– Мій чоловік через цю дівчину пропустив матч. Ні, я не ревную. Просто думаю: що в ній файного? Я ж гарніша. – нарікає коліжанка Мар’яна у кафе за кавою. Вона показує на мобільному фото спокусливої дівчини. Її видно у профіль. На стадіоні серед численних вболівальників дівчина вигідно вирізняється тим, що з-під короткої футболки визирають великі груди. Мабуть, силіконові.
– Себто як чоловік пропустив матч? – перепитую.
– На неї витріщався.
– В неї гарні очі. – сміюся.
– Силіконові очі. – додає подруга.
– Та ти в такій майці взагалі будеш неперевершена. – заспокоюю Мар’яну.
– Це ще раз доводить, що головне – не фігура, а її частина, – зітхає подруга. – Мабуть, в неї більші цицьки.
– Не в тім річ. – кажу я. – Тут видно, що драйв під час матчу. Море енергії. Її груди сексуально виглядають з-під топу, ще й, уяви, звабливо рухаються. А ти вдома собі, усе спокійно. Спокійна краса, домашня…
– Та я теж драйвова. – заперечує вона.
Ця балачка нагадала мені про півня. Вірніше про те, як півень покинув всіх курей заради однієї курки. Розповідаю Мар’яні.
Улітку приїхала до мами в село. Була там місяць. Тепло. Затишно. Спокійно. Пора плодів, ягід і нового життя. Нове життя – це щойно вилуплені курчата, качки і гуси. Мама на два місяці позичила квочку тітці до сусіднього села. Коли квочка висиділа курчат і вони трохи підросли, забирати її з того села довелося мені. Зав’язала їй шнурком ноги, запхала в сумку і через півгодини подорожі в автобусі квочка знову на рідному подвір’ї. Квочка, тобто без курчат уже курка, одразу пішла в садок. Інших курей уникала. Видно, за два місяці усе забула. А от півень… Він три дні не відходив від неї. І сидів біля курки постійно, і ходив навколо неї, і хробаків для неї шукав, і зерно разом дзьобали. Забув про весь переповнений курник. Здалося, що я навіть позаздрила тій курці. Це ще тоді спонукало мене вкотре подумати про вічне – про стосунки між НИМ і НЕЮ.
Наша розмова за кавою нагадувала науково-практичну-пліткарсько-здогадувально-теоретичну конференцію. По перше. Про тварин і птахів. У хребетних тварин кількість самців, зазвичай, менша, ніж самиць у своїх групах. По друге. Про людей. Чоловічу полігамію пояснюють психологією і біологією. Для жінок вимальовуються не найприємніші аргументи. Так, наприклад, чоловіки полігамні за всім своїм єством. Сексологи вважають, що після закінчення всього 3-ох років спільного життя потяг до однієї жінки слабшає. Бо саме стільки часу нашим предкам було потрібно, щоб забезпечити захист жінки і спільної дитини. Через кілька років, здавалося б, щасливої закоханості, закінчується ідилія. І якщо пара не докладає жодних зусиль для збереження стосунків, закоханість так і не переростає в міцну любов. Що призводить до пошуку нової партнерки або коханки. Так зникає моногамія в сім’ї. Чоловіки налагоджують кілька сексуальних контактів. І все через той факт, що людина почасти підкоряється тим же інстинктам, що й інші тварини. А у багатьох з них передбачені статеві контакти з кількома партнерами, щоб отримати побільше життєздатного потомства…
– Просто вона інша. – підсумувала я. – Тому й чоловік твій пропустив футбольний матч. Не краща від тебе, а лише інша.
За сусіднім столиком я помітила двох чоловіків невизначеного віку. Елегантно вдягнені. Симпатичні. Мар’яна обернута до них спиною. Їй не видно їх. Вони розмовляють щось про своє, але час від часу поглядають у наш бік. Один зазирає на Мар’янині стрункі ноги і довге волосся, бо ж обличчя її не бачать. Погляд другого раз-у-раз перехоплюю на своєму декольте.
Для когось і я інша жінка – раптом осінило мене.
Наталія ЛАЗУКА
шлюхи, всюди одні шлюхи