«Не посилайтеся на обставини, ідеального часу не існує», – Марія Фіняк

З дитинства Марія Фіняк хотіла писати картини, та переміг прагматизм і вона вступила до економічного інституту у Чорткові. Уже через роки, коли поїхала до Лондона, знову вирішила вчитися в Art Academy London. Паралельно навчалася у студії мистецтв української художниці Ольги Браун. Муштрує свою майстерність і сьогодні. Про свою дорогу з Чорткова до Лондона і власного покликання Марія розповіла сайту Про Те. 

 

– Маріє, як так сталося, що ви завжди хотіли малювати, а вступили до навчального закладу, де потрібно рахувати? Це був тоді вибір без вибору? За вас вирішили, де вам вчитися, ви не почули себе тощо?

 – Зіграло кілька чинників. Серед мого оточення не було людей, які заробляли б собі на життя мистецтвом. Тому я навіть не знала, який напрямок розглядати, щоб потім знайти роботу. А ще я не хотіла навчатися далеко від дому. Тому вибрала освітній заклад рідного міста – економічний інститут. Коли  вчилася там, це був періодом застою у творчості. Я навіть не мала часу малювати, бо гризла граніт науки.

 

– Коли переїхали до Лондона і чому?

 – У січні 2013 року на кілька тижнів поїхала до тата в гості у Лондон. На той час він був на заробітках. Нове місто, країна, друзі, знайомі зацікавили мене. Залишилася ще на деякий час. Не думала тоді, що ця країна стане моїм другим домом.

– У Лондоні знову почали творити. Чому? Що це давало в емоційному, часовому плані? Комунікація з людьми чи комунікації з собою?

–  Без ненав’язливої наполегливості мого батька я може б і не почала знову малювати. Після того, як вирішила залишитись у Лондоні, то переїхала від батька в інший район. Винаймала кімнату в інтернаціональному будинку. Мої сусіди були приблизно мого віку, з різними цілями і планами на життя. Неділя для мене стала сімейним днем, коли ми зустрічались з татом в українській церкві, а опісля ми разом обідали в українській домівці (Союз українців у Великий Британії). Тато часто  дарував мені фарби, пензлики, альбоми чи ще щось, пов’язане з малюванням. Цього добра назбиралося чимало, я лише перекидала з кута в кут. Та одного дня це все знадобилось.

Якось в чудовій поїздці теренами Сполученого королівства, яку організували українці,  я познайомилася з Галиною Петровою. Це художниця з Надвірної, Івано-Франківської області. Розговорилися. Вона розповіла, що бере уроки малювання в художниці Ольги Браун. І так, з її легкої руки я потрапила до пані Олі та стала її ученицею. Мушу віддати належне моїй наставниці Олі: всім, що я знаю, завдячую їй. А ще Лондон для творчої людини – це відкриття. Стільки цікавих місць, безкоштовних музеїв, галерей, різних зустрічей за інтересами, тут ходити і не переходити все. Ідей для натхнення безліч. Ніколи не пізно вчитися чомусь новому.

– Буває, що люди, які їдуть за кордон, іноді ризикують втратити себе, свої таланти, професію і їм доводиться, наприклад, прибирати, важко працювати. Вам, навпаки, вдалося саме у Лондоні творчо себе розкрити…

– Життя у Лондоні – це не був мій спланований вибір. Я просто вирішила залишитись на трошки, щоб підробити грошей. Усе нове, незнайоме і чуже. Починала все спочатку. Це питання легалізації, права на працю, вивчення мови, пошук роботи. Не все так просто і безхмарно, як здається на перший погляд.

У моєму оточенні багато творчих людей. Знайомилися, коли допомагала чоловікові готувати радіопрограму “Знай наших”. У Лондоні є наші художники, скульптори, музиканти, співаки, танцюристи, диригенти та багато інших талановитих особистостей. Багато хто має роботу, яка не пов’язана з їх професією чи творчістю. Таких, які втратили свій талант, не зустрічала. Навпаки, не зважаючи на труднощі з пошуком роботи чи іншими життєвими обставинами, продовжують рости і розвиватися.

Я працювала офіціанткою, нянею, а також прибирала. Мене ніхто не змушував, це був мій свідомий вибір. Щоб винаймати житло, харчуватися, оплачувати курси і просто мати засоби для існування, потрібні гроші. Працюєш – маєш гроші. Не працюєш – не маєш. Усе просто. Хочу звернутися до тих, хто мають бажання розвиватися чи вивчати щось нове, але постійно щось чи хтось перешкоджає. Не намагайтесь посилатися на обставини чи вигадану причину – ідеального часу не існує. Якщо біля вас немає людини, яка вірить у ваші сили, то станьте цією людиною для себе. Просто робіть, розвивайтесь, вчіться, творіть не для когось, а для себе і все у вас вийде.

 

Довідка.

Марія Фіняк народилася і зросла у Чорткові, що на Тернопільщині. Здобула економічну освіту. Уже у Лондоні реалізувала себе творчо.  Брала участь у виставках: 2023 – Summer Exhibition 2023 ‘POWER’, Donkaster, UK 2023 – Annual Art Exhibition, The Friends of Holland Park, London, UK. 2022 – UK for Ukraine: Support through art, Jubilee Place, Canary Wharf, London, UK. 2022 UK for Ukraine: Support through art, Posk Gallery, London, UK. 2022 – UK for Ukraine: Support through art, Canada Place, Canary Wharf, London, UK. 2022 – Annual Art Exhibition, The Friends of Holland Park, London, UK. 2021 – Parallax Art Fair. The International Artists’ Art Fair 30th Edition in October 2021 at Kensington Town Hall, London, UK 2021 – Solo exhibition. Chortkiv, Ukraine. 2019 – Parallax Art Fair. The International Artists’ Art Fair 27th Edition in October 2019 at Kensington Town Hall, London, UK. 2019 – Parallax Art Fair. The International Artists’ Art Fair 26th Edition in July 2019 at Kensington Town Hall, London, UK. 2019 – Annual Art Exhibition, The Friends of Holland Park, London, UK.  2019 – Parallax Art Fair. The International Artists’ Art Fair 25th Edition in February 2019 at Chelsea Town Hall, London, UK. 2018 – Annual Art Exhibition, The Friends of Holland Park, London, UK. 2017 – Exhibition of Ukrainian art association in London, UK.