зупинок”, які підв’язані під згаданий сервіс.

Попри це, чимало хмельничан незадоволені роботою громадського транспорту.

Стосується це не лише карантинного періоду, коли всі його проблеми помножилися в декілька разів.

Нікуди не ділися маршрутки, перевізники яких переважно приватні й часто не дотримуються графіку руху.

Особливо у вечірній час, коли на зупинках в очікуванні хоч якогось транспорту можна, до прикладу, без поспіху ознайомитися із довгим списом “Книга року BBC-2020”.

Проблеми у громадському транспорті визнавав і сам Симчишин. Доказ цьому – керівник управління транспорту та зв’язку працює із приставкою в. о.

За словами мера, приберуть її тільки тоді, коли громадський транспорт буде працювати так, як потрібно.

І так триває з листопада 2015 року.

Місто фестивалів

Заманити туриста у Хмельницький важко. Історичної архітектури, як у Львові, тут практично немає. Тому в цьому напрямку вирішили “бити” на подієвий туризм.

Протягом першої каденції Олександра Симчишина почали проводити фестивалі “Rock&Buh”, “ArtMajorShow”, “Translatorium”. Крім того, відновили фестиваль “JazzFestPodillуa”, оновили програми інших заходів, як от “GlushenkovFolkFest”, “Відлуння” чи “Медовий спас”.

У 2018 та 2019 роках в Хмельницькому проводили фестиваль “Rock&Buh”, який раніше відбувався у Кам’янці-Подільському.

Втім, не всі містяни були задоволені фестивалями.

Йдеться, зокрема, про “Rock&Buh” та “Respublica”, які проводили майже в центрі міста у вечірній час з гучною музикою. Мешканці навіть створювали та підписували петиції з проханням перенести фестивалі подалі від центру. Та нічого не змінилося.

Хмельницький тільки поступово стає містом, куди заїжджають туристи.

Під час вояжу Західною Україною Володимир Зеленський попив кави у Хмельницькому з мером у локдаун. “Крута кава у Хмельницькому! Ароматна і смачна!” – написав тоді президент. Після гучного скандалу вище керівництво держави і мер заплатили за порушення карантину по 17 тисяч гривень.

Школа-рекордсмен і туалет за мільйон

Влада міста будує дитячі садочки та школи. До прикладу, минулого року новий дитсадок відкрили в наймолодшому мікрорайоні міста – Озерна. Поряд із ним зараз триває будівництво початкової школи.

Неподалік розташована найбільш завантажена школа України, в якій навчається 2 121 учень, хоча навчальний заклад розрахований тільки на 1470.

У найбільшому парку Хмельницького імені Михайла Чекмана з’явилися нові пішохідні та велосипедні доріжки, а також забрали “генделики”, так зробили парк затишнішим.

Продовженням парку є набережна Південного Бугу, ремонт якої розпочали попередники Симчишина, а йому дісталися “лаври” фінішера.

Врахування потреб людей з інвалідністю – теж вагомий “плюс” міської влади. Окрім вже звичних понижень тротуарів по місту, у парках і скверах облаштували інклюзивні дитячі майданчики або ж окремі атракціони. При будівництві громадських туалетів, про людей з особливими потребами теж намагаються не забувати.

Хоча кошторис самих туалетів викликає багато питань щодо ефективності витрати грошей.

Напередодні виборів у сквері Шевченка відкрили туалет вартістю 2,6 мільйона гривень – з окремою кімнатою для людей з інвалідністю.

Окремо варто згадати туалет, розташований у самісінькому центрі міста на вулиці Соборній. Це сучасна споруда площею вісім квадратних метрів, схожа на туалети із самообслуговуванням, як у багатьох столицях Європи.

Вхід туди платний – коштує 5 гривень. Місту ця вбиральня обійшлася у 950 тисяч гривень, тому її прозвали “туалетом за мільйон”.

За ці гроші в Хмельницькому можна придбати дві однокімнатні квартири.

Чому виграв? Пояснюють експерти

Експерт Олексій Голеншин з організації “Центр моніторингу органів влади” в коментарі ВВС News Україна виділив кілька причин успіху мера, зокрема, відсутність політичної конкуренції та роботу над іміджем.

“Симчишин – єдиний із міських голів Хмельницького, який став ретельно слідкувати за власним іміджем. Він вибудовував його через соціальні мережі, прогулянки містом, фото з жителями на свята”, – вказує пан Голеншин. Він твердить, що на власний піар у ЗМІ витрачали серйозні кошти.

Окрім того, мер обрав тактику великих маленьких справ, результати яких можна показувати містянам.

“Багато робилось такого дрібного, що можна зробити швидко, відкрити, показати, зробити пост чи статтю з цього і жити далі. Наприклад фонтан, велодоріжки, сквер, облаштування майданчика чи фестиваль”, – додає експерт.

Також мер не втручався у скандали, які виникали в місті. А головний удар негативу на себе переважно брали заступники.

І чи не найголовніше – інші партії не просували альтернативну точку зору у місті.

Представник руху “Чесно” у Хмельницькому Олег Черненко також вказує на слабку політичну конкуренцію.

За його словами, тільки кандидатка від “Слуги народу” Інна Ящук вела активну виборчу кампанію. Інші ж обмежувались зовнішньою рекламою.

Активність і доступність команди мера в соціальних мережах створює враження доступності мера для людей й залучає аудиторію.

Мер останній раз

На думку самого Олександра Симчишина, його успіх на виборах – це наслідок п’яти років роботи.

Один з громадських туалетів у центрі міста

“Місяць короткої виборчої кампанії – це підсумок здобутків за попередні роки. Неможливо за місяць, два, пів року людей в чомусь іншому переконати чи зманіпулювати технологіями”, – розповів пан Симчишин ВВС News Україна.

Він переконує, що його витрати на виборчу кампанію скромні.

Комунікації з людьми допомагає сторінка у Facebook, яку він, на відміну від багатьох конкурентів, веде не один рік.

Мер наполягає, що успіхи міста підтверджує не тільки результат на виборах, а й високі місця у рейтингах комфортності життя (“Фокус”), прозорості (“INEKO”) та конкурентоспроможності (“РПР”).

У 2015 році Олександр Симчишин розповів, що буде міським головою не більше двох разів. У 2020 році він ще раз пообіцяв, що втретє балотуватися не стане.

 





БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ