Тернополянка розповіла про дискримінацію власників собак

Днями нас впустили з собакою на прогулянковий катер в Тернополі, вам та вашим стюартам – респект.

Це було приємно, особливо після того, як ми безуспішно намагалися знайти нічліг, чи місце, де повечеряти з собакою в Рівному і так і не знайшли. Я добре розумію людей, які собак чи то недолюблюють, чи то бояться – то їхня справа.

Але от люди з тваринами мають такі самі права, як люди з дітьми, чи люди з обмеженими можливостями. Та в нас в країні, на жаль, коли людина купує тварину (чи забирає з вулиці), вона прирікає себе і своїх близьких на той самий вечірній і ранковий ліс і… все.

Після того, як прокажений, мусиш ходити вечорами і задвірками.

Подорожі тобі недоступні, не можна навіть елементарно придбати таблетку від головного болю, воду, чи каву.

За всі роки мого життя із собаками (а це більше 10 років), нас одного разу впустили погрітися до кав’ярні. Це була Скаварідка в Тернополі.

Знаю, що собачники собі “вигризають” територію, але це не вихід. Суспільство не готове приймати людей якихось “не таких”, не те, що тварин.

Ольга ЗАЙЧУК