Тернополянка в Іспанії отримала більше допомоги, ніж за все життя вдома

0
3236

– Лише три роки я отримала в Іспанії більше турботи, аніж в Україні за все життя. Як таке може бути? Я ж не громадянка навіть, а лише резидент. А отримую стабільну допомогу, просто лише через те, що я людина. – розповідає тернопільська художниця Марія Ділай. Вона третій рік проживає в іспанському місті Малага.

– Коли виникла ідея намалювати серію картин про нездорові стосунки між чоловіком і жінкою, я подала цей проект в центр соціальної допомоги матерям з дітьми, – говорить художниця. – Мені видали на руки 800 євро, щоб купити матеріали – фарби і полотна. В Україні це було би нереальним.

Марія каже, що вражена, наскільки там держава підтримує жінок.

– Коли жінка лишається без роботи, вона звертається в центри допомоги для жінок, – продовжує. – Її зразу направляють до відповідної людини, спеціаліста з достатку сім’ї. Він розглядає твої можливості як робітника і призначає роботу, зарплату, допомогу, безкоштовні продукти з магазину за списком, миючі засоби, речі для гігієни. Усе просто так, за рахунок міського бюджету, бо я тут прописана. А в Україні нікому до тебе діла нема. Просто душу рве через це.

Читайте також: «Радянський союз у нас ще є», – тернополянка порівняла систему цінностей український та іспанських сімей

Виглядає зі сфери фантастики, але жінці можуть навіть допомогти оплатити орендоване житло.

– Тут майже всі люди орендують квартири, – додає Марія. – Усе життя так живуть. Це нормально. Якщо виникають труднощі, то ті ж центри допомоги оплачують комунальні. Як людина не в змозі заплатити сама, платять з міського бюджету. Навіть половину орендованої квартири – приносиш папери, що живеш в орендованій квартирі, пояснюєш, що цього місяця не заробила, і тобі сплачують.

Як не маєш грошей, тобі дадуть усі можливості мати ці гроші, заробляти, щоб підтягнутися до середнього рівня достатку. Як? Приписують такій людині психолога, який виведе її на рівну дорогу. З тобою дружать, не лишають, щодня на зв’язку, допомагають реалізувати усі ідеї – лиш би була ініціатива і бажання. Тобто є вихід з будь-якої ситуації. Навіть при найкритичнішій ситуації тут. Найгірше було лише в Україні. У рідній країні працювала, як віл і ледве їжу купувала, економила на всьому. Тут, не роблячи, маєш кращу їжу і ті самі послуги. Дивно якось.

Проте такі перспективи лише для тих жінок, які проживають в Іспанії легально.

– Щомісяця держава платить одиноким матерям на неповнолітню дитину 450 євро, – продовжує Марія Ділай. – До речі, більшість іспанців неосвічені. Є люди із сільських місцин, які навіть читати не вміють. Вони живуть ліпше, ніж ми, незважаючи на їхню неосвіченість і неграмотність. Життєвий мінімум від держави забезпечує усе необхідне на кожен день. В Іспанії є певний життєвий рівень, за яким кожна людина щодня повинна мати на столі певні продукти і послуги незалежно від її освіти і діяльності.

Проте не все так ідеально, каже Марія.

– В Іспанії дуже важко втриматися на роботі, – додає. – Роботи важкі, але платять добре. Просто вимоги дуже жорсткі до робочих. Ти не можеш під час роботи зупинитися і зробити щось своє. Не маєш права брати телефон, щоб відповісти на дзвінок чи смс. Не можна покидати робоче місце. Треба постійно працювати у ті години, що маєш.

Також художниця помітила, що через клімат в Іспанії можна економити на багатьох речах.

– Не треба платити за опалення, –  усміхається. – Тут дуже просто одягаються і довго носять улюблені речі. Тепло, тому одяг не зношується так, як в Україні.

Читайте також: Тернопільська художниця в Іспанії працює з людьми, які постраждали від домашнього психологічного насильства

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ