Є безліч професій, за якими можна заховатися від реального життя. Маркетологи, футболісти, айтішники, журналісти, танцюристи, ведучі телебачення, копірайтери, тренери з особистісного розвитку і бізнес-аналітики.
Провівши якісь маніпуляції на комп’ютері чи папері, ми отримуємо за це реальні гроші і купуємо реальні товари.
Сучасний світ дає можливість їсти найсвіжіші фрукти та овочі, не побувавши навіть хвилини на городі і не тримаючи сапу.
Ми можемо смажити свіжу форель на грилі, купувати автівки у кредит і вважаємо, що це відробили. А насправді за нас це все відробили своїми руками менш везучі бідолахи, котрі не отримали кращої освіти чи легшого місця роботи. Все роблять вони, а решта лише допомагають розподілити, перепродати і накопичити вироблений продукт. Це вони відпрацювали нам наші мохіто і суші, котрі ми споживаємо протягом року.
Якщо ви успішний підприємець – то це на 90% за рахунок недоплачених зарплат і премій.
Якщо ви успішний і працюєте самі – швидше за все, просто обслуговуєте багатих, допомагаєте їм гарно жити.
Кожен мільйон футболіста – оплачений з кишень трудяг, котрі після роботи на фабриці чи за кермом у кінці дня сідають пити пиво, яке їм і рекламують під час матчу.
Успіх 90% тих, що нині успішні – просто ілюзія.
І це не є якась чергова теорія змови. Це просто капіталізм. Згадуйте про це щоразу, як намащуватимете печінку тріски на гречану чіабату.
Володимир ГЕВКО