Тернопільська журналістка розповіла, як на Чернігівщині громадські організації допомагають сім’ям учасників АТО

0
271

Громадські організації, або як їх ще називають – “третій сектор”, у кожній демократичній державі , а Україна не виняток, відіграють надзвичайно важливу роль у захисті економічних, політичних, соціальних, творчих й інших інтересів громадян. У нас вони перебрали на себе  і боротьбу з проблемами, які принесла  загарбницька війна на сході України та анексія українського Криму. Саме з такими  об’єднаннями, які з’явилися уже в новітній час  української історії,  чи відкрили нові  напрямки роботи,   тематичні проекти в останні три-чотири роки, ми зустрілися у Чернігові.

Громадські організації Чернігівщини плідно співпрацюють не лише  між собою, а й на Всеукраїнському та Міжнародному рівнях. А з’єднала їх велика біда, яка ногами «зелених чоловічків» топче наш Крим і Донбас. У  лексикон українців ввійшли нові слова – «тимчасово переселені»,  «мобілізовані з війни»,  «поранені в зоні АТО», «потребуючі психологічної адаптації після подій на сході України», «сім»ї загиблих захисників Вітчизни» і з»явилася  тривога за завтрашній день  їхніх  сімей і за долю держави, якій  треба вистояти і в цьому випробуванні. «Біда не зламала, біда – об»єднала!» – під таким гаслом три роки тому   і започаткували волонтери, небайдужі люди, ентузіасти  співпрацю в одному руслі.

Підґрунтям  початків стала  розгубленість. На фронті гинуть діти, не повертаються з бою чоловіки, батьки, брати. Горе безмежне, а сонце встає зі сходу, день починається і ти живцем не ляжеш поруч… Двохсотий вантаж привезли, сльози виплакали, впорядкували могилку. А як далі жити з цим горем? Робити нічого не хочеться, чорна хустка приростає до голови. Першими отямилися психологи ,почали шукати партнерів,  бо  треба виводити людей з цього стану ,  разом шукати мотивацію до життя, віднайти нішу зайнятості тим, кого війна обпалила у своєму горнилі. В кінці 2014-го  осиротіло  70 сімей. Спілкування з ними  було важким, бо це було нове явище в нашій  психології. Але саме ці родини і пішли один одному назустріч. Офіційна дата створення громадської організації «Єдина родина Чернігівщини» — 19 грудня 2015 року. Але неофіційно організація існувала ще з 2014 року.

Голова правління Микола Шанський уже може ділитися досвідом роботи. Вони з дружиною Ніною   втративши сина, вирішили долучитися до громадської справи, бо як ніхто інший розуміли тих,  у кого війна забрала сонце у вікні. Основна діяльність об»єднання спрямована на соціальну і медичну реабілітацію та правовий захист членів родин бійців, які загинули при виконанні обов’язків на Сході.  Зараз організація об’єднує сім’ї майже двохсот  загиблих бійців у Чернігівській області. Вони потребують уваги, допомоги та підтримки. Без батька-годувальника залишились 77 дітей. Всіх цих людей у скрутні хвилини не залишають без підтримки члени «Єдиної родини».

– Коли разом, відчуваючи соціальну та моральну підтримку,  не так страшно переживати втрату.   Ми стали  однією  великою сім’єю, в якій  підтримують один одного, відновлюють контакти, поліпшують якість спілкування і взаєморозуміння, – говорить Микола Шанський. – Тепер у нас працює 8 підрозділів у районах області. Ми це робимо, аби дійти у «глибинку», в кожне село, до кожної мами і бабусі, побачити, як вони живуть, підтримати їх.

Члени організації в районах залучають до вирішення своїх проблем, серед яких оформлення документів для пільг, безоплатна юридична допомога та оздоровлення дітей –  органи влади, волонтерів та усіх небайдужих патріотів. «Єдина родина» співпрацює і з волонтерами в зоні АТО. Завдяки  тим людям, матерям із Сіверського краю   вдалося побувати на могилах синів, які поховані  у містах бойових дій. Матері загиблих бійців АТО активно долучаються до національно-патріотичного виховання молоді. Свої «уроки мужності» вони проводять у навчальних закладах   області.

Голова організації розповів, що йому вдалося побувати в десяти обласних центрах України, зустрітися з сім»ями загиблих. Тепер з  ініціативи  чернігівців   діє Всеукраїнське об»єднання «Єдина  родина України». На перший форум позаторік   у Чернігів  приїхали родичі загиблих воїнів АТО з 22-ох областей України. Тоді підписали  Меморандум –   документ, який регулює діяльність держави і громадських організацій щодо допомоги родинам, які пережили тяжку втрату. Торік  «Єдина родина України» збиралася в Тернополі. Від того часу імена загиблих в антитерористичній операції героїв з Чернігівської області викарбувані на плитах, що знаходяться в каплиці-пантеоні героям АТО на Тернопільщині (село Лішня Кременецького району поблизу цілющого джерела Святої Праведної Анни). Згоду на це дали 160 родин. Цьогоріч таку Всеукраїнську зустріч планують провести в Харкові.

До пропозицій громадських активістів дослухається місцева влада. Торік  за сприяння обласної ради, облдержадміністрації  видали  книжку «На палаючому Сході». Це видання вміщує більше сотні нарисів про живих героїв російсько-української війни  та полеглих синів Чернігово-Сіверського краю. Своїм змістом і кожною розповіддю ця книга підтверджує, що проти нашої країни йде справжня війна.

Депутати обласної ради одноголосно  прийняли  «Програму соціальної підтримки учасників антитерористичної операції, членів їх сімей та бійців-добровольців у Чернігівській області на 2017-2018 роки», в межах якої у минулому році матеріальну допомогу отримали 149 членів сімей загиблих учасників АТО. Виплати здійснювали щомісяця по 250 грн на загальну суму майже триста  тис. грн за списками громадської організації «Єдина родина Чернігівщини». За кошти державного, обласного бюджетів оздоровили 309 осіб, які перебували на обліку в органах соціального захисту населення.

Допомагають «Єдиній родині» і волонтерські та громадські організації краю. Разом вони ведуть широку просвітницьку діяльність, проводять тренінги, семінари та круглі столи.

Долею дітей бійців , демобілізованих воїнів та  сім»ями загиблих учасників АТО займається  і громадська організація »Центр  психолого-соціальної допомоги  «Ресурс», яку   зусиллями небайдужих благодійників, волонтерів-психологів, представників обласної  Спілки ветеранів АТО відкрили у  вересні 2015 року. ГО «Центр психолого-соціальної допомоги учасників АТО «Ресурс». Як стверджують фахівці, аналогів цьому центру  в Україні немає.

— Вже третій рік ми надаємо безкоштовну психологічну допомогу та сприяємо відновленню фізичного здоров’я військовослужбовцям, вимушеним переселенцям та членам сімей загиблих в районі проведення антитерористичної операції бійців. Для цього застосовуємо різні методики відновлення психоемоційного стану. Одна з них — занурення тіла у соляний розчин в капсулі флоат-терапії, — розповіла волонтер-психолог Ірина Шевчук.

Як зазначила  голова правління ГО «Центр психолого-соціальної допомоги «Ресурс» Світлана Ющенко, ідею капсули вдалося розвинути до більш масштабного проекту і  втілити його  на базі фізіотерапевтичного відділення Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Трускавецький» .

— Ми і гадки не мали, що співпраця виявиться настільки вдалою. Замість капсули там  збудували міні-басейн. Завдяки тому, що він є закритим до пацієнтів не потрапляють звуки з навколишнього середовища. Власне — це кімната в кімнаті зі свою унікальною атмосферою. Після сеансу у людини виділяються гормони щастя — ендорфіни, які допомагають подолати депресію. Для досягнення терапевтичного ефекту необхідно 500 літрів води, в якій розчинено 400 кілограмів англійської солі (сульфату магнію). Це  повна імітація всіх макро- і мікроелементів Мертвого моря. Коли людина лягає в неї, то опиняється у стані невагомості. Це дає змогу розслабитися і відчути себе, ніби у лоні матері. Після процедури, що триває 45 хвилин, розчин проходить через систему очистки і знову повертається назад. Його температура має бути рівною температурі шкіри — 34,8 градусів. Флоат-терапія — це найбільш якісний відпочинок для тіла, розуму та душі. Процедура  дає колосальний терапевтичний ефект психологічного відновлення,  — повідомила пані Світлана.

Нова процедура дозволяє вирішити низку проблем зі здоров’ям: у пацієнтів нормалізується серцево-судинна система, прибираються м’язево-скелетні розлади,  покращується психоемоційний стан. Крім того, капсула лікує грижі і протрузії, які часто виникають у бійців АТО.

– Тішить те, що над проектом працювали українські розробники. Це досить суттєво здешевило його вартість, адже закордонні аналоги коштують дуже дорого, – продовжила голова правління ГО.- Ванна з солоною водою  до душі учасникам антитерористичної операції, які приїжджають на реабілітацію після лікування у військових госпіталях.

Також тут проводять  реабілітацію бійців і відновлення  опорно-рухового апарату  на тренажері  «Сухожил».

– Це унікальний винахід нашого земляка, чернігівця Миколи Муравійника, – сказала  Світлана Ющенко. – Вже через три місяці занять можна побачити результат. Навіть жінка, яка позаймається декілька місяців, зможе згинати залізні предмети.

Організатори реабілітаційного центру  стверджують: завдяки виробленій методиці за 2 тижні психологічної і фізичної реабілітації, бійці, які після повернення з фронту відчували себе пригніченими, буквально таки повертаються до повноцінного мирного життя.

– Беремо групу десь на 10 людей на 14 днів. У нас є комплекс занять: це тренажер «Сухожил», 8 масажів, 8 флоат-камер і психологічна реабілітація. Все це  і дає результат,-  стверджує Світлана Ющенко.

Варто наголосити, що за два з половиною роки в Центрі оздоровилися 1200 військовослужбовців — учасників АТО. За цей рік реабілітацію отримали близько 400 захисників України. Колектив центру постійно працює над покращенням своєї роботи: відкривають нові кабінети, проводять ремонтні роботи, впроваджуються нові методи діагностики і лікування, створюють  затишні і комфортні умови проживання, лікування та відпочинку.

У центрі є творча майстерня для арт-терапії, кімната для індивідуальної і сімейної терапії, створені умови для проведення групових занять і тренінгів.

Світлана Ющенко сподівається, що держава помітить  цей заклад і підтримає фінансово ентузіастів-волонтерів, яким треба утримувати центр.

Проект «Україна-Норвегія» реалізують в нашій державі з 2003 року і є одним із наймасштабніших міжнародних проектів на території України. За підтримки норвезького уряду перепідготовку пройшли більше 9000 чоловік.

Реалізують його  в Україні майже два десятки вишів, серед них і  Чернігівський  національний  технологічний  університет.  Тут  вже третій рік поспіль у рамках проекту організовують безкоштовні курси «Перепідготовка і соціальна адаптація військовослужбовців та членів їх сімей в Україні» . Втілюють проект для того , щоб зменшити  вплив негативних соціальних наслідків економічних реформ та реформ оборонного сектору України для звільнених у запас військовослужбовців, учасників АТО і членів їх сімей та сприяти  розвитку співпраці між двома країнами.  З»ява  цієї програми  – вимога часу. Для визначення напрямків діяльності координатори проекту провели ґрунтовний аналіз ринку та виокремили ті освітні напрямки, які є найбільш затребуваними  в Чернігівській області. А це – організація підприємницької діяльності,  інтернет технології в бізнесі та WEB дизайн, підприємництво у сфері туристично-ресторанного бізнесу та у  сфері оздоровчо-рекреаційної діяльності.

Цьогоріч навчання відбувається три місяці  за двома спеціальностямми: «Підприємництво у сфері оздоровчо-рекреаційної діяльності» та «Підприємництво у сфері туристично-ресторанного бізнесу». Виконавцями основної частини проекту є Чернігівський національний технологічний університет і норвезький університет NORD, які організують і здійснюють професійну перепідготовку учасників проекту за обраною спеціальністю в обсязі 500 академічних годин (з яких 10 годин викладають викладачі норвезького університету). А після завершення навчання учасники отримають спільний диплом Міністерства закордонних справ і Міністерства оборони Норвегії, спільний сертифікат університету NORD і Чернігівського національного технологічного університету, а також свідоцтво про підвищення кваліфікації.

-З  одного боку ми говоримо про майбутнє,  про новітні технології, але йдеться і  про сьогодення, про наш непростий час, про допомогу воїнам, які проходять зону бойових дій, щоб вони могли бути адаптовані і могли успішно жити і бути корисними, – сказала психолог проекту  Тетяна Децюк. – Коли починають говорити про війну, люди, як правило, закриваються,  бо ця тема  болюча, хвилююча, але це реалії нашого часу.  Для нас дуже важливо дати їм нові знання, навики, доповнюючи те, що вони мали. Випускникам курсів також надаєтьться допомога щодо працевлаштування у вибраній ними сфері підприємництва для втілення отриманих знань у повсякденному житті.

Результатами роботи проекту стали успішні випускники, багато хто із них зміг вивчити щось для себе нового та попрактикуватися в інтернет-маркетингу, створенні сайтів, відео, опанувати англійську мову, маркетинг. Серед учасників проекту також є ті, яким вдалося започаткувати власні проекти, стартапи, бізнес у найрізноманітніших нішах: продаж та оренда житла, фріланс, започаткування рекламної агенції, виготовлення та реалізація кондитерських виробів, продаж взуття, відновлювальна енергетика, професійні фото та відеозйомки, туристичний бізнес, організація хостелу , продаж хендмейд та багато ін. Також серед учасників є й ті, хто паралельно займається й волонтерськими та соціальними проектами. Усі вони почали активно використовувати світ цифрових технологій у веденні своєї бізнес-діяльності, починаючи від можливостей соціальних мереж до своїх власних web-ресурсів.

По-новому запрацював з 2014   року  Чернігівський  Клуб міжнародної організації сороптимісток, який  відкрився у жовтні 2012 року і  мав завдання   – допомогти будь-якій жінці та дитині із вадами здоров’я, вирішити складні питання, що стосуються сфери освіти, юриспруденції, охорони здоров’я.

Президент клубу Валентина Меленівська  розповіла, що «Сороптиміст Інтернешнл»  – всесвітня організація,  одна з найстаріших  у світі,  має майже 100 років. Вона об»єднує  більше ніж 90 тисяч членів у 125-ти країнах світу. Як неурядова організація із дорадчим статусом в ООН, «Сороптиміст Інтернешнл» має своїх представників із правом голосу в центрах ООН у Нью-Йорку, Женеві, Відні, Римі, Найробі та Парижі. Такі Клуби, як у Чернігові, діють в Одесі, Дніпропетровську, Києві, Львові та Чернівцях. Новітня історія України, яка почалася зі слова «війна»  відкрила додаткові  можливості і функції жіночого клубу.

– Починаючи з 2014 року велика кількість переселенців прибула до Ладинки у санаторій «Десна», серед яких було багато матерів з маленькими дітьми, дітей без супроводу батьків,- розповідає пані Меленівська, –  треба було не тільки  психологічно їх підтримати, а й  допомогти  дитячим харчуванням, ліками, засобами гігієни, одягом, постільною білизною, тощо. Вони не просто переселялися, вони тікали від обстрілів, війни. Ми долучилися до благодійності разом з іншими громадськими організаціями. А потім започаткували  новий проект   “Надія – своїми руками” ( “Handmade hope”) на клубні ресурси.

А щоб їх заробити , сороптимісти провели ярмарок «Пані люблять сумки». Принесли свої речі. Загалом вдалося зібрати понад 300 речей. Серед них – статуетки, книжки, жіночі та чоловічі аксесуари, картини, дитячі іграшки, декоративний посуд, косметика, прикраси тощо. Кошти пішли на організацію майстер-класів .  Три місяці існував цей пілотний проект на базі клубу, а потім  жінки подали  заявку в міжнародні організації і вони відгукнулися. Тепер проект  для жінок-переселенців  працює при підтримці європейців.

– Ми маємо два завдвння:  психологічна підтримка потребуючих  через групові тренінги і індивідуальні консультації про те, як знайти себе  на новому місці, дати раду собі в цих умовах. Багато з вимушено переміщених працювали на виробництві, яке характерне для Сходу, – розповідає  президент клубу.- Сюди приходять всі, хто  шукає дружнє підтримуюче оточення, бажає навчатися і розвиватися особистісно, шукає  можливість опанувати жіночі ремесла і мати, при бажанні, у майбутньому, додатковий заробіток з вироблення сувенірів. Ми використовуємо арт-мистецтво , як засіб психологічного розвантаження, для гармонізації внутрішнього  стану, зняття стресу. Хочемо навчити жінок створювати прикраси, сувенірну продукцію, яку в нашому туристичному краї можна продавати.

Цикл навчання складає три місяці, понад сорок осіб  навчилися уже  мислити по-новому. Відрадно, що такі курси працюють і для дітей. Поки мами займаються хенмейдом, діти змістовно і весело проводять час з волонтерами: малюють, роблять цікаві вироби, бавляться в рухливі ігри.  Понад два десятки дітлахів прилучилися до пізнавально-навчальних занять.

– На наших  заходах  люди  відкривають  знання, які корінним чином змінюють ставлення до складних життєвих обставин, додають впевненості у собі і допомагають  долати труднощі, – сказала  президент клубі Валентина Меленівська, – приємно спостерігати, як учасниці зібрань   із  ситуації  жертви виходять впевненими , стають авторами нового життєвого рівня, навчаються позитивному мисленню і розвивають звички, що просувають до більш якісного життя.

Найбільше тішить результат від цієї справи. Із середовища клубу, яке розуміє і підтримує, вийшли господарі свого життя. Серед них – вчителька англійської мови, яка співпрацює  з міжнародною організацією мігрантів. Багато розпочали власну справу і мають додатковий дохід для сім»ї: це відкриття масажних кабінетів, майстерень з виготовлення мотанок та інших сувенірів,  розведення бджіл,  заняття живописом і продажем катрин…

Усіх жінок-сороптимісток об’єднує активна життєва позиція, благодійна діяльність, бажання підвищити свій статус  в суспільстві, підтримати одна одну та реалізовувати задумані, потрібні  проекти . На благодійній основі  тут проводять зустрічі, тренінги, психологічні консультації та різноманітні майстер-класи для вимушених  переселенців зі Сходу України та Криму, жінок, що пережили трагедію втрати близької людини .

– Але ми відкрита організація для всіх, хто хоче самовдосконалитися,- сказала Валентина Меленівська. – Відрадно відчувати підтримку закладів культури. Багато заходів ми проводимо в художньому музеї імені Григорія Галагана, Чернігівській  обласній  бібліотеці ім. В. Г. Короленка. Приємно працювати, коли бачиш, що люди співчувають, ідуть назустріч.

Слухаєш цих людей, для яких громадська справа стала покликанням,  які живуть проблемами і  турботами потребуючих їхньої допомоги і починаєш  пишатися, що таки у нас уже є традиція громадянського суспільства. Воно визріло. Наш «третій сектор» підтримує світ, ще б на місці хоч добрим словом підтримали, гори можна звернути.  Громадські активісти, ентузіасти, патріоти є  прикладом впевненості в майбутньому, наполегливості, терпіння, вірності і любові,  яка надихає  на рух вперед. Вони заселяють в душу і акумулюють   впевненість, що переживемо разом  і цю біду, яка спіткала нас у 2014,  все так не буде. З діяльності навіть цих кількох організацій, які відкрили секрети роботи і свої можливості,  бачиш, скільком людям вони подарували  щастя нового життя,  сприяли здійсненню заповітних мрій, збагатили і підсилили  творчий потенціал, відкрили талант і прагнення до успіху. А успішні люди – успішне суспільство.

 Людмила ОСТРОВСЬКА

Матеріал підготовлений за сприяння Харківського прес-клубу в рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа».

 

 



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ