Спогади про 8 Березня: «То таке свято, як я дівка»

0
877

Не знаю, чи то мене одну дивують дискусії довкола цього свята. Мабуть, перший випадок, коли святкування вважають чи не гріхом. Та про мене. Лиш би не надсилали привітань у Фейсбук і Viber. А то відмічають на фотографіях з квітами, цукерками, парфумами. Справді? Це все, з чим у вас асоціюється жінка?

У мене алергія на це свято ще зі школи. Ми здавали по 2 гривні вчительці, а вона купувала на 23 лютого хлопцям горнятка, а дівчатам фотоальбоми на 8 Березня. Це все, на що вистачало їй фантазії. Мені в 3 класі дістався фотоальбом із мотоциклом Suzuki. Дуже по-дівочому, як на мене.

В університеті подарунки виросли до шоколадки, а на роботі до тюльпанчика в целофані. Шик! І все якось воно, ніби відчіпне, задля “аби відбути”.

23 лютого відмінили і права на подарунок стали нерівні.

– То не свято, – ствержують чоловіки, лежачи на дивані в Жіночий День, бо їм на роботі дали вихідний.

– То не свято, – переконують себе жінки, які йдуть 8 березня на роботу.

Та заспокойтеся вже. Бо то таке свято, як я дівка!

Воксана ШВАРЦ

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ