Деякі тернопільські чоловіки не дотримуються давніх традицій (фото)

0
841

Я вчора сміття виносив. Розумію, це жодним чином не подія світового масштабу, щоб про неї писати. От якби я ще його посортував, як цього вимагають якісь диваки з Європи. А я б таки посортував. А сенс? Все одно під будинком один бак для сміття стоїть. Тут, як мовиться, сортуй не сортуй, підсумок один.

Викинув я оте сміття, глянув за бак і остовпів. Приблизно так само, як народний депутат, якому сказали, що на його округ не виділили кошти з фонду соцекономрозвитку. Там за баком – ялинки лежать.

Ні, це не злочин проти людства. Але якось так паскудно на душі стало. Як же це так? 23 січня, а вони вже ялинки викидають. А традицій дотримуватися хто буде? Як же тепер тим чоловікам жити без ото жінчиного два наступних місяці аж до 8 березня: «Коханий, викинь ялинку». Ні, ну є вже такі, що і справді час на смітник. Але ж є і такі, що їм ще стояти і стояти.

Повернувся додому. Настрій, як в українських чиновників, коли їм сказали, що МВФ більше грошей не дасть. Глянув на свою ялинку. Хвоя з неї обсипалася ще перед Василем. А коштів на всілякі іграшки і прикраси я цього року не витрачав. Стоїть якесь шкарадство у кутку кімнати. І нехай стоїть. Як мовить народна мудрість – у домі хоч щось стояти має.

Не знаю, як там інші тернопільські чоловіки, а я традиціям зраджувати не збираюся. Не обіцяю, що до 8-го березня дотримаю. Але до 14-го лютого таки дотягну. Бо, по-перше, жінці потрібно ж хоч якийсь подарунок зробити. А, по-друге, що ж я буду за чоловік, якщо ще в січні ялинку винесу…

Марко КЛЕВЕЦЬ, блогер





БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ