Тернополянка розповіла, як відплатили її дідові, який воював за радянську владу

0
945

Оксана СеменчукМій дід не любив розказувати про війну, не ходив на урочистості і не носив своїх медалей.

Вони лежали в царку на кухні, у шухляді. Вже не пам’ятаю, скільки їх було. Серед них була медаль за взяття Берліна. Він воював у армії Жукова. Брав участь у вуличних боях в Берліні, був поранений. Забрали його “визволителі” в квітні 1944-го на Тернопільщині, з хати, від трьох малих дітей. Найменшому було два роки. Ще пам’ятаю, як він весь час говорив: “Москалі всьо брешут…” Дякувати Богу, дід повернувся живим до жінки і до своїх малих дітей.

Після війни, повернувшись, дід не хотів іти в колгосп. Його у примусовому порядку заставили туди піти: забрали землю, коней, весь реманент, розвалили велику стодолу. Одного дня, коли дід з бабою працювали в полі і вдома були одні діти, до хати нагрянули партійні активісти. Мамі було 10 років. Вона згадує той кошмар. Діти плакали. По хаті літало пір’я з подушок. Забрали все їстивне і залишили голодними дітей. Повиливали і повисипали всю їжу з баняків і гладущиків. Навіть висипали у відро фасолі з торбинки і перемісили їх з квасним молоком з гладущиків…

Так радянська влада відплатила дідові за те, що він за неї воював.

Олена СЕМЕНЧУК



БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.