Тернопільська журналістка взяла участь у прес-турі «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа», організованому Харківським прес-клубом на терени Житомирської області. Познайомилася з досвідом стратегії розвитку громад та реалізацією ідей за рахунок бюджету участі.
На прес-конференції кандидат економічних наук, доцент кафедри управління персоналом та економіки праці Житомирського державного технологічного університету Юлія Богоявленська (відзначена подякою виконавчого комітету Житомирської міської ради за активну участь у впровадженні проекту «Бюджет участі (громадський бюджет)»), голова координаційної ради з впровадження бюджету участі Сергій Намєснік, представники департаменту економічного розвитку Житомирської міської ради презентували проекти , які уже стали дійсністю і принесли досвід використання громадського бюджету.
ДЛЯ ДОВІДКИ: Словосполучення «бюджет участі» відносно нове явище для України. Хоч у світі воно відоме як партиципаторний бюджет( з англійської – «брати участь») з 80 років двадцятого століття. Понад 1500 міст на всіх континентах вже більше 20 років втілюють ідею партиципаторного бюджетування або, звичною для нас мовою, громадського бюджету. Сусідня Польща впровадила бюджет участі громад у 2011році, і вже сьогодні майже сто міст реалізують доступ мешканців територіальних громад до міського бюджету. Україна ж побачила перспективу лише в 2015 році і активно надолужує прогаяне, переймає досвід інших країн та намагається перейти на європейський спосіб бюджетування. За останній рік такий простий механізм впливу на владу здобув прихильність і діє у 20 містах України. А в 13 – знаходиться в процесі впровадження. Житомир серед першопрохідців.
– Для жителів міст така можливість – це певний тест на потенціал мобілізації громади у встановленні партнерських стосунків з органами влади, – наголосив голова координаційної ради з впровадження бюджету участі Житомирської міської ради Сергій Намєснік. – Залучення мешканців до процесу ухвалення рішень з розподілу бюджетних коштів на реалізацію їх власних проектів – один з найчіткіших прикладів використання норм прямої демократії. У цьому році ми реалізуємо громадські проекти, проголосовані і прийняті у 2016 році. Хоч навіть в законодавстві говориться тільки про “бюджет місцевого самоврядування «. Треба вловити різницю. Коли говоримо про бюджет участі , йдеться не про залучення громадян до реалізації міських ініціатив, а про можливості підвищення активності мешканців, які знають як покращити життя міста і можуть ефективно розпорядитися частиною коштів місцевого бюджету, в якому є і їхня доля податків. Люди стають партнерами владних структур. А в цілому , ми всі стаємо громадянським суспільством, до якого дослухаються керівники громади,- сказав пан Намєснік.
Представники департаменту економічного розвитку Житомирської міської ради розповіли про структуру впровадження громадських ініціатив. Спочатку вони визначали суму бюджету, яка складала у Житомирі один відсоток від міського бюджету. Потім люди подають проекти, які підтримують 15 однодумців, що належать до територіальної громади. Спеціально створена комісія розглядає заявки, а після голосування – зобов’язана контролювати впровадження виграної ініціативи. Таким чином, мешканці міста залучаються до розподілу міського бюджету.
Житомиряни у 2016 році подали 67 проектів, з яких 54 взяли участь у загальноміському голосуванні. За результатами голосування було обрано 11 проектів, що реалізовують цьогоріч. Їх кошторис склав майже 9 мільйонів.
У червні здійснилася мрія житомирянки Ірини Данилової, яку вона втілила у проекті «Чистий відпочинок». Авторка ідеї запропонувала встановити у місцях пляжного відпочинку майданчики для збору сміття, щоб зберегти чистоту річки Тетерів та кар’єрів міста Житомира. Управління житлового господарства виконало роботи з облаштування п’яти майданчиків з контейнерами для збору сміття за адресами, що запропонувала ініціаторка проекту.
За однією з ініціатив тепер громадськість міста привчають до сортування сміття на чотири баки. Є кілька локацій. У перспективі – лінії з переробки сортованих відходів.
Зворушливо розповідала про реалізацію своєї задумки «Островки здоров’я для всіх» житомирянка Галина Шевчук.
– У нашому мікрорайоні є дівчинка з особливими потребами – Даша, – вона не може гойдатися на традиційних гойдалках чи виконувати вправи на тренажерах для дорослих. І я вирішила, що треба, щоб усі змогли тренуватися, набиратися здоров’я. І ми зробили (спочатку вигравши проект) кілька локацій з різновіковими тренажерами: для дошкільнят, школярів, дорослих і для тих, хто має фізичні вади. По-перше, втілення проекту об’єднало мешканців навколишніх будинків, всі допомагали майстрам, по-друге, знаючи, що тут подбали про людей з обмеженими можливостями, жителі самі подобрішали, почали підтримувати один одного. Багато пенсіонерів приходить на майданчик. Відкриваючи «Островки здоров’я для всіх», мер міста подарував дівчинці на колясці ноутбук і нове крісло. Це єдиний в мікрорайоні спортивний майданчик із спеціально обладнаними тренажерами.
У вересні реалізували ще одну проектну пропозицію – «Мультиспортивний майданчик біля ліцею № 24». Новий спортивний простір складається з футбольного поля (22х42) із штучним покриттям та тренажерної зони. Вулична тренажерка переважно для старшокласників. Однак і молодші знаходять тут для себе багато цікавого. Ініціатором і натхненником будівництва цього об’єкту став колишній учень ліцею, двоє синів якого нині навчаються тут, Сергій Маковський. Він з любов’ю розповів , як отримавши від громади «добро» на облаштування пришкільної території спортінвентарем, чекали суперпокриття, як усі допомагали у будівництві, пильнували за якістю роботи. На футбольному та тренажерному полях займаються не тільки учні, діти, а й жителі прилеглих будинків мають доступ до нових спортивних об’єктів в позашкільний час. Також на території школи встановили нове освітлення та огорожу. Цей проект реалізували за бюджетні кошти у сумі 1 мільйон 400 тисяч гривень. Треба сказати, що з використанням бюджету участі у виграші всі: міська влада не приймає рішень, які не потрібні жителям, а мешканці реалізовують свої запропоновані проекти.
Пан Сергій, маючи досвід підготовки документа, його реалізації, планує ще п’ять проектів, які зможуть поліпшити мікроклімат міста, забезпечити бажаючим здоровий спосіб життя.
Новинку в місто принесла реалізація проекту Жанни Соловйової «Встановлення на зупинках карт-схем із графіком руху громадського транспорту». На зупинках встановлено 200 конструкцій з похвилинним розкладом руху громадського транспорту.
Є ще один переможний проект бюджету участі – “Зменшення кількості безпритульних собак у місті Житомирі”. Основна мета проекту – регулювання чисельності безпритульних тварин та системи обліку домашніх. Суть його полягає в безкоштовній ідентифікації методом чіпування чотирилапих, як безхатьків, так і домашніх.
За словами директора комунального підприємства «Центр захисту тварин» Олександри Мельник, підшкірна імплантація мікрочіпу (стерильна капсула з біоумісного скла розміром з рисове зерно), який несе в собі унікальний 15-значний номер з усією необхідною інформацією про тварину та її власника – процедура швидка, безболісна та цілком безпечна для життя та здоров`я тварини.
Для реалізації цього проекту з міського бюджету виділили 503 тис. грн. Через систему ProZorro за 182,5 тис. грн. придбали 2,5 тис. мікрочіпів. Решта пішло на сканер. Згідно з основними напрямками діяльності підприємства, безпритульні собаки, що підлягають відлову та стерилізації, безпосередньо проходять процедуру чіпування, що дає якісну та прозору інформацію про кожну безпритульну тварину в онлайн доступі для кожного бажаючого громадянина, забезпечуючи відкритість роботи підприємства.
-У багатьох розвинених країнах світу електронна ідентифікація тварин є обов’язковою, в інших – ця процедура дуже популярна. І ще один плюс має новація. З чотирилапим улюбленцем тепер можна подорожувати, бо без наявності спеціального мікрочіпа в країни Євросоюзу в»їзд заборонено, -сказала Олександра Мельник.
Житомирський Центр захисту тварин разом з ГО «Міжнародні системи реєстрації» нарахував у місті близько 2 тисяч безпритульних собак. 40 % стерилізованих тварин. Разом із тим, директор Центру розповіла, що за підрахунками трирічної давнини, які неофіційно проводили місцеві ЖЕКи, на вулицях міста було більше 7 тисяч безпритульних собак. Тому, сьогоднішні результати, рахуючи навіть із похибкою, можна вважати позитивними, а проекти стерилізації ефективними. Це свідчить про те, що програма стерилізації, яку тут почали кілька років тому спільно з товариством «Чотири лапи», діє.
– Зараз ми займаємося розробкою програми на наступні три роки під назвою «Житомир – дружнє місто для тварин», – поділилася планами Олександра Мельник,- зменшити кількість собак на вулицях міста до мінімальної позначки – 500 можливо, успіх справи залежить від стерилізації, реєстрації та ідентифікації безпритульних тварин.
Це лише частинка із того, що громада Житомира встигла зробити за бюджет участі. Втілення задуманого триває.
А цьогоріч уже відбулося голосування за проектні пропозиції, які виконуватимуть у 2018 році. На їх реалізацію з бюджету участі в Житомирі планують спрямувати 12 млн грн.
Так накопичується досвід з втілення громадянської ініціативи, вдосконалюється механізм співпраці , не тільки між мешканцями, об’єднаними ідеєю поліпшення життя вулиці, мікрорайону, а й громади та влади. Адже вони спільно працюють над процедурою планування розвитку, всесторонньо мотивують своє бачення, розробляють стратегію та її виконання. Це, насправді, дуже важка, та кропітка робота, але у якісному виконанні вона має принести дуже відчутні результати, як для кожної громади, так і для регіону в цілому. Це командна робота і вклад кожного учасника є дуже значущим та важливим. Спікери та експерти під час зустрічей у форматі «Місцеві громади – рушійна сила реформ» в рамках прес-туру Житомирщиною, були одноголосними у своїй вірі в позитивні зміни, які розпочалися в країні з 2015 року. Децентралізація має принести свої результати. Спеціалісти, ентузіасти цієї справи , переконані, що основним завданням для міських голів міст Житомирщини, громадських організацій, медіа, інвесторів, підприємців регіону та голів об’єднаних територіальних громад є якісно, добротно і прагматично виконувати свої обов’язки, ставити нові цілі, розвивати проекти із свіжим баченням вирішення проблем. І, звичайно ж, розвиватися самим, працювати так, щоб приносити користь та доходи громаді. А чим більше буде докладено зусиль – тим кращим буде загальний результат, який забезпечить розквіт не тільки громад, а і всієї країни у цілому!
Людмила ОСТРОВСЬКА