На Тернопільщині медпрацівники працюють за мізерну зарплату, а доплату за коронавірус отримали тільки за квітень

0
967

Людмила Маляровська вже 28 років працює старшою сестрою-господинею в інфекційному відділенні Кременецької лікарні. Тут продовжують лікувати пацієнтів хворих на коронавірус. Сьогодні, більше за ризики роботи в інфекційному відділенні, медперсонал хвилює затримка зарплатні. Людмила Маляровська розповіла Кременець.City свою історію.

Не здогадуючись контактувала з хворими на коронавірус 

В інфекційному відділенні старша сестра-господиня має різні обов’язки і завдання. Під час роботи вона контактує чи не з найбільшою кількістю людей у медзакладі, включно із хворими на Covid-19. Останні два місяці Людмила Маляровська працює щоденно в режимі з 8 до 15-тої години дня і за свою роботу отримує мінімальну зарплату – 2400 гривень.

— Мої обов’язки — це прання і прасування постільної білизни, а також захисних костюмів медперсоналу. Допомагаю медсестрам перевезти хворих на рентген чи флюрографію. Що скажуть робити — все виконую. Маю багато дрібних завдань:немає світла — кличу електрика, немає води — йду за сантехніком, — пояснює Людмила Маляровська.

Поки що їй вдалося уникнути інфікування коронавірусом. Медсестра-господиня як і весь медперсонал лікарні одягає захисний костюм, носить захисні маски, користуємося антисептиком. Щоправда, із захисними костюмами медики у відділенні мають часто проблеми – не підходять розміри.

— Костюми є, але немає великих розмірів. У нас одна медсестричка була на підміні, а вона повненька. Вдягнула один костюм — порвався, вдягнула другий — замок вискочив. Я вже й від свого імені просила, щоб нам з цим зарадили, – розповідає медик.

З благодійних внесків на потреби лікарні у відділення придбали пральну машинку у якій перуться костюми медперсоналу.  Нещодавно також у відділення докупили сушки, якими можна в приміщенні користуватися. Якщо погода гарна, сестра-господиня Людмила Маляровська вивішує білизну і костюми на шнурочках у дворі.

На час пандемії медикам інфекційного відділення допомагають волонтери Червоного хреста. Вони привезли лікарям новий холодильник, чайник, ковдри, мінеральну воду. До збору коштів на потреби відділення долучився також педагогічний колектив ліцею та інші місцеві.

Всі боялися і не знали чого чекати від нової інфекції

Сестра-господиня пригадує випадок, коли на початку карантину вона допомагала пацієнтці ще до огляду лікаря, не знаючи що жінка хвора на коронавірус.

— До нас надійшла пацієнтка з Почаєва. Ніхто не думав, що це може бути коронавірус, припускали, що грип. Я їй тоді міряла сатурацію (насичення киснем в крові, — ред.), не маючи захисного костюма. Але одразу після того руки мила і обробляла антисептиком. Це була важка пацієнтка і після огляду лікар направила її в реанімацію. Згодом у неї підтвердили Covid-19, – згадує пані Людмила.

Медик розповідає, що на початку всі боялися і не знали чого чекати від нової інфекції. Деякі працівники розрахувалися з роботи, хтось пішов на лікарняний. Сама ж Людмила роботу не покидала.

– Немає значення, чи це коронавірус, туберкульоз, СНІД чи інша інфекція — вони всі небезпечні. Ми всі переживаємо за себе і за свої сім’ї. Як медсестри давали Клятву лікаря, так і ми мусимо працювати, бо це наша робота, — пояснює пані Людмила.

З родиною і знайомими жінка майже не спілкується. На це дві причини: брак часу через роботу, і страх когось заразити.

Найбільша проблема — не вірус, а оплата праці

Найбільша проблема для медиків інфекційного відділення сьогодні –  затримка зарплатні. За травень медпрацівникам зарплату виплатили ще третього червня, але виплат за роботу з коронавірусними пацієнтами й досі немає, пояснює Людмила Маляровська.

– Мені як сестрі-господині коронавірусних прийшло 1120 гривень, це за тих кілька робочих днів в період з 22 квітня до 1 травня. Медсестрам і лікарям, звісно, платять більше. Проблеми з оплатою за другу половину березня, бо за той місяць ми отримали тільки аванс, а зарплати — ні, – розповідає сестра-господиня.

Медики вже дзвонили на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я і відправили туди лист. Проте відповіді більше місяця немає.

– Хотілося б, щоб Міністерство охорони здоров’я краще дбало про нас, медпрацівників, – говорить пані Людмила.

Головний лікар Кременецької районної лікарні Павло Кісіль підтвердив, що заборгованість по заробітній платі медпрацівників за березень дійсно є. За його словами, з першого квітня 2020 року Кременецька районна лікарня уклала договір з Національною службою здоров’я України і з того часу всі виплати відбуваються вчасно і в повному обсязі. До цього часу фінансування відбувалося з місцевого бюджету по субвенції.

– Міська рада виділила 100 тисяч на зарплати медикам, і ці кошти ми вже виплатили. Станом на сьогодні ми маємо заборгованість 1 мільйон 400 тисяч гривень, це заробітна плата за березень 2020 року. На черговій сесії районна рада виділила 250 тисяч гривень. Ці кошти лише виділені і поки що не профінансовані, будуть виплачені найближчим часом. Коли і яким чином будуть виділені і виплачені решта 1 мільйон 150 тисяч гривень, поки не можу сказати, — прокоментував ситуацію із заборгованістю Павло Кісіль.

Кременець.City поцікавилися й про кошти, які Міністерство охорони здоров’я обіцяло видати медпрацівникам, які працюють із коронавірусними хворими. Оплата за роботу з такими пацієнтами медпрацівникам Кременецької районної лікарні почала надходити від 22 квітня 2020 року, тобто з моменту укладення відповідного договору.

— З “ковідівських” коштів ми виплатили тільки за квітень. За травень звіти ми подали, а коштів досі немає. Коли будуть виплати, станом на сьогодні у мене такої інформації немає, — повідомив Павло Кісіль.

Кременець.City надіслали запит електронним листом у прес-службу Національної служби здоров’я України. Станом на момент публікації відповіді не отримали.

Леся Пиняк





БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ