Тернопіль важко назвати містом з великою кількістю радянської символіки. Але попри все інколи на очі такі речі усе ж трапляються.
На стіні Палацу спорту, що на бульварі Данила Галицького ціла мозаїка, присвячена зустрічі радянських «визволителів». Тут усе згідно із канонами – щасливі, усміхнені діти, радісні обличчя старших, червоні знамена, вишитий рушник, хліб і сіль.
Коли дивишся на цю мозаїку виникають різні думки. З одного боку невже ця подія справді варта того, щоб все ще прикрашати собою одну з будівель нашого міста. З іншого, тут вкладено стільки праці і хисту, що і нищити це чомусь не хочеться.
А що думають з цього приводу тернополяни?