У Тернополі кішка допомогла матері врятувати життя дитини

0
5391

Сидить моя дитина і зі сльозами дивиться у вікно. Там сніжок мокренький падає і діти йдуть до школи та й кидаються сніжками.

А нам не можна на вулицю. Аж поки не адаптуємось до погоди. Нам би зараз морозу трішки!

У Світика алергія саме на таку вологу холодну погоду.

Ну, нічого. Пережили 10 років – впораэмося і далі!

Ми – не “Титанік”! Ми – потужна жовта субмарина з хорошим сонаром, радаром, без тупого баласту в мізках і ще з їдрьоними боєголовками на випадок охренівших айсбергів.

А лікарі хай і далі розказують мені про алергію на хатній пил і кішку.

Цієї ночі, якби не кішка Байка, яка подряпала і мало не загризла мене, щоб розбудити, я б не встигла зреагувати. Я би просто не почула, що за вікном Мері Поппінс літає, тобто – дощ і сніг, а моя дитина починає задихатися уві сні.

Зараз Байка сидить коло Світика і теж сумно дивиться у вікно. Піду куплю їй щось смачненьке.

Бозя, пошли нам морозу і ще кілька мішків снігу! Ми і Тебе на санках покатаємо.

Любов БУРАК





БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ