Сороміцькі прислів’я та приказки є результатом народнопоетичної творчості. Для них характерний принцип здорової плотськості, де еротичні елементи межують мало не з непристойністю. Цим мініатюрам притаманна еротична вільність, та разом з тим це зразки цілковитої довершеності, що позначені неповторним колоритом – в них і доброзичлива усмішка, і саркастичне глузування та щирий, відвертий сміх. – пише портал «Спадщина предків»
В добрім гнізді і яйця мусять бути.
В такій боденці я би теж колотив.
В такій дірі кілок не зогниє, а ще й наросте.
В такім гнізді і мій пташок переночував би.
В такім ярочку замочишся, та не втопишся.
В твоїй ямці, як в маслянці.
Велика радість діти, але — робити…
Вона і нецукрена, і несолена — а все смакує.
Декотрій жоні було б добре і на паркані.
Де темніше, там найліпше.
Дівка звикне й на старого, та щоб твердого.
Дівка як покуштує, то спати вдома не буде.
До діри добре пхати, а не падати.
До жіночої колодки кожен ключ пасує.
Добра дівка має і в пиці, і в руці.
Добре дівці спати, як має з ким грати.
Жінці треба тричі вірити: раз — коли народжує, другий — коли хлоп на ній, третій — коли вмирає.
Жінку найліпше видно, коли на драбині стоїть.
Жіноча діра без гріха.
Заголи пупок — буде синок.
I великий багач ходить лише з одним ключем.
I до старої діри миша скікне.
I з малим кінцем можна радість велику зробити.
I коли тепло, жіноча криниця не висохне.
I попова дівка, коли з хлопом лежить, то не молиться.
I старий дідо ся пограв, коби ‘му стояв.
Будеш лягати, то й будеш злягати.
Як дала запхати — не поможе й Божа мати.
Як не стоїть, шкода й лягати.
Як стоїть, то його пхають, а як ляже, то тягають.
Як у хлопа стоїть, то й робота стоятиме. К
олись не хтів лежати, тепер — стояти.
Скільки б її не зашивав, усе дірява буде.
Між яругами є студник, де б напився і мій коник.
Моя жінка, коли спить, завше хвіст між ногами має.
На гнів є найліпше задобрювання.
На жінці лежати — не значить спати.
На жінку не треба драбинки.
На твою діру шкода глину, ліпше пуцюрину.
Найбільша краса, що вище колін і нижче паса.
Найліпше дівці, як має в дірці.
Не хоче вставати, а мені треба лягати.
Нешвидко витягати, як молоко скипіло.
Від першої ночі — голова та очі.
Пані ся показить, як пан по ній не лазить.
Перед весіллям хоч кому, по весіллю — одному.
Перший раз болить, другий — кортить.
Походиш зле, як підеш дорогами, що кінчаються між ногами.
Страх мати думати, ніби вона зуби має.
Сягни під коліна, буде дитина.
Святих взивала, руки зложила, а ноги розтягла.
Там, де заростає, там і свербить.
Там, де подолок, потрібен кілок.
Тобі шкода на них сидіти, і так курчата не виведуться.
Треба льовник помастити, бо коліщата будуть скрипіти.
Хлопці те люблять, за що дівки ганьблять.
Хотіла конець — утратила вінець.
Крил не має, а до гніздечка пхає.
Хоч старий баран, але ріжок твердий.
Хто перший там орав, там другий не садить.
Шумній невісті й піп хотів би щось повісти.
Я ще не бачив попа без кия.
Як було вам під периною, хай так буде і з дитиною.
Як зробить «льоп»— ти вже хлоп.
Як від жінки, так до жінки — все на колінах.
Як кілок усе в одній дірі, то й зогнити може.
Який мав, такий впхав.
Який маю, такий маю, молотити з ним не буду.