Фермери Тернопільщини завдяки новій зернозбиральній техніці за лічені хвилини збирають урожай

0
646

У Березовських – двадцять перші жнива!

У складних погодніх умовах, раціонально використовуючи кожну сприятливу годину, хлібороби ПП «АгроН» і ФГ «Березовського», що в Тернопільському районі, дбайливо збирають урожай зернових культур на своїх щедроврожайних полях. А відповідальній  кампанії хлібозбирання передувала хороша християнська традиція – освячення техніки. Цю почесну і вже традиційну  в Тостолузі місію, поєднану з Божим благослловенням, виконав місцевий священник отець Василь Собчук. З теплими напутніми словами хліборобам на жнива виступив керівник господарства Юрій Березовський.

Два десятки літ тому на мапі Тернопільського району з’явилося підприємство «АгроН», яке тепер господарює на чотирьох тисячах гектарів орендованої землі у Товстолузі та ще в десяти навколишніх селах. Юрій Березовський, нині заслужений працівник сільського господарства України, депутат Тернопільської обласної ради, що створив згадуване підприємство, був наймолодшим з-поміж своїх колег-керівників. Завдяки притаманній йому цілеспрямованості та наполегливості і заповзяттю дружини Наталі, яка взяла на себе управління  економічним потенціалом обидвох господарств, Юрій Романович довів, що вік не завжди має значення в роботі. Він упевнено і грамотно керує успішними сімейними фірмами, до роботи в яких підставили плече вже й діти. Так вони разом торують собі шлях у ринкових лабіринтах, роблячи ставку на ті чи інші культури, перемагаючи, йдуть уперед. І врожайна нива стала прихильною до дбайливих господарів. Середні врожаї пшениці у 7-8 т/га тут давно стали нормою. Як і ріпак від 3,5 до 4,5 т/га, чи ячмінь – 7 т/га, цукрові буряки 65-75 т/га, кукурудзи більше 10т/га.

Очільник агрофірми сподівається зернових зібрати не менше, як торік, бо агрономічна служба чітко дотримується сівозміни і все вдалося зробити згідно з нормами й термінами посівів та їх обробітку. Тішить Юрія Березовського тепла погода і вологість. Це дає можливість налитися колосу озимої пшениці і ячменю. Однак затяжна прохолодна дощова весна майже на два тижні відтермінувала початок жнив, до яких тут давно були готові: продезинфікували складські приміщення, оновили токове господарство, встановили електронну вагу, заасфальтували під’їздні шляхи. Суперсучасна техніка швидко впорається зі збиранням урожаю, лиш би не підвела погода.

Цьогоріч «АгроН» поповнив свій потужний машинний парк – придбав зернозбиральний комбайн Lexion 770, який  є найпотужнішою флагманською моделлю гібридної компоновки. У господарстві це вже четверта зернозбиральна машина компанії Сlaas. Продуктивність жнивування чотирьох комбайнів 150 га.

– Ми повсякчас виступаємо за новітні технології, що й вивело нас на високий рівень виробництва, – говорить мій співрозмовник. –  Ви можете побачити, як у полі працює ще чотири комбайни: 2 Claas Lexion 670 та 2 Claas Lexion 770, які зарекомендували себе дуже позитивно. Новітня техніка дає можливість не тільки за лічені дні зібрати врожай, а й до мінімуму звести втрати.

– Хоч нікому ще не вдалося без втрат завершити косовицю, – говорить Юрій Романович.

І ми разом пригадуємо жнива тридцятилітньої давності, адже свого часу хліборобське життя нині відомий аграрій розпочинав помічником комбайнера, працюючи з батьком, який у далекі радянські часи кращим механізатором Тернопілля.

– Тодішні машини просто не справилися б з цими врожаями і обсягами роботи, – каже Юрій Березовський. – Втрати складали 10-11 відсотків, а намолоти ледь сягали 30 центнерів з гектара. А зараз процент втрат  наближається до цифри 3. І треба врахувати, що є природні втрати: пересохло колосся, висипалося зерно, чи залягла рослина і прибило вітром. Хоча ми робимо все для того, щоб мінімізувати втрати.

Першою почали збирати надранній сорт озимої морозостійкої пшениці Бодічек. Потім переженемо наші степові кораблі на ранній ріпак, пшеницю, ячмінь, а завершимо горохом.

Запитую про особливості жнивної кампанії з технічної точки зору. Юрій Романович розповідає, що в «Агроні» роблять ставку на високу продуктивність, на 100% задіюючи техніку.

– Так, наші комбайни на ходу розвантажують зерно у зерновози – у нас їх три у наявності і всі на ходу. Якщо б ми працювали по старинці, зупиняючись заради вивантаження, то треба б було використовувати ще один комбайн. Наш принцип – заздалегідь забезпечити безперервність роботи. У разі поломки якогось агрегату, завжди маємо запас. На додаток – ще 50% земель від тих, що має наше підприємство, можемо забезпечити посівною та зернозбиральною технікою! Свій земельний банк збільшувати, на жаль, не маємо змоги, але послуги надаємо і будемо надавати, – говорить досвідчений керівник агрофірми з Товстолуга.

Збіжжя у господарстві спочатку звозять на токи, доводять до потрібних кондицій. А потім на елеватори в склади, оснащені новітніми технологіями зберігання. У полі працюють досвідчені комбайнери Василь Назарко, Володимир Балабан, Степан Матушевський, Віктор Шугета. Процес жнив не цілодобовий, бо ранкова і вечірня роса дають додаткові клопоти із сушінням зерна. Тому в поле комбайни виходять, коли сонце вже висушить росу. За якістю зерна тут стежить місцева лабораторія, адже і для себе виготовляють борошно, для своїх працівників випікають хліб з власної муки.

– А куди збуваєте зерно? – запитую у пана Юрія.

– ПП «Агрон» уже давно має надійних партнерів – ТОВ «Забаразький КХП» і ТОВ «Скіфія». Нас повністю задовольняє і ціна, і логістичні операції. Також частину врожаю відправляємо на Тернопільський КХП.

Для учасників жнив одним із найважливіших питань є дотримання правил з охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху сільськогосподарської техніки. Тож усі причетні до збирання хліба пройшли відповідний інструктаж. Біля комбайнів чергує пожежна машина. Токи забезпечені вогнегасниками і засобами безпеки.

– Жнива для вас — це боротьба, пора року чи технологічна операція? – цікавлюся у директора господарства.

– Жнива — це час підбиття підсумків зробленого і  закладення фундаменту майбутнього. Я по життю оптиміст. Якщо щось не вдасться цьогоріч, то виправимо наступного року. У будь-якому випадку, не зважаючи на погоду на дворі або «погоду» у державі, результат, який має аграрій, залежить в основному від нього самого. Як працював, що вкладав – такий врожай і отримаєш. І все ж просимо Всевишнього, щоби дав можливість зібрати вирощене, бо за кошти, отримані від цього врожаю, треба  оплатити працю наших хліборобів, віддати податки державі, забезпечити себе усім необхідним для осінньої посівної кампанії і далі дбати про врожай наступного року.

Людмила ОСТРОВСЬКА

 

 

 

 

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ