Чи поважають тернополяни своїх матерів?

0
232

мамаНедоспані ночі, одвічні хвилювання, турботи – матері жертвують багатьма речами заради дітей. І справді,  вміння бути мамою – мистецтво, яке дається не кожному. Тому й часто наголошують, що поважати свою неньку, потрібно завжди і дякувати їй щодня, а не лише – в другу неділю травня, коли ми відзначаємо День Матері. Та ще й у 21 столітті, поряд із активною громадською роботою, саморозвитком, господарством у жінки часто не залишається достатньо часу на виховання дітей. Як це бути справжньою матір’ю, щоб діти тебе поважали?

Наталія Домінів, каже, що незважаючи ні що, вона б ніколи не змінила свого вибору бути матір’ю, адже діти – сенс її життя. Вона – мати-героїня, в її домі лунає 7 дзвінких дитячих голосочків.

– Я знаю, що діти – це завжди радість і щастя, – наголошує мама Наталя. – До них треба знаходити педагогічний підхід і тоді не буде важко. Коли жінка розуміє, що її призначення в дітях, тоді вона й щаслива. У мене 6 дівчаток і 1 хлопець. Я завжди знала, що в мене має бути найменше троє дітей. Сім’я, крім того, що має бути великою, повинна ще й бути дружньою. Я намагаюся завжди, коли між дітьми бачу якесь непорозуміння, розв’язати його. І наодинці, з кожною дитиною, поговорити й пояснити, чому так неможна робити. Бо передусім між нами має бути любов і дружба. А якщо будуть, то вирішимо й всі інші питання.

Повагу до матері можна проявляти по-різному. Це і добре слово, і допомога у домашніх клопотах. Краєзнавець Григорій Жук наголошує, з давніх-давен українці виявляли свою пошану до матері, звертаючись на «ви».

-У нас, в Галичині, звертання на «ви» було та ще й зараз є, особливо в селах, нормою. – каже літературознавець. –До рідних і старших зверталися тільки шанобливо: «ви», «вас». Навіть більше, зверталися до мами на «ви», але ще й казали на них у третій особі «вони». Типу: «мама казали», «прийшли», «приїхали нині пізно» тощо.

Зрештою, сучасні діти звертаються до батьків так, як вони їх навчили і як хотіли самі. Тож нема чого хапатися згодом за серце, коли почують, як чадо називає їх не тільки на «ти», а й «моя стара» чи «мої передки». А як звертаються тернополяни?

– Я до своєї мами кажу на ти, – каже тернополянка Богдана. – Так завжди говорила і їй так подобається. Пам’ятаю, одного разу почула, як в школі однокласники розповідали, що кажуть мамі «ви», і я прийшла додому і теж так звернулася до матері. То вона на мене так глянула: «Що це таке? Не кажи так більше». Моя мама – мені подруга, тому я з нею розмовляю так.

– Тільки на ви, – вважає Ігор Семенишин. – Це вияв поваги. Думаю, моїм батькам приємно, що я звертаюся до них на «ви».

– Я завжди говорив «ти». Мама не ображається. Навіть до Бога в церкві кажуть «Ти», то я думаю, в цьому нічого поганого нема, – пояснює тернополянин Олег Колодій.

Та незважаючи на те, скільки вам років, які посади ви обіймаєте, поруч із мамою ви завжди залишаєтесь дитиною.



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.