У центрі мальовничого Чорткова є каштанова алея. Цим нікого не здивуєш – такі є у багатьох містах.
Місцеві ж каштани відрізняються від своїх побратимів з інших населених пунктів. Їх використовують, як дошку оголошень. Але вішають на них не банальні «куплю-продам», а повідомлення про смерть когось із жителів міста.
На цих листках пам’яті вказують, де і коли відбудеться поховання.
Зауважив, що зупиняються перед ними переважно люди старшого віку. Молодь проходить мимо, не звертаючи уваги.
Місцеві кажуть, що якби влада виділила якусь дошку, на якій можна було б вивішувати ці оголошення, то каштани залишили б у спокої.
А поки що дерева нагадують про померлих.
Марко КЛЕВЕЦЬ
м1ж 1ншим. ще у далек1 60-т1 роки коли я там жила було так само. 1 до цих п1р ця традиц1я збереглась. Але ми були тод1 молодими 1 чомусь дуже уважно читали про те хто помер. Чи, можливо. ми були б1льш жал1сливими 1 у нас було менше в1двол1каючих предмет1в. як то телефон моб1льний. 1нтекрнет. Якось знали од ин одного вс1. хоча народу було набагато б1льше. н1ж зараз. бо б1льша частина ви1хала. 1 яка р1зниця куди в1шають оголошення. Все одно це пов1домлення про те. що людина п1шла в 1нший св1т. А не було б полв1домлення – то може й не знали б. що людини нема. Це традиц1я дуже хороша 1 1снуе вона т1льки в Чортков1.