Понад 500 тортів Аліна Ярмакова спекла за два роки. Але у домі тернополянки рідко є випічка власного приготування. Жартує, що вона “чоботар без чобіт”. Хто знає її кулінарні таланти, просили пекти паски до Великодня. Аліна відмовляла.
– Паски випікаю лише для рідних, бо маю велику кількість замовлень, – розповідає жінка. – Не хочу, щоб кількість перемогла якість. І дітки прагнуть більше уваги, а часу завжди ніби не вистачає. Навіть на свята не встигла щось приготувати – хотіла купити паску в АТБ. Зателефонувала чоловіку. Він відповів: «Дожились, коли вдома є кондитер».
Аліна пекла паски з трьома дітьми – 8-річною Софією, 6-річним Святославом і 3-річним Ярославом.
– Разом замісили тісто і діти усе прикрасили, – продовжує. – Самій швидше, але з дітками цікавіше. Для них це нові враження, ще й час, проведений з батьками. Якщо усе заздалегідь підготувати, тоді просто. Важливо розподілити між дітьми обов’язки. Їм дуже сподобалось, бо потім усім розказували.
Аліна мріє наступного року спекти паски у печі. Без дріжджів, на заквасці.
– На жаль, вдома є лише грубка, – каже Аліна. – Думаю, це щось магічне – розпалити піч і готувати їжу на вогні.
Сучасні паски відрізняються від тих, які колись робила мама чи бабуся. Інший смак. Більш вологе, жирніше тісто і багато сухофруктів. Колись не було стільки видів горішків і екзотичних фруктів. Люблю панетонне класичне на заквасці, на італійському борошні. Хоч процес довший, але він того вартує. Також люблю паску крафін.
Найдорожчі торти – на підтримку українським воїнам

Найдорожчі торти Аліни – 19800 і 16300 гривень. Кошти пішли на підтримку ЗСУ. Ціну сформував аукціон.
– За кожний лот люди переказували по 100-150 гривень на карту, – пояснює кондитерка. – Призначали порядковий номер. І в певний день тривав онлайн розіграш за допомогою програми випадкових чисел Random. Переможець обирав начинку, оформлення, дату і я випікала.
Найбільший мій збір – 19800 гривень. Тортик виграла наречена захисника. Вона бажає, щоб я спекла його на їхнє весілля.

– Усі торти, які виставляла на аукціони, набирали гарну ціну, – продовжує Аліна. – Дехто перекидав такі суми, за які могли б придбати і не один торт. Емоційно найважче було тоді, коли до збору долучались рідні захисників. Було, що і рідні тих захисників, які загинули. До горла підступав клубок – хотілося плакати.
Ці кошти збирала на дрони, амуніцію, ремонт техніки і для захисників, які повернулись з полону. Вони потребують лікування та реабілітації.
Шедеври з патріотичною символікою
Аліна оригінально оздоблює торти.
– За рік великої війни я пекла дуже особливі торти, інколи іменні, – розповідає. – Часто з прапором, тризубом, із зображенням захисників або жовто-блакитного кольору. Один торт якось замовили й самі захисники для медичної клініки, яка постійно їм допомагає.
На тортах, які передаю захисникам, пишу “Дякуємо”. А ще був напис “Сміливі завжди мають щастя”. Але це не настільки шедеври, наскільки прогрес. Він постійний.

– У січні із любов’ю випікала торт для брата Любомира, – ділиться Аліна. – Він перебуває на фронті. Цей торт став рекордсменом в подорожі «Новою поштою». За 1000 кілометрів доїхав цілісіньким. Тортик – з горами. Оздобила його, зобразивши краєвиди Норвегії. Це країна, куди брат мріє поїхати після війни.
Торти з міцним слівцем
Тендітна і ввічлива тернополянка після повномасштабного вторгнення проявила себе дещо по-іншому. Коли писала повідомлення воїнами та волонтерами, іноді вставляла міцне слівце.
– Спекла два торти з нецензурними словами, – каже Аліна. – Перший – для волонтерського центру з написом їхньої назви “Бережіться і їбаште”. Такий же напис був і на торті для захисників. Волонтери дуже зраділи. Вони майже без вихідних. Живуть між коробками амуніції, техніки, дронів, медицини, одягу. Сортують усе на складі. Працюють без зарплати. Для мене воїни і волонтери – це надлюди.
А захисники були приємно вражені. Знаю точно, що тішилися. Не раз писала їм у повідомленнях ці слова і бачила, що їм подобається. Цей тортик хоч простенький в оформленні, але у соцмережах отримав дуже багато вподобань. Ніхто не висловлював обурення.
Торти на замовлення Аліна випікає уже два роки. Раніше виготовляла натуральні цукерки із сухофруктів.
– Найчастіше на торт витрачаю 12 годин, – каже кондитерка. – Звісно, це не постійна робота, бо інколи щось має вистигнути, щось підмерзнути в морозильній камері. І я в цей час паралельно печу інший торт.
Чомусь не маю бажання їсти торти. Надивлюся і не хочеться солодкого. Рідко виникає ідея спекти щось для себе.
Про Те
