Ветерани війни викладатимуть домедичну підготовку в НАВС

У Національній академії внутрішніх справ домедичну підготовку відтепер викладатимуть і ті, хто надавав допомогу в реальних боях. До освітнього процесу долучили ветеранів російсько-української війни, які мають практичний досвід порятунку побратимів у бойових умовах.

«Це дуже важливо, коли слухачам пояснює не просто інструктор, а людина, яка справді пройшла через найскладніше. Бойовий досвід неможливо замінити жодною теорією. Такі практичні знання надзвичайно цінні, вони дають слухачам зовсім інший рівень розуміння. Для нашої академії це логічний і своєчасний крок», – зазначає ректор НАВС генерал поліції третього рангу Руслан Сербин.

Один з таких інструкторів – 34-річний демобілізований військовослужбовець Денис Смольніков з позивним «Ангел», був бойовим медиком. Службу розпочав ще 2016 року, підписавши контракт. На початку повномасштабного вторгнення захищав Київ у складі 72-ї бригади. У хлопця спершу був інший позивний – «Ласунка». А от ангелом його стали називати після бою на майорському напрямку. «Тоді сєпари “посвячували в лицарі” кожну нову бригаду, яка заходила на позиції, тобто лупили з усього, що в них було. І коли я витягнув сьомого чи восьмого пораненого з передової, хлопці почали казати: “Так ти ж Ангел!”», – усміхається Денис.

Денис Смольніков вважає, що його досвід бойового медика стане в нагоді слухачам курсу домедичної підготовки в НАВС: «Розумієте, стандарти НАТО – це чудово, але їх укладали для інших війн, які відрізняються від нашої. А моя мета – щоб хлопці змогли повернутися живими до своїх сімей. Я – сирота, і для мене особливо важливо, щоб діти були разом зі своїми батьками».

2022 року під Бахмутом Дениса було тяжко поранено під час евакуації поранених з поля бою. Поруч з автівкою медиків прилетів артилерійський снаряд. «Нас викинуло ударною хвилею в кювет: кузов окремо, кабіну – окремо. Ми стали важчими за наших “трьохсотих”, яких вивозили», – згадує чоловік.

Він дістав перелом хребта, тепер жартує про свій імплант, що має саморізи в спині. Під час реабілітації Денисові стало зрозуміло, що його хребет можна врятувати тільки за допомогою фізичних навантажень, адже потрібні м’язи, які “триматимуть каркас”. Він почав тренуватися. І це стало справжнім захопленням. Нині чоловік має чимало нагород з різних видів спорту, які отримав на змаганнях, зокрема міжнародних.

На одному з таких чемпіонатів Денис познайомився з Ярославом Шарким, який також нещодавно долучився до групи інструкторів з домедичної підготовки НАВС.

Ярослав має освіту фельдшера, до війни працював у лікарнях і на швидкій. На фронті, як і Денис, був бойовим медиком. «Тобто разом з хлопцями виконував бойові завдання, а в разі потреби надавав медичну допомогу», – пояснює ветеран.

Важке поранення Ярослав Шаркий отримав у липні 2023 року. «Проти нас стояли штурмові загони з колишніх “вагнерівців”, які проводили кілька “м’ясних” штурмів на добу. Нам потрібно було витягти поранених хлопців із сірої зони. Раптом нас почали обстрілювати. Снаряд влучив мені в ногу – і кінцівка відлетіла. Я почав накладати турнікет, але цієї ж миті нас стали обстрілювати з “Градів”», – згадує Ярослав, зізнаючись, що збирався вже помирати, адже розумів: двоє боєздатних не протягнуть одного пораненого п’ять кілометрів. Та йому пощастило – прибули хлопці з іншого підрозділу.

У шпиталі, отримавши тимчасовий протез, уже за тиждень Ярослав відмовився від милиць. «Зима, слизько, а я пішов у магазин без милиць. Реабілітолог кричить, щоб узяв милиці. А я кажу, що нізащо більше не візьму їх. Я просто намагався щодня пройти трішки довше», – розповідає хлопець.

Там Ярослав дізнався про «Ігри нескорених» і вирішив узяти в них участь. Тепер він, як і його товариш Денис, крім бойових нагород, має медалі за спортивні досягнення в різних видах спорту. Слухачам НАВС, вважає Ярослав Шаркий, будуть корисними не тільки його досвід бойового медика, а й життєва позиція: «Хлопці, які після одужання почали займатися спортом, показують такі результати, які повторити не можуть навіть люди з кінцівками».

Ще один член «команди бойових інструкторів НАВС» – Максим Валєватий з позивним «Чур». Поліцейський із 2017 року. Після повномасштабного вторгнення приєднався до штурмового підрозділу «Лють», де виконував обов’язки медика штурмового взводу. Воював на одному з найгарячіших напрямків – під Бахмутом.

Під час одного з бойових виходів біля Курдюмівки, коли група вже завершувала завдання і рухалася до точки евакуації, дорога виявилася замінованою. «Я єдиний з групи, хто втрапив на міну. Сам собі надавав допомогу. Мені побратими лиш допомагали», – ділиться спогадами ветеран.

Тренінги Максима з тактичної медицини – це також уроки про стійкість і психологічну готовність діяти в умовах реальної загрози.

Такі історії – найкращий доказ того, що досвід ветеранів є неоціненним. Він готує майбутніх поліцейських до служби, де кожне рішення – це шанс урятувати чиєсь життя.