Тернопіль — важливе портове місто цього океану Галичини.
Тут все не так, як здається, але саме так, як треба.
Наприклад, реклама «Навіть ваші писанки вже зробили ремонт». Або оголошення, приклеєне скотчем до «античних» колон: «Увага! Тернопільський став зариблено коропом. Дозволений мінімальний розмір вилову становить 25 см. За незаконний вилов маломірки штраф становить 425 грн за одну одиницю риби». Одна одиниця риби — це щоб уже всі напевно зрозуміли. Та сама публіка, для якої навколишні магазини називають просто і геніально — «Рибацюра».
Та сама публіка, яка спостерігає, як рибалки, зловивши одну одиницю риби, радісно випускають, щоб ловити знову. І при цьому наливає собі на Острові закоханих самогонний напій під романтичною назвою «Потрійний секс», бо ж настояний на трьох видах цитрусових.
А потім п’є ром під час головної атракції — незабутнього 25-хвилинного круїзу за 25 гривень по-скандинавськи неспокійним Тернопільським ставом на теплоході «Капітан Т. Г. Парій», не пригостивши бувалого морського вовка, що з пляшкою пиво вирішив провести так обідню перерву, не полишаючи палубу навіть під час рясної зливи — адже такі не полишають палубу просто так.
І потім злива припиняється, круїз теж, і вовк самотньо та кінематографічно підіймається крутими кам’яними сходами. До Тернопільського замку, який насправді тепер не замок, а осередок товариства греко-римської боротьби. Що знову нелогічно, адже якщо у місцевому замку має бути спортивне товариство, то боротьба ця має бути принаймні не греко-римська, а греко-католицька.
Але, як каже місцева реклама: міст багато, а файне — одне. Пам’ятаймо це і любімо Тернопіль, місто-порт і місто насолод.