Особисто я не вважаю, що проблема бездомних собак для Тернополя є найбільшою проблемою. Але вона існує. Там – батьки бояться самих дітей у школу пускати, бо вулицею бігає ціла зграя. Там – бездомна собака комусь джинси трішки вкоротила, там – комусь взуття попсувала.
У мене з цими тваринами конфліктів не було ніколи. Але на вулицях я їх таки зустрічав. І буду відвертим, коли бачиш 5-6 тваринок у половину людського зросту, починаєш відчувати певний дискомфорт.
У Тернополі є ентузіасти, які намагаються хоча б якось вирішувати цю проблему. Є люди, які їм співчувають і намагаються допомогти – хто добрим словом, хто коштами. А ще є люди, які готові труїти, стріляти і знищувати будь-якими методами.
А ще є самі бездомні тварини.
Цю, що ви бачите на фото, звуть Барбі. Одного разу, коли вона вигулювала свою господиню, підійшов якийсь чоловік і поцікавився чи це не французька болонка. Можливо у її родословній і є хтось, хто бачив Париж на власні очі, але Барбі корінна тернополянка. Народилася вона під сходами однієї багатоповерхівки на Новому світі. Одна добра жіночка дала оголошення в одній місцевій газеті, інша добра жіночка подумала, що не варто собачці жити на вулиці і забрала її до себе. Було це ще у 2006 році.
І ось уже 12 років Барбі – не бездомна собака, а цілком собі кімнатна. Вона має своє місце, але спати воліє у ліжку. У Барбі навіть є День народження – 5 жовтня.
Вона не любить, коли на неї одягають поводок і страшенно любить сніг. Вона обожнює маленьких дітей і не любить п’яних чоловіків.
А ще вона страшенно любить папугу, який живе у тій же квартирі. Може годинами сидіти і дивитися на нього. Коли ж він починає літати, ганяє по всій хаті, сподіваючись, що колись їй таки вдасться спіймати цей швидкий шматок м’яса у пір’ї. До слова, Барбі не їсть будь-яку ковбасу, тому вона є таким собі дегустатором ковбасної продукції…
До чого вся оця розповідь? А практично ні до чого. Просто така собі коротенька історія собаки, якій у житті пощастило трішки більше, ніж сотням інших тернопільським собакам, які народилися на вулиці. А ще – один із простих прикладів, як вирішити проблему з бездомними собаками.
Який же ви. пане Марко, молодець. Я просто кланяюсь перед вами за таку життеву правдиву розпов1дь. Щасти Вам.
на вул.Монюшку німецьку вівчарку привязали до дерева і так утримують цілодобово. Собака не агресивна на перехожих реагує спокійно