Нарешті настав час, якого так чекали водії тернопільських маршруток. Нині кожний кермувальник має за честь нагадати пасажирам:
– 5 гривень шановні! Проїзд вже 5 гривень! – він тицяє пальце на наклейку біля себе.
Згодом помічаю, що ними обклеєний весь автобус. Певно, цілу ніч не спав, клеїв.
– У мене картка тернополянина, – хитро кажу я і простягаю йому картку.
– У мене вже є! – невдоволено буркає.
– Що у вас вже є? В мене не посвідчення, а картка.
– Беру до трьох пасажирів з карткою, решта платять, як всі! – підсумував водій.
Моя рука з карткою опустилася. Що це за маячня? Тернополян перетворили на пенсіонерів? Тепер і ми будемо стовбичити на зупинках, будемо прориватися в салони, аби потрапити в ту заповітну трійку? То навіщо та картка? Поясніть мені.
Воксана ШВАРЦ