Тернопільська телеведуча розповіла про “еротичний” лист, жіноче щастя і екзотику

0
1153

image (3)Телеведуча, яка здивувала спільноту соцмереж жартівливим зверненням до міського голови, розповіла про себе. Завідуюча відділом інформаційних програм каналу ТТБ Наталія Мехралієва – про гумор, телебачення, кохання, екстрім і спокій.

– Наталю, у Фейсбуці ти написала вишукане жартівливе звернення до міського голови. Чому про дороги з еротизмом? Про це і натякали в коментарях.

– Мій пост у Фейсбуці – це не політзамовлення, не прояв особистої неприязні до Сергія Надала. Це навіть не звернення журналіста. Це крик душі жінки-водія, яка втомилася порушувати правила дорожнього руху, обминаючи ями і наражаючи себе на небезпеку. Зойкіт матері, для якої безпека дітей понад усе. Розпач пересічної українки, яка не так багато заробляє, щоб щороку замінювати пошкоджене авто на нове.

Де ви там узріли еротику? Чиновницька імпотенція – це не еротично, а катастрофічно! Це хвороба, яку варто лікувати. Бажано звільненням. А ви пригадайте реакцію водіїв, які “влітають” в чергову яму. З їх вуст лунають такі еротичні спітчі на адресу тих, в чиї обов’язки входить ремонт доріг.

Направду у мене були сумніви щодо подачі. Адже я розумію, що солідній жіночці певного соціального статусу якось не пасує висловлюватися саме так. Але КВНівське минуле взяло верх над розсудливим теперішнім. Тож текст з перчинкою. А чому б і ні? Чиновникам можна плювати нам в обличчя нічогонеробленням, а нам словесно бити їх нижче пояса зась? Якщо Надал і його команда роблять корисні справи для міста – я готова аплодувати стоячи, але якщо в окремих питаннях зашкалює бездіяльність, то тут, як мовиться, любімо люди правду.

imageЧи здивувала тебе реакція фейсбучної спільноти?

– За 20 років роботи у ЗМІ я навчилась передбачати реакцію глядачів і читачів. Тож і тут було все доволі прогнозовано. Люди з почуттям гумору, креативним мисленням і внутрішньою свободою мали б “лайкнути”. Чиновникозалежні, навіть якщо і згідні, промовчать. Ті ж, у кого гуморосприйняття  – 0,0%, а ханжество б’є рекорди, скажуть: “Ай-яй-яй. Як же так. Срамота. Так нізя… ” Я з повагою ставлюся до думки кожної людини, але й свою ціную.

Неочікуваною була лише значна кількість перепостів.

Тебе часто виручає почуття гумору?

– Коли твоя зброя гумор – ти непереможний. Це життєве кредо актуальне у будь-якій життєвій ситуації.

Чи варто спілкуватися з людьми, як не мають почуття гумору?

– Спілкуватися варто з будь-якою людиною. Але, якщо один із співрозмовників володіє почуттям гумору, а інший – ні, знайти точки дотику у розмові буде надскладно. Це діалог сліпого з німим.

15966007_1208635409214565_176672755128259193_nОдяг вибираю не до лиця, а до кольорової гами студії

Чи вплинула на твій характер і стиль робота на телебаченні?

– Я б не сказала, що робота відчутно вплинула на мій характер. Радше, навпаки. В мені постійно борються творча особистість і журналіст-інформаційник. Щоб задовольнити  обидвох, я, порушуючи телеканони, в інформаційних матеріалах використовую мистецькі підходи, а в розважальні програми вношу інформакценти.

А от щодо стилю, то тут я професійний заручник. Якщо нормальна жінка обирає собі одяг до лиця і по фігурі, то я – до кольорової гами студії й тематики програми. У моєму гардеробі два стилі: “на роботу” і “між люди”. Адже досить часто те, що гарно дивиться в кадрі – не надто у житті, і навпаки. Та “робочий” одяг все ж домінує.

– Чим є для тебе телебачення?

– Телебачення – мій другий дім. І я ненавиджу, коли до нього заходять лицеміри, циніки і брехуни. А в цілому українське телебачення наразі нагадує мені кімнату викривлених дзеркал: одне збільшує, друге зменшує, третє спотворює. Усе тому, що у нас нема незалежних телеканалів.

Інколи журналісти з приватних ЗМІ підсміюються на державниками. Мовляв, ви провладні, а ми такі круті, самостійні. В такі моменти хочеться відповісти: “Скажіть мені, хто вас фінансує, і я скажу вам, що і як ви пишете.” У нас є проблема з незалежними ЗМІ, але на щастя з року в рік зростає кількість вільних духом, а відтак, словом журналістів, які ідуть наперекір внутрішній політиці медійної установи, заборонам впливових людей. Таких повсякчас намагаються “приручити”, одягнути  в “гамівну сорочку”. Та попри все я вірю, що свободу слова в Україні вже не заглушити.

16806735_1244609305617175_403230534754755161_n– Чи жертвувала чимось заради роботи? Воно того варте?

– Це болюче питання.  На жертовний вівтар ТТБ я кладу найдорожчий скарб – час. Час, яким обділяю і себе, і сім’ю. Бо ж робота журналіста не завершується о 17.00. Щоб не загубитися у медіа-просторі, потрібно повсякчас стежити за новинами, шукати топові теми і цікавих людей. Та й тексти частенько в домашніх умовах чомусь пишуться ліпше.

– Чи боїшся чогось у роботі?

– Рутини, посередності і безперспективності. Коли ці “підступні панянки” смикають мене  за рукави, я гину, вмираю як журналіст, як особистість.

У кожної  жінки є свій образ чоловіка-супермена, мегамачо

– Що робиш, коли тобі сумно?

– Молюся. Сум, розпач, депресія – все це від лукавого. Це він майстерно плете свою підступну павутину у нашій свідомості. Але варто лише огорнути цю пастку щедрими молитвами, як вона вмить зникає. Рекомендую. Перевірено неодноразово.

– Чого не можеш зрозуміти у житті?

– Ніяк не збагну, чому у житті зло так часто бере гору над добром.

– Яка ти у веселощах?

– Безпосередня, як дитя. Але веселощі я собі дозволяю лише в колі дуже близьких людей.

 

image (2)– Що таке кохання? Чи буває воно бездоганним?

– Буває, але вкрай рідко. Бездоганне кохання – взаємне кохання. Це дар Божий. І отримують його, на жаль, одиниці.

Я асоціюю кохання з гарячим шоколадом. Хтось з перших ковтків обпікається і вирішує більше не ризикувати. Дехто п’є його похапцем, не надаючи особливого значення. Когось збиває з пантелику гіркий присмак, тому шукає щось осяжніше. І лише справжні гурмани можуть оцінити вишукані гірко-солодкі нотки. Вони п’ють цей дивовижний напій усе своє життя, поволі, насолоджуючись кожним ковтком.

– Від чого залежить щасливий шлюб?

– У доброму шлюбі щастя ходить попід руку з коханням, а без нього воно шкутильгає, втрачає орієнтири і розбивається вщент. І як би ви його не реанімували дитячими обіймами, статками, шанобливим ставленням – все марно. Без кохання шлюб може бути заможним, раціональним, успішним, дружнім, будь-яким, але щасливим – точно ні.

image (6)– Який чоловік може зробити жінку щасливою?

– Тут без варіантів. Лише коханий чоловік. Думаю, у кожної  жінки є свій образ чоловіка ідеала, супермена, мегамачо. От тільки парадокс в тому, що закохуємося ми зазвичай у повну протилежність тому ідеалістичному взірцю.

Більше ваблять екстрім та екзотика, аніж європейська комфортабельність

– Що найважливіше для жінки, щоб роками залишатися гарною?

– Інколи дивишся на жінку: вродлива, доглянута, зі смаком вбрана. На перший погляд не жінка, а витвір мистецтва. А потім приглядаєшся і бачиш, що краса ця якась мертва. Чому?  А тому, що жінка нещаслива. Тож на моє велике переконання, найвродливіша жінка – щаслива жінка. І допоки її очі випромінюватимуть щастя – вона неперевершена. І вік тут не має жодного значення.

– Яка ти вдома? Тиха і домашня, вишукана і непередбачувана чи ще інша?

– Я мінлива, як погода. Але, як відомо, у природи не буває поганої погоди. Це я так скромно натякаю, що я – сама благодать.

10553628_974118569332918_3670883497111732053_n– Де мрієш побувати?

– Подорожі – моя слабкість. Вони мені потрібні, наче кисень. Побувавши в багатьох країнах світу, зрозуміла, що мене більше ваблять екстрім та екзотика, аніж європейська комфортабельність. У планах – знайомство з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Хочу відчути атмосферу цієї країни,  поспілкуватися з місцевими, аби зрозуміти, як розкіш, зручності, інноваційні технології впливають на внутрішній світ людини.

– Чого тобі бракує у житті?

– Яскравих емоцій. Я в цьому плані ненаситна.

– Що вважаєш своїм найбільшим досягненням?

– Не що, а кого. Звісно, це мої діти. Це досягнення ще дещо маленьке і не завершене. Остаточно виконаним я вважатиму його тоді, коли мої діти зростуть порядними людьми.

Наталя ЛАЗУКА

image (1)

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ