Тернопільська журналістка знає, які зміни очікують вітчизняну медицину

0
106

При підтримці Європейського Союзу у рамках проекту Посилення коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, який впроваджує Центр демократії та верховенства права, у Києві відбувся дводенний семінар для регіональних журналістів:»Нова якість системи охорони здоров’я: як забезпечити успішне впровадження реформи». Там побувала і Людмила Островська.

Ввів у курс щодо роботи об’єднаної громадської організації Реанімаційний Пакет Реформ Тарас Шевченко – директор Центру демократії та верховенства права, співголова Ради РПР.

Реанімаційний Пакет Реформ започатковували у лютому 2014 року, після переломних подій на Майдані Незалежності в Києві і презентували спільноті коаліцію громадських активістів, експертів, журналістів та науковців, які об’єдналися під час Революції Гідності, щоби спрямувати енергію протесту у енергію реформ та досягти невідворотності змін в Україні. Тепер перед організацією стоять нові виклики та завдання. РПР супроводжує реформування 22 сфер державної політики, зокрема: реформа публічної адміністрації, конституційна, органів правопорядку, податкова, судова, виборчого законодавства, децентралізації, пенсійної, медійної систем, охорони здоров»я, фінансового сектора, економічний розвиток, охорона довкілля, реформа енергетичного сектора, політика національної пам’яті, електронна демократія та електронне урядування, освіта та наука, культура, молодіжна політика, національна безпека і оборона. Членами коаліції є понад 80 громадських організацій, які формують експертні групи за напрямами реформ. Створення чітких і справедливих правил гри, а також розуміння порядку денного, потрібного країні, є фундаментом для успішної роботи коаліції.

– Про деякі результати роботи уже можна і прозвітувати,- сказав Тарас Шевченко.- Це створення незалежної системи органів розслідування високопосадової корупції: Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Запуск та супровід он-лайн системи публічних закупівель Prozorro. Уже працює і Національне агентство з питань запобігання корупції, запроваджена система державного фінансування політичних партій та громадського контролю за прозорістю партійних фінансів. Вступила в силу система електронного декларування доходів та майна публічних службовців. Понад 760 млн грн зекономили на зменшенні закупівельних цін при запропонованій передачі функцій закупівлі ліків від Міністерства охорони здоров’я до визнаних міжнародних організацій (ПРООН, ЮНІСЕФ, Crown Agent). За всім цим стоїть клопітка робота ентузіастів, які хочуть змінити на краще життя країни і взяли на себе частину відповідальності за її долю.

Для довідки. Тарас Шевченко до кінця 2017 року навчався у найпрестижнішому навчальному закладі США Єльському університеті. За 16 років існування програми, Тарас Шевченко – був четвертим представником України. До цього цю престижну стипендію вже отримували Ігор Шевченко, Андрій Шевченко та Святослав Вакарчук. «Стипендіатами цієї програми стають унікальні особистості, віддані відкритому суспільству й переконані в тому, що те, що нас об’єднує, значно більше за те, що розділяє, які докладають усіх зусиль, щоб зробити світ кращим”,- так написано у відбірковому документі. Місія програми Yale’s World Fellows – підтримувати й розширювати мережу світових лідерів, які прагнуть змінити світ на краще. Відрадно, що серед них є і українці.

Про концепцію медичної реформи розповів речник міністерства охорони здоров’я Олександр Ябчанка, який за два роки, відколи стартувала реформа, більше часу популяризував і роз’яснював основні напрямки, ніж спав. Його впевнені відповіді на всі питання я особисто слухала багато разів. Перший рік спікери, громадські активісти , представники Реанімаційного Пакету Реформ обговорювали основні ідеї філософії змін в медицині. Впродовж 2017 року МОЗ України спільно з ГО «Центр UA» і представниками Реанімаційного Пакету Реформ провели два Всеукраїнські тури «ЗміниТи» і побували в ста населених пунктах в рамках циклу вироблення публічної політики.

– Проблеми та варіанти їх рішень, а також очікувані наслідки проговорювали із заінтересованими сторонами (пацієнтами, медиками, керівниками медичних закладів, органами місцевого самоврядування і місцевими адміністраціями, з журналістами),- розповів на семінарі речник МОЗ України Олександр Ябчанка. -За результатами консультацій Міністерство охорони здоров’я врахувало зауваження, ризики і пропозиції, висловлені учасниками консультацій, в подальшому виробленні та реалізації реформи.

Понад десять таких зустрічей локомотивів реформи з журналістами організовувала і громадська організація Реанімаційний Пакет Реформ. На кожній із консультацій Олександр Ябчанка озвучував позицію Міністерства щодо проблем, варіантів рішень і очікуваних наслідків.

Для довідки. Олександр Ябчанка – був радником в.о. міністра охорони здоров’я, тепер – речник МОЗ України, головний експерт медичної групи коаліції громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ, лікар-педіатр, кандидат медичних наук, впродовж восьми років працював асистентом кафедри педіатрії і неонатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

На семінарі спікер презентував концепцію медичної реформи, в якій зробив наголос на реформуванні фінансування системи охорони здоров»я, стратегії змін на первинній ланці надання медичних послуг та формуванні гарантованого пакету медичних послуг.

– Наша система охорони здоров’я важко хвора. Якщо розглядати її як організм, клітинами якого є кожен з нас, то важкий системний недуг знищує 136 тисяч громадян щороку, життя яких можна було б врятувати. Цю хворобу можна описати як хронічний популізм, ускладнений безвихіддю, корупцією і невіглаством, – так «лірично» почав свій виступ пан Ябчанка. -Популізм, бо держава обіцяє безоплатну медичну допомогу у державних і комунальних закладах, у яких громадянин змушений платити. При цьому, на усіх без винятку виборах, кандидати у державні мужі обіцяють і безоплатність для громадян, і достойну оплату медикам. Чергові вибори минають – громадяни далі платять, а медики залишаються з попередньою зарплатою . А лікар з такою зарплатою може лише сподіватись на “подяку” від пацієнта, або вимагати її. Пацієнт же, не маючи грошей на необхідне лікування, може сподіватись лише на самого себе (640 тисяч домогосподарств щороку потрапляють у фінансову скруту у зв’язку з хворобою одного з членів родини).Я лікар, і я точно знаю: якщо хворобу не лікувати, то вона не минеться сама по собі, а лише прогресуватиме,- продовжив фахівець. – Отже, який план лікування пропонується владою. На сьогодні у цьому питанні є консенсус між Кабміном, президентом і парламентом. Розпочався другий етап реформи. З липня стартує ще один. Олександр Ябчанка дохідливо пояснив про нове, що стосується нашого здоров’я, у нашому сприйнятті. За його словами, з 2020 року вся система охорони здоров’я має перейти на нову модель фінансування.

– Важливо не тільки скільки грошей виділяється на систему охорони здоров’я, важливо, як ті гроші в системі використовуються. Сьогодні вони використовуються в найнеефективніший спосіб, – додав Ябчанка.

Речник МОЗ України зазначив, що на сьогодні держава обіцяє пацієнту у державних комунальних закладах охорони здоров’я безоплатну медичну допомогу, проте коли пацієнт туди приходить, то 95% медикаментів він купує з власної кишені.

– Скільки він залишає за так званими неформальними платежами не знає ніхто. За найскромнішими підрахунками, це ще один бюджет медицини, – підкреслив спікер. За його словами, суть медичної реформи полягає в тому, щоб дати абсолютно конкретні гарантії отримання громадянами медичних послуг і щоб було зрозуміло скільки в програмі державних гарантій може забезпечити держава, а скільки має забезпечити громадянин.

За словами виступаючого, для того, щоб розрахувати гарантований пакет медичних послуг треба розуміти скільки у нас на це є грошей, що скільки коштує і скільки нам тих послуг потрібно.

– Зараз з цих трьох показників у нас є те, скільки грошей ми витрачаємо на систему охорони здоров’я, ми не знаємо вартість послуг, ми не знаємо реальну потребу в послугах серед населення. Це завдання Кабінету міністрів до кінця 2019 року, оскільки з 2020 року вже має бути вирахуваний гарантований пакет медичних послуг, – сказав Ябчанка.

Він наголосив, що процес обрахунку буде тривалим, що викликано різною собівартістю медичних послуг у різних медичних закладах. Відбувається це тому, що зараз держава не купує громадянам послуги, а фінансує бюджетні заклади. Тобто об’єм фінансування закладу залежить не від реально виконаної роботи, а від кількості населення, що числиться на території, котру обслуговує медичний заклад.

Спікер дохідливо пояснив процедуру: «Лікарня А може робити 1000 оперативних втручань, тоді як лікарня з аналогічним фінансуванням робитиме лише 300. Нескладна математика підказує, що собівартість послуги лікарні А буде втричі нижча за послугу у лікарні Б. А тепер уявіть, що у країні тисячі подібних лікарень, роботу яких необхідно проаналізувати і вийти на середню вартість послуг. На ці два роки, на мою думку, цілком підйомне завдання».

– Сподіваюся, що скоро визначатимуть фінансування наші нардепи не віртуально, як зараз: “Ось вам, умовно, 2,8% ВВП, на безоплатну медичну допомогу і ні в чому собі не відмовляйте”, а будуть змушені обіцяти лише те, що підтверджено бюджетними гарантіями,- уточнив речник міністерства.- А це найкраще щеплення від популізму, бо ВРУ стане перед непростим вибором: або ухвалити “мінімальний гарантований пакет”, або ухвалити “розширений гарантований пакет”, але з відповідним фінансуванням. Держава візьме на себе реальні зобов’язання щодо базових послуг, які бюджет здатен оплатити, а людина зможе отримати їх в обраному нею медичному закладі. Все, що не увійде у базовий пакет, людина має оплатити сама.

Зі слів Олександра Ябчанки, у гарантований пакет медичних послуг цього року входить вся первинна, екстрена (швидка) допомога. Окрім того, держава буде забезпечувати медикаментами від серцево-судинних і бронхіальних (астми) захворювань, цукрового діабету 2 типу. У перелік входить невідкладна допомога, пологи та частина первинних послуг в поліклініці, але взагалі всі послуги держзакладів в будь-якому випадку будуть дешевші. Крім того, бюджет також фінансуватиме орфанні (рідкісні) захворювання та онкологію. Держава відходить від пустих обіцянок і переходить до гарантованого пакету медичних послуг. Кабінет Міністрів розраховує їх вартість і реальну потребу. Пакет взаємозв’язаний з обсягом фінансування: затверджується Верховною Радою щорічно разом з ухваленням Державного бюджету.

-Для реалізації принципу “гроші ходять за пацієнтом” потрібно зробити наступні кроки: персоніфікувати пацієнта, тобто “прив’язати” бюджетні кошти до кожного громадянина, ми уже розпочали приписну компанію і 10 відсотків населення обрало свого лікаря, паралельно запустили реєстрацію в системі e-Health,- сказав спікер. Далі тези з його презентації.

Національна Служба Здоров’я, яку створили, почне закуповувати послуги, у того закладу, який обирає пацієнт, таким чином створивши конкуренцію за пацієнта між надавачами медичних послуг.

Важливо автономізувати медичні заклади, надавши останнім право самостійно розпоряджатись отриманими коштами, у тому числі і на підвищення зарплати медикам.
Визначати ж, де саме держава купуватиме послугу, буде сам пацієнт. Таким чином маршрут коштів по системі визначатиме не чиновник. За попередніми розрахунками, в середньому лікар отримуватиме 210 гривень на людину на рік. Лікар за кількість громадян, які підписали з ним контракт, отримає гроші.

В Україні запрацює страхова медицина: державне медичне страхування, а також створять національного страховика, який і буде закуповувати для громадян медичні послуги.

Модель, яку пропонує МОЗ, базується на тих податках, які ми вже платимо. Більш того, вона базується на загальному оподаткуванні. Це не ті податки, які беруться з зарплати, а ті податки, які беруться, наприклад, з наших витрат в магазині. Люди не відчують якогось додаткового навантаження. В цьому сенсі реформа пройде непомітно для громадян. Мета полягає в тому, аби спрямувати ці кошти за пацієнтом. Медичне страхування буде універсальним для усіх. Якщо говорити про трирічну перспективу, з’являться послуги, які не покриватимуться державним страхуванням. Тоді люди зможуть використовувати інші механізми: приватне медичне страхування або механізм співоплати. Первинна допомога покриватиметься страхуванням на 100 %.

– Це не гарантує нашій системі швидкого і безболісного одужання, але дає дуже високий шанс на успіх. – підсумував Олександр Ябчанка.

Про електронну систему обліку інформації e-Health, як ключовий інструмент у провадженні реформи на первинній ланці медицини та вимоги до закладів охорони здоров»я і лікарів у процесі приєднання до електронної системи, основні переваги для користувачів новинкою розповіли консультант МОЗ України Світлана Котляревська та експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ Роман Ланський. Вони наголосили на тому, що кожен новий етап реформи буде впроваджуватися тільки після того, як буде готовий той компонент системи e-Health, електронної охорони здоров’я, що може обслуговувати цей етап реформи.

Таким чином ми будемо мати можливість записатися до лікаря онлайн, отримати електронний рецепт, перевірити, що виписав лікар, мати доступ до електронної картки, мати можливість електронного направлення до спеціаліста. Коли в системі буде реєстр медичних установ, ми зможемо вносити інформацію про розклади прийому лікарів. У перспективі там можуть бути і електронні карточки відвідувань лікаря, опис скарг, виписані ліки. Звернувшись у будь-якому місті в екстренних випадках до лікаря, пацієнт із собою в онлайні матиме застороги щодо використання препаратів, яких не переносить і історію хвороби. Але це у перспективі, коли зареєстровані, хто надає послуги, долучаться до електронної системи.

На початку року в Україні стартувала державна програма “Доступні ліки”. Її суть полягає в тому, що пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом II типу і бронхіальною астмою можуть отримувати в аптеках медикаменти безкоштовно або з невеликою доплатою. У світі такі програми називають реімбурсацією. Про те, за яким механізмом вона працює , категорії захворювань та перелік ліків, вартість яких компенсує держава та про подальший розвиток і розширення програми у своїй презентації розповів заступник міністра охорони здоров’я України Роман Ілик.

– Для того, щоб одержати безкоштовно ліки з Національного переліку, необхідно спочатку звернутися до лікаря, який поставить діагноз і випише рецепт,- сказав Роман Ілик.

За даними МОЗ, з початку дії програми лікарі видали близько 10 млн рецептів, які використовували пацієнти. При цьому ліків було куплено на суму понад 390 млн гривень. У програмі бере участь 198 торгових марок медикаментів 43 виробників. У МОЗ вирішили на цьому не зупинятися, відомство запропонувало збільшити список препаратів, які беруть участь у програмі “Доступні ліки” ліками для пацієнтів з хронічними захворюваннями шлунка і кишечника, а також депресій. Крім того, деякі медикаменти будуть видавати безкоштовно і вагітним.

Про те, як за новими правилами обиратимуть керівників лікарень інформувала журналістів проектний менеджер урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Олеся Ткачук. Вона наголосила на тому, що, хоч зараз до розгляду беруться тільки кандидатури з медичною освітою, надалі очільниками ЗОЗ мають ставати люди з високими навичками управління.

– Керівником закладу охорони здоров’я має бути хороший менеджер, а медична освіта – це додатковий фактор, але він не має бути обов’язковим, – наголосила пані Ткачук.
Сьогодні при відборі кандидатів комісія має враховувати те, як вони представлять своє бачення розвитку установи охорони здоров’я, яке мають викласти в письмовому вигляді. І оскільки буде вестися відеофіксація конкурсів, то кожен бажаючий зможе подивитися на сайті органу управління, який оголосив конкурс, як той чи інший кандидат презентує свої пропозиції та чи достойна ця людина того, щоб очолити відповідний заклад охорони здоров’я.

Про перші кроки і результати свідомого вибору лікаря громадянами інформував експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ, член Громадської Ради при МОЗ України Євген Гончар. Наразі майже 4,5 млн людей підписали декларації з терапевтами, педіатрами і сімейними лікарями у рамках національної кампанії «Лікар для кожної сім’ї». Пацієнти вибирали з понад 20 тис. лікарів, які зареєстровані в електронній системі охорони здоров’я. Найбільше декларацій підписано в Харківській області, в абсолютних числах це понад півмільйона декларацій.

Кожен п’ятий житель Вінницької області зробив свій вибір лікаря. У Полтавській – це зробили – 15,5%, у Чернівецькій – 13%, у Житомирській – майже 11%. У Тернопільській майже 10%.

У регіонах відбуваються ярмарки здоров’я, під час яких люди знайомляться з лікарями первинної ланки, проходять медичні обстеження. Міністерство охорони здоров’я тримає на постійному контролі перебіг кампанії з вибору лікаря і своєчасно реагує на сигнали, що надходять щодо порушень на місцях.

Також варто зазначити, що державні фінансові гарантії запроваджуються поступово, на первинному рівні — вже з січня 2018 року, на інших рівнях – до 2020 року. До цього часу планують завершити етапи вибору лікаря, укладання декларацій, затвердження гарантованого пакету, комп’ютеризацію медичних закладів. Пільги, що вже існують у сфері медичного обслуговування, залишаються чинними. Життя вносить корективи. Міністерство планує ще розроз’яснювальні тури
Україною.

Людмила ОСТРОВСЬКА

 



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ