Чому тернополяни завжди і всім незадоволені

Хто б що не казав, а у Тернополі таки щось робиться. І практично усе зроблене починають обговорювати у соцмережах. Трішки дивно, але коментарі переважно негативні.

Що у нас з найновішого? Два фонтани. Той, що дуже довгий на набережній озера не подобається, бо схожий на каналізацію. А ще ж як вітер, то краплини задуває на набережну і гуляти некомфортно. А той, що у парку Національного відродження взагалі одразу обізвали меморіальним комплексом. І так у нас зі всім.

Поставили при вході до парку імені Тараса Шевченка якусь перголу і почалося. І конструкція не така, і колір, і матеріали. І взагалі кому і для чого воно потрібне.

Поставили напис «Я люблю Тернопіль» і з’ясувалося, що мову не ту обрали і розмір букв не усіх влаштовує. Бо при таких параметрах нормальне селфі зробити дуже важко.

Зробили накриття на пішохідному мості біля залізничного вокзалу. І все не таке. Пластик поганий – його град поб’є, взимку буде холодно, влітку – спекотно. І взагалі відтепер це буде улюблене місце тернопільських безхатченків і вони там такий безлад наведуть, що ходити буде неможливо.

Тільки з’явилася інформація, що у місті буде нова тролейбусна лінія, як почалося – кому вона там потрібна, не той напрямок обрали тощо. Цікаво що якби обрали інший напрямок, все одно було б недогода.

Почали ремонтувати дамбу і одразу лунають невдоволені голоси. Не той час обрали, не тими матеріалами ремонтують, бруківки австрійської шкода. І взагалі ту бруківку вкрадуть.

І так у нас зі всім. Щоб не зробили, одразу лунають невдоволені голоси. Хоч взагалі у місті нічого не роби. Але ж тоді галасу буде ще більше – нічого не роблять, куди міська влада дивиться і для чого вона нам така взагалі потрібна.

До слова. Автору цієї публікації також не сподобалися ні пергола, ні фонтан у парку Національного відродження.

Марко КЛЕВЕЦЬ